
- •3.Біологічні макромолекули та їх роль в клітині
- •4.Формування просторової структури білків,біологічне значення цього процесу
- •6.Захиснафункціябілків
- •7. Пояснити біологічну зумовленість різноманітності та специфічності білкових структур.
- •8. Унікальні властивості днк
- •10. Молекулярна організація Хромосом
- •12.Організація тРнк та функціональне значення її ділянок
- •14.Сутність та біологічне значення функціональних зв'язків між білками та нуклеїновими кислотами
- •15.Особливості мітохондріальних геномів
- •15.Особливості мітохондріальних геномів
- •18. Функціональна різноманітність ферментного комплексу реплікації.
- •19. Механізм реплікативного та репараційного синтезу днк.
- •20. Функціональні зв’язки в системі днк-білки. (ст.. 89)
- •22. Біологічний сенс і-рнк, її роль в реалізації генетичної інформації.
- •23. (Ст. 133)Структура рнк-полімерази, роль у процесах реалізації генетичної інформації.
- •24. Механізми транскрипції.
- •25. Молекулярні основи експресії генів.
- •31. Особливості взаємодії геному та апарату трансляції в бактеріальних клітинах.
- •32. Генетичний код, його властивості.
- •33. Трансляція в прокаріотичних клітинах та мітохондріях.
- •34. Дозрівання білкових молекул.
- •35. Шаперони і фолдази, їх роль у фолдингу.
- •45. Синтез р-рнк та її роль у клітині
- •48. Рекомбінація молекули днк та її біологічне значення
- •49. Гіпотеза походження двомембранних органел
- •50. Взаємодія ядерного та мітохондріального геномів.
- •51.Функціональна роль компартментації цитоплазми.
- •52.Молекулярні основи поділу та розмноження клітин.
- •53.Роль циклонів та циклін-залежних кіназ у поділі клітини.
- •54.Теломери та роль теломерази у підтриманні мітотичної активності клітин.
24. Механізми транскрипції.
Транскрипція (ггапзсгіріїоп) - процес синтезу РНК з використанням одного з ланцюгів ДНК як матриці, тобто “переписування” послідовності нуклеотидів ДНК у послідовність нуклеотидів РНК. Зростання ланцюга РНК відбувається в напрямку від 5'- до З'-кінця. Субстратами реакції є З'-кінцева ОН-група рибози зростаючого транскрипту (ланцюга РНК, що синтезується) і рибонуклеозидтрифосфати. Фермент, що каталізує цю реакцію - ДНК-залежна РНК-полімераза Приступаючи до розгляду прокаріотичної системи транскрипції, слід зауважити, що молекулярні механізми синтезу РНК є в основному спільними для всіх живих організмів.
Бактеріальна РНК-полімераза складається з кількох білкових субодиниць та існує, залежно від стадії транскрипції, у двох формах: 1) ко-фермент у складі субодиниць, що позначаються як а (дві копії), Р, Р' та ω; 2) голофермент - комплекс кор-ферменту із субодиницею а. Кор-фермент має досить високу неспецифічну спорідненість до ДНК, що дозволяє йому працювати на різноманітних послідовностях. Поява субодиниці а у складі голофермен-ту приводить до зниження загальної неспецифічної спорідненості, але при цьому виникає специфічна спорідненість до особливих ділянок, з яких транскрипція має розпочинатися – промоторів.
За рахунок цього голофермент має змогу ефективно перебирати (шляхом зв'язування та швидкої дисоціації) різноманітні ділянки ДНК, здійснюючи пошук промотора, взаємодія з яким є міцнішою. Отже, субодиниця σ виконує роль загального фактора ініціації транскрипції. Різні промотори розрізняються за спорідненістю до голофер-менту (силою промотора). Відповідно, упізнання слабких промоторів залежить від додаткових, специфічних для даного гена чи групи генів, факторів ініціації (див. нижче).
Робочий цикл РНК-полімерази складається з наступних стадій.
• Ініціація транскрипції, яка також є багатостадійним проце сом:
о зв'язування голоферменту з промотором. У результаті формується закритий комплекс, у складі якого ДНК зберігає форму подвійної спіралі;
о локальне плавлення подвійної спіралі з утворенням відкритого комплексу – розходження ланцюгів ДНК, яке дозволяє використовувати один з них як матрицю;
о включення перших двох нуклеотидів до молекули РНК (синтез першого фосфодіефірного зв'язку в активному центрі полімерази) – найповільніша стадія процесу;
о зростання первинного короткого транскрипту – приєднання 8–9 нуклеотидів. Після цього є можливою абортивна ініціація (визволення короткого транскрипту), тобто невдала спроба ініціації;
о в іншому випадку відбувається очищення промотора – дисоціація σ-фактора, яка маркує перехід до елонгації транскрипції.
Елонгація транскрипції, у кожному елементарному акті якої (елонгаційному циклі) відбувається приєднання чергового ну-клеотиду до 3'-кінця РНК і пересування кор-ферменту на один нуклеотид уздовж матриці (транслокація).
Термінація транскрипції при впізнанні полімеразою спеціального сигналу термінації (особливого елемента послідовності), коли відбувається визволення транскрипту. Далі кор-фермент знову взаємодіє з σ-субодиницею і здійснює новий пошук промотора.
Суттєвою особливістю прокаріотичної системи транскрипції білкових генів є те, що молекула мРНК зв'язується з рибосомами безпосередньо під час транскрипції – транскрипція мРНК і білковий синтез є єдиним процесом.