- •Пояснювальна записка
- •Типова програма вибіркової навчальної дисципліни
- •Тема 1. Сутність, складові та засади організації місцевих фінансів
- •Тема 2. Фінансова політика місцевих органів влади
- •Тема 3. Місцеві бюджети як основа фінансової бази місцевих органів влади
- •Тема 4. Формування дохідної бази місцевих бюджетів
- •Тема 8. Організація фінансової діяльності підприємств місцевого господарства
- •Тема 5. Система видатків місцевих бюджетів
- •Тема 6. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання
- •Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні
- •Тема 9. Фінанси підприємств комунального господарства
- •Тема 10. Фінансова діяльність житлово-експлуатаційного комплексу
- •Тема 11. Управління місцевими фінансами в Україні
- •Тема 12. Світовий досвід організації місцевих фінансів
- •2. Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення дисципліни
- •2.1.Навчально-методичне забезпечення
- •Тема 1. Сутність, складові та засади організації місцевих фінансів
- •Формування інституту місцевого самоврядування і місцеві фінанси
- •Земства і земська реформа в Росії. Ради депутатів в радянській державі. Відродження місцевого самоврядування в незалежній Україні.
- •3.Початкові форми територіальних громад. Розвиток місцевого самоврядування.
- •4. Ідейні підвалини теорії місцевого самоврядування та місцевих фінансів.
- •Основи теорії місцевих фінансів.
- •6. Сутність та роль місцевих фінансів.
- •Принципи організації місцевих фінансів.
- •Місцеві фінансові інститути.
- •9. Нормативно-правове регулювання місцевих фінансів.
- •Тема 2. Фінансова політика місцевих органів влади
- •1. Фінансова політика на місцевому рівні її зміст, структура, завдання та особливості організації.
- •2. Зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на фінансову політику, форми та методи її реалізації.
- •Серед них можна виділити дві основні групи чинників:
- •Економічний та політичний вплив на фінансову політику органів місцевого самоврядування.
- •Політичний вплив і корупція Позитивний вплив політики
- •Негативний вплив політики
- •Корупція
- •4. Адміністративно-територіальна реформа та її вплив на реалізацію фінансової політики
- •Тема 3. Місцеві бюджети як основа фінансової бази місцевих органів влади
- •1. Етапи розвитку місцевих бюджетів України.
- •Сутність та склад місцевих податків.
- •1. Єдиний податок.
- •2. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
- •Збір за місця для паркування транспортного засобу.
- •Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
- •Туристичний збір
- •Склад дохідної бази місцевих бюджетів.
- •4. Видатки місцевих бюджетів.
- •Суспільна роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.
- •Структура та принципи бюджетної системи України. Зведені бюджети.
- •Місцеві бюджети в складі бюджетної системи.
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Формування дохідної бази місцевих бюджетів
- •Фінансова незалежність місцевого самоврядування.
- •2. Поняття та склад фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.
- •3. Місцеві позики та їх розвиток в Україні.
- •Роль малого підприємництва у формуванні фінансових ресурсів місцевого самоврядування.
- •Економічна природа, виникнення та практика місцевого оподаткування в Україні.
- •Проблеми реформування місцевого оподаткування.
- •Історичний досвід місцевих запозичень.
- •Контрольні питання
- •Тематика індз:
- •Тема 5. Система видатків місцевих бюджетів
- •Кошторисне планування видатків
- •Програмно-цільовий метод бюджетного планування та його переваги
- •Переваги програмно-цільового методу
- •3. Виконання місцевих бюджетів за видатками. Розпис видаткової частини бюджету
- •4. Порядок та принципи формування видаткової частини місцевих бюджетів
- •5. Нормативні методи у бюджетному плануванні
- •Видатки місцевих бюджетів. Склад і динаміка видатків
- •1) Державне управління:
- •3) Охорону здоров'я:
- •4) Соціальний захист та соціальне забезпечення:
- •5) Культуру і мистецтво:
- •6) Фізичну культуру і спорт:
- •1) Місцеву пожежну охорону;
- •2) Позашкільну освіту;
- •3) Соціальний захист та соціальне забезпечення:
- •Динаміка видатків місцевих бюджетів в Україні
- •Динаміка видатків місцевих бюджетів України у 2005–2010 рр., млн. Грн
- •Бюджетна програма та її складові. Паспорт бюджетної програми.
- •8.Переваги та недоліки банківської, казначейської та змішаної системи касового виконання видаткової частини.
- •Інвестиційна складова місцевих бюджетів.
- •Контрольні запитання:
- •Тематика індз:
- •Тема 6. Фінансове вирівнювання та бюджетне регулювання
- •1. Зміст міжбюджетних відносин та особливості їх організації.
- •2. Сутність та механізм фінансового вирівнювання.
- •3. Бюджетне регулювання, його цілі та методи.
- •4. Поняття та види бюджетних трансфертів
- •Порядок визначення обсягів дотацій вирівнювання.
- •6. Реформування міжбюджетних відносин в Україні.
- •Контрольні запитання:
- •Тематика індз:
- •Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні
- •1. Зміст та структура бюджетного процесу на місцевому рівні
- •II. Розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет
- •III. Виконання місцевого бюджету
- •IV. Підготовка та розгляд звіту про виконання місцевого бюджету і прийняття рішення щодо нього
- •5. Учасники бюджетного процесу на місцевому рівні та їх повноваження
- •6. Забезпечення прозорості та відкритості бюджетного процесу
- •Типовий календар бюджетного процесу на місцевому рівні Бюджетний календар
- •Контрольні запитання:
- •Тематика індз:
- •Тема 8. Організація фінансової діяльності підприємств місцевого господарства
- •Склад місцевого господарства згідно чинного законодавства України
- •2. Підприємства комунальної форми власності їх фінансові ресурси.
- •3. Функціонування та фінансова діяльність підприємств комунальної власності.
- •4. Майнові права комунальної власності
- •5. Принципи корпоративного управління в галузі комунального господарства
- •6. Сучасні проблеми та напрямки реформування підприємств комунального сектору.
- •Контрольні запитання:
- •Тематика індз:
- •Тема 9. Фінанси підприємств комунального господарства
- •1. Взаємозв’язок місцевого господарства та місцевих фінансів.
- •2. Особливості функціонування та фінансова діяльність підприємств комунальної власності
- •3. Сучасні проблеми та напрямки реформування підприємств комунального сектору.
- •Класифікація витрат підприємств комунального обслуговування.
- •Фінансова діяльність та методика розрахунку тарифів транспортних
- •6. Порядок складання, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів комунальних підприємств
- •Контрольні запитання:
- •Тематика індз:
- •Тема 10. Фінансова діяльність житлово-експлуатаційного комплексу
- •1. Сутність, види та галузева структура житлово-комунального господарства.
- •Фінансова діяльність підприємств комунального обслуговування.
- •Сутність та особливості організації фінансів житлово-експлуатаційних підприємств.
- •Методика розрахунку тарифу на транспортні послуги.
- •5. Необхідність і зміст реформи житлово-комунального господарства в Україні.
- •Комунальні платежі та методи управління ними
- •Контрольні запитання:
- •Тематика індз:
- •Тема 11. Управління місцевими фінансами в Україні
- •1. Система місцевих фінансових органів в Україні. Завдання, функції та повноваження місцевих фінансових органів.
- •Органи управління місцевими фінансами в Україні.
- •3.. Казначейська система обслуговування місцевих бюджетів
- •4. Фінансовий контроль на місцевому рівні
- •Тема 12. Світовий досвід організації місцевих фінансів
- •Зміст і значення Європейської хартії місцевого самоврядування.
- •Сутність та типи бюджетного федералізму.
- •Місцеве оподаткування в зарубіжних країнах.
- •Суть, мета та принципи фінансового вирівнювання за кордоном.
- •Місцеві позабюджетні фонди в зарубіжних країнах.
- •7. Місцеві позики за кордоном.
- •Контрольні питання
- •2.2. Практичні завдання з типовими розв’язками Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Розв’язок: Визначимо суму фізичного зносу по кожному конструктивному елементу житлової будуівлі:
- •Загальна сума зносу: 910,00 тис. Грн., що становить 21,9% від відновлювальної вартості житлового будинку. Завдання 5
- •Розв’язок:
- •Завдання 6
- •Розв’язок:
- •Завдання 7
- •Розв’язок: Доходи від квартплати у будинках не обладнаних ліфтами:
- •Доходи від квартплати у будинках обладнаних ліфтами:
- •Завдання 8
- •Критерії оцінювання семінарських та практичних занять
- •Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання
- •Критерії оцінки навчальних досягнень студентів при проведенні модульного контролю
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів під час проведення підсумкового контролю
- •Перелік питань для підсумкового контролю
- •Основні терміни
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Власюк н.І., Мединська т.В., Мельник м.І. Місцеві фінанси: Навч. Пос./н.І. Власюк, т.В. Мединська, м.І. Мельник.-к.: Алерта,2011.-328 с.
- •Сунцова о.О. Місцеві фінанси: навч.Посіб. – к.: цул,2010.-488.
- •Кириленко о.П. Місцеві фінанси: Підручник. – к.: Знання, 2006. – 677 с.
- •Додаткова
- •Ресурси
5. Нормативні методи у бюджетному плануванні
Планування місцевих бюджетів здійснюється за допомогою таких методів:
- Нормативний.
- Розрахунково-ана літичний.
- Балансовий.
- Отимізації планових рішень.
- Економіко-математичного моделювання.
Зміст нормативного метода полягає в тому, що на базі заздалегідь установлених норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарюючого суб’єкта у фінансових ресурсах та їх джерелах.
Норма (лат. norma) — міра, якась середня величина. Норматив (лат. normatio — упорядкування) визначає технічний, економічний та т. п. показники норми відповідності, з якими виконується якась програма.
Зміст розрахунково-аналітичного методу планування полягає в тому, що за базовий індекс приймаються зміни цього індексу в запланованому періоді, а потім розраховується планова величина його показника.
Балансовий метод планування фінансових показників полягає в тому, що шляхом побудови балансу досягається взаємоув’язка наявних фінансових ресурсів та фактичної потреби в них.
За допомогою методу оптимізації планових рішень розробляють декілька варіантів планових показників, з яких вибирають найоптимальніший варіант.
Застосування методу економіко-математичного моделювання дає змогу дослідити кількісне відображення взаємозв’язків між фінансовими показниками та чинниками, які впливають на величину цього показника.
Проведення ефективного і неупередженого вирівнювання бюджетної забезпеченості не можливе без використання формульних розрахунків і нормативних методів планування бюджетних видатків. Згідно з практикою багатьох країн з ринковою економікою, застосування таких підходів дає змогу об'єктивно і справедливо перерозподіляти бюджетні ресурси, що потрібно за наявності відмінностей у рівнях соціально-економічного розвитку територій, а у зв'язку з цим — в обсягах фінансових ресурсів, які акумулюються в місцевих бюджетах.
Процеси вирівнювання фінансового забезпечення адміністративно-територіальних одиниць передбачають застосування формул, які не повинні бути занадто складними. Чим простіша формула, тим легше вона сприймається, є зрозумілою і зручною у використанні, не потребує великих затрат праці й високої кваліфікації працівників, які її застосовують. Проте не слід нехтувати і тим, що чим більше чинників враховує формула, за допомогою якої проводиться визначення обсягів трансфертів, тим ефективніше й об'єктивніше здійснюється фінансове вирівнювання.
Необхідність застосування нормативних методів у бюджетному плануванні вперше в українському законодавстві була підкреслена в Законі України "Про Державний бюджет України на 1995 рік" від 16 квітня 1995 р. , де вживається термін "норматив мінімальної бюджетної забезпеченості одного жителя". Використання такого нормативу було передбачено при розподілі регулюючих доходів між обласними бюджетами та бюджетами районів і міст обласного підпорядкування. Крім того, цим законом були обмежені можливості рад вищого рівня зменшувати доходи або збільшувати видатки бюджетів рад нижчого рівня. До того ж необхідно було враховувати нормативи мінімальної бюджетної забезпеченості, а збільшення видатків супроводжувати наданням випереджувальних субвенцій або компенсацій.
Також у 1995 р. у Законі України "Про бюджетну систему України" у вітчизняну бюджетну практику було введено термін "мінімально необхідні видатки" з бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, їх обчислення передбачалося за єдиними або груповими мінімальними соціальними і фінансовими нормами та нормативами, які мали бути встановлені вищими органами виконавчої влади на основі чинних законодавчих актів з урахуванням індексу інфляції в межах фінансових можливостей держави та відповідних територіальних утворень.
Постановою Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про Державний бюджет України на 1996 рік" від 22 березня 1996 р. запроваджувався новий термін "середня мінімальна забезпеченість на одного жителя", якого не було до цього в жодному із законодавчих актів з питань бюджету, а також у Законі "Про бюджетну систему України". Застосовувати такий показник потрібно було при визначенні пропорцій розподілу частини загальнодержавних податків, зборів та обов'язкових платежів між бюджетами Автономної Республіки Крим і місцевими бюджетами різних видів.
Наступна спроба запровадження нормативних підходів у бюджетне планування була зроблена в Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 p., де було витлумачено багато нових понять, зокрема: "мінімальний бюджет місцевого самоврядування", "мінімальний рівень соціальних потреб". Мінімальний бюджет місцевого самоврядування, згідно з цим Законом, — це розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для здійснення повноважень місцевого самоврядування на рівні мінімальних соціальних потреб, який гарантується державою. А сам мінімальний рівень соціальних потреб — це гарантований державою мінімальний рівень соціальних послуг на душу населення в межах усієї території України.
Головною метою запровадження таких показників у практику бюджетного регулювання, на думку законодавця, мало бути забезпечення прав і гарантій, передбачених Конституцією України, громадянам країни незалежно від місця проживання. Проте, як засвідчила практика, розрахунок цих показників значно ускладнювався у зв'язку з відсутністю досвіду і необхідного статистичного матеріалу, нестабільністю економіки, а отже, змінністю таких важливих складових зазначених показників, як рівень цін (особливо на енергоносії), заробітної плати, обсяг різноманітних соціальних допомог тощо.
За час, що минув від дня ухвалення цього Закону, мінімальні соціальні стандарти так і не були розроблені, на думку відомих практиків, у зв'язку з відсутністю науково обґрунтованого чи підтвердженого розрахунками єдиного трактування рівня соціальних послуг на душу населення у межах усієї території України.
Важливим етапом на шляху впровадження застосування нормативних методів у планування бюджетних видатків стало прийняття 1 липня 1999 р. Верховною Радою України Постанови "Про основні напрями бюджетної політики на 2000 рік (бюджетна резолюція)", де вперше були оприлюднені узагальнені нормативи бюджетної забезпеченості в розрахунку на душу населення. Такі нормативи використовувалися у процесі визначення обсягів видатків місцевих бюджетів на 2000 р. за основними напрямами делегованих повноважень: охорона здоров'я, освіта (на одного учня), соціальний захист, компенсації органам самоврядування за виконання делегованих повноважень, культура, фізична культура і спорт; для обласних бюджетів — сільське господарство, лісове господарство, рибальство та мисливство.
У "Бюджетній резолюції — 2000" було передбачено застосування коригуючих коефіцієнтів для врахування відмінностей у вартостях надання суспільних послуг громадянам, які проживають у різних населених пунктах, перш за все, залежно від місця їх знаходження: сільська чи міська місцевості. Диференціація міст була проведена з критерієм чисельності населення. Адже абсолютні обсяги видатків у таких сферах, як охорона здоров'я, соціальний захист населення, державне управління, культура і спорт загалом визначають саме за кількістю населення. Виняток становлять видатки на освіту, які планують у розрахунку на одного учня.
Таким чином, узагальнені нормативи бюджетної забезпеченості враховували вартість надання основних соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів у розрахунку на одну особу, а коригуючі коефіцієнти відображали відмінності у вартості надання цих послуг територіальними громадами різних категорій. Застосування в бюджетному плануванні нормативів бюджетної забезпеченості стало першим кроком у реалізації таких важливих принципів організації міжбюджетних відносин, як прозорість і гласність.
Ухвалення Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" започаткувало проведення у країні реформи системи міжбюджетних відносин. На виконання вимог ст. 50 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України 29 грудня 2000 р. прийняв постанову, яка визначила порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів — дотацій вирівнювання, субвенцій та коштів, що передаються до бюджету вищого рівня, а також нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів на 2001 р.
Згідно з новим порядком докорінно змінився підхід до розрахунку бюджетних видатків: відбувся перехід від планування з урахування мережі бюджетних установ до формування місцевих бюджетів на основі єдиних нормативів на одного мешканця чи споживача соціальних послуг. Таким чином був запроваджений нормативний підхід до розрахунку видатків місцевих бюджетів.