
- •1. Поняття, завдання, об’єкт, предмет і система криміналістики. Методи криміналістики.
- •2. Поняття, об’єкти, види, форми і суб’єкти криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки та їх класифікація.
- •3. Поняття, завдання та значення криміналістичного моделювання. Види криміналістичних моделей.
- •4. Поняття і значення криміналістичної діагностики.
- •5. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів.
- •6. Поняття і галузі криміналістичної техніки.
- •7. Техніко-криміналістичні засоби: види і призначення.
- •8. Поняття судової фотографії і відеозапису, їх значення та процесуальне оформлення застосування у розслідуванні.
- •9. Поняття та значення судово-дослідницької фотографії.
- •10. Об’єкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій.
- •11. Поняття та значення трасології в розслідуванні злочинів.
- •12. Науково-технічні засоби збирання слідів, цілі їх попереднього й експертного дослідження.
- •13. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації, вилучення та оцінки слідів.
- •14. Сліди людини: види, методи й прийоми виявлення, фіксації і вилучення, шляхи використання в доказуванні по справі.
- •15. Сліди рук. Типи папілярних візерунків і їх окремі ознаки.
- •16. Криміналістична класифікація слідів ніг людини і їх доказове значення.
- •17. Сліди знарядь злому, інструментів і транспортних засобів: виявлення, огляд, фіксація, доказове значення.
- •18. Поняття і завдання судової балістики. Об’єкти дослідження.
- •19. Слідчий огляд зброї та слідів її дії. Встановлення обставин її застосування.
- •20. Холодна зброя: поняття, слідчий огляд, напрями дослідження.
- •21. Поняття і завдання криміналістичного документознавства.
- •22. Поняття і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •23. Типові способи і ознаки підробки відбитків печаток (штампів).
- •24. Змістовні і авторські особливості письма. Дослідження почерку виконавця.
- •25. Способи підробки підписів, ознаки їх встановлення.
- •26. Особливості огляду і дослідження електронних документів та технічного обладнання, пристроїв з їх виготовлення.
- •27. Поняття і можливості криміналістичної фоноскопії.
- •28. Мікрооб’єкти: поняття, значення, виявлення, дослідження.
- •29. Призначення й джерела інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
- •30. Поняття і завдання криміналістичної тактики, її джерела та співвідношення з кримінальним процесом.
- •31. Поняття, значення та класифікація криміналістичних версії. Принципи їх побудови та перевірка.
- •32. Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики.
- •33. Тактика і технологія проведення слідчих дій.
- •34. Засади планування розслідування у кримінальному провадженні, види планів.
- •35. Форми і методи використання допомоги громадськості та змі.
- •36. Поняття, сутність і форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
- •37. Поняття слідчого огляду, його види, завдання.
- •38. Сутність, мета і завдання огляду місця події.
- •39. Підготовка до огляду місця події, його стадії, методи й прийоми.
- •40. Тактика проведення огляду місця події.
- •41. Тактика огляду трупа на місці його знаходження.
- •42. Тактика слідчого огляду живої особи (освідування).
- •43. Огляд предметів і документів.
- •44. Поняття і завдання обшуку, його види та учасники.
- •45. Тактика проведення обшуку у приміщеннях, на відкритій місцевості. Підготовка, тактичні й психологічні прийоми.
- •46. Поняття, форми і завдання слідчого експерименту.
- •47. Психологічний процес формування показань.
- •48. Поняття, значення і види допиту.
- •49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування.
- •50. Тактичні особливості допиту потерпілих.
- •51. Тактичні особливості допиту свідків.
- •52. Тактика допиту підозрюваного.
- •53. Особливості тактики допиту неповнолітніх.
- •54. Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.
- •55. Підготовка і тактичні правила пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів та інших об’єктів.
- •56. Тактика пред’явлення для упізнання за фото-, відео-, кіно матеріалами, за голосом та функціональними ознаками.
- •57. Поняття спеціальних знань та форми їх використання в розслідуванні злочинів.
- •58. Застосування спеціальних знань при підготовці і проведенні слідчих дій.
- •59. Система судово-експертних установ України.
- •60. Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта.
- •61. Завдання судових експертиз, їх значення і класифікація.
- •62. Особливості призначення та проведення трасологічної експертизи.
- •63. Особливості призначення та проведення судово-балістичної експертизи.
- •64. Задачі та компетенція пожежно-технічної експертизи.
- •65. Задачі та компетенція вибухово-технічної експертизи.
- •66. Особливості призначення та проведення портретно-криміналістичної експертизи.
- •67. Поняття методики розслідування, її завдання і принципи розробки.
- •68. Класифікація окремих методик розслідування.
- •69. Структура методик розслідування окремих видів злочинів.
- •70. Криміналістична характеристика окремих категорій злочинів: поняття, склад, значення для розслідування.
- •71. Криміналістичні технології у розслідуванні злочинів.
- •72. Негативні обставини: поняття, значення та методи виявлення.
- •73. Криміналістична класифікація і характеристика вбивств.
- •74. Обставини, що підлягають встановленню у справах про вбивства.
- •75. Вихідні слідчі ситуації, тактичні завдання і напрямки розслідування вбивств.
- •76. Сучасні можливості встановлення особи невідомого потерпілого по трупу.
- •77. Початковий етап розслідування вбивства в ситуації раптового зникнення певної особи.
- •78. Особливості розслідування вбивств на замовлення.
- •79. Особливості розслідування вбивств на сексуальному підґрунті.
- •80. Особливості розслідування замаскованих вбивств.
- •81. Особливості розслідування вбивств з використанням вогнепальної зброї.
- •82. Особливості розслідування вбивства новонародженої дитини.
- •83. Особливості розслідування раніше не розкритих вбивств.
- •84. Особливості розслідування серійних насильницьких злочинів.
- •85. Криміналістична класифікація і характеристика статевих злочинів.
- •86. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про зґвалтування, типові слідчі ситуації та версії.
- •87. Типові слідчі ситуації і первісні слідчі дії при розслідуванні зґвалтувань.
- •88. Судові експертизи у справах про насильницькі злочини.
- •89. Криміналістична характеристика вимагання і характеристика крадіжок.
- •90. Типові ситуації, версії та завдання на початковому і подальшому етапах розслідування крадіжок.
- •91. Вихідні типові слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні нападів з корисливих мотивів.
- •92. Особливості розслідування нападів на водіїв транспортних засобів.
- •93. Криміналістична характеристика вимагання.
- •94. Особливості розслідування вимагань, пов’язаних з викраденням певної особи.
- •95. Класифікація і криміналістична характеристика шахрайства.
- •96. Типові слідчі ситуації, завдання та засоби їх вирішення на початковому етапі розслідування шахрайства.
- •97. Особливості розслідування шахрайства у сфері обігу житла.
- •98. Особливості розслідування шахрайства у банківській сфері.
- •99. Особливості розслідування шахрайства у кредитній сфері.
- •100. Особливості розслідування шахрайства у бюджетній сфері.
- •101. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів у сфері господарської діяльності.
- •102. Криміналістична характеристика хабарництва.
- •103. Особливості розслідування хабарництва.
- •104. Загальна криміналістична характеристика розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •105. Типові слідчі ситуації, слідчі версії, тактичні завдання при розслідуванні розкрадань, вчинених шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.
- •106. Тактичні особливості провадження слідчих дій та використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань.
- •107. Способи ухилення від сплати податків.
- •108. Особливості організації розслідування злочинів в сфері комп’ютерної інформації і тактики проведення слідчих дій.
- •109. Експертизи, які призначаються при розслідуванні комп’ютерних злочинів: об’єкти та завдання дослідження.
- •110. Поняття контрабанди та способи її виконання.
- •111. Класифікація і криміналістична характеристика контрабанди.
- •112. Криміналістична характеристика кримінальних пожеж.
- •113. Вихідні слідчі ситуації, версії, тактичні завдання при розслідуванні кримінальних пожеж. Первісні слідчі дії.
- •114. Криміналістична класифікація і характеристика дтп. Обставини, що підлягають встановленню.
- •115. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні дтп.
- •116. Судові експертизи у розслідуванні дтп.
- •117. Криміналістична класифікація і характеристика екологічних злочинів.
- •118. Типові слідчі ситуації, версії і тактичні завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля.
- •119. Тактичні особливості провадження слідчих дій при розслідуванні екологічних злочинів.
- •120. Призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, пов’язаних з забрудненням довкілля.
49. Тактичні прийоми допиту і фактори їх вибору та застосування.
Допрос — процесс получения показаний от лица, обладающего сведениями, имеющими значение для расследуемого дела. Это следственное действиепредставляет собой наиболее распространенный способ получения доказательств. В то же время это одно из наиболее сложных следственных действий.
Цель допроса заключается в получении полных и правдивых показаний. Процесс (формирование показаний — от восприятия какого-либо факта явления до передачи информации о них) носит психологический характер; на всем его протяжении на психику человека влияют многочисленные объективные и субъективные факторы. Действие этих факторов, специально изучаемых наукой судебной психологии, должно быть хорошо известно следователю. Он обязан знать и основанные на данных судебной психологии тактические приемы, позволяющие ослабить вредное влияние этих факторов на полноту и объективность показаний, восполнить возникшие в результате их воздействия пробелы, оживить память о воспринятом, упорядочить воспроизведение хранящегося в памяти допрашиваемого информации.
Круг обстоятельств, которые следователь намерен выяснить путем допроса, называется предметом допроса. В зависимости от процессуального положения допрашиваемого, а следовательно, в известном смысле, и от предмета допроса различают следующие виды допроса: допрос свидетеля, потерпевшего, подозреваемого, обвиняемого. Особыми его видами являются допрос эксперта и допрос на очной ставке.
Допрос может быть результативным только при соблюдении определенных тактических условий, к которым следует отнести:
• активность допроса — следователь прочно удерживает инициативу при допросе, умело использует все тактические приемы, строго сообразуя их с требованиями закона;
• целеустремленность допроса — проведение допроса с заранее обдуманной целью для получения правдивой информации, она обеспечивается наличием у следователя твердого представления о предмете допроса, желанием достигнуть поставленной цели, умением сообразовать с ней применяемые средства и приемы допроса;
• объективность и полнота допроса — следователь не вправе по собственному усмотрению сокращать полученные показания, изменять их в соответствии со своими представлениями о ходе вещей, навязывать допрашиваемому эти представления. Одной из гарантий объективности допроса является запрещение законом задавать допрашиваемому наводящие вопросы, а его полноты — требование по возможности дословного изложения показаний.
Успех допроса зависит от того, насколько полно будут учтены и использованы особенности личности допрашиваемого: его психика, культурный и общеобразовательный уровень, профессия, взгляды, общественная активность и т.п. Без такого учета невозможно установить психологический контакт с допрашиваемым, что является необходимым условием достижения цели допроса.
Под психологическим контактом с допрашиваемым понимают создание такой атмосферы допроса, при которой допрашиваемый проникается уважением к следователю, пониманием его задачи и обязанностей, исключает всякие личные мотивы в его действиях, осознает необходимость способствовать своими показаниями установлению истины.
Различают первоначальный, повторный и дополнительный допросы.
При первоначальном допросе предмет допроса выясняется в полном объеме, за исключением тех случаев, когда по тактическим соображениям это делать сразу нецелесообразно.
При повторном допросе следователь вновь обращается к выяснению обстоятельств (всех или отдельных), о которых допрашиваемый уже давал показания на предыдущем допросе. Целями повторного допроса являются: детализация ранее полученных показаний, их уточнение, получение повторных показаний для сравнения их с первоначальными на предмет выявления между ними возможных противоречий, склонение допрашиваемого к изменению занятой им неправильной позиции и получение от него правдивых показаний.
В отличие от повторного дополнительный допрос — это процесс получения показаний о тех обстоятельствах дела, о которых не говорилось на предыдущих допросах. Задача дополнительного допроса — восполнение показаний. Поэтому он может строиться по вопросно-ответной системе без свободного рассказа допрашиваемого.
Подготовка к допросу включает собирание исходных данных для допроса, его тактическое обеспечение, выбор момента и места допроса и определение способа вызова на допрос, его техническое обеспечение.
Исходные данные для допроса следователь черпает из материалов дела, из оперативных источников, из архивных уголовных дел. Он может запросить специально такие данные по месту работы или учебы допрашиваемого, если они касаются личности последнего и могут быть предметом допроса.
Тактическое обеспечение допроса — это составление плана и разработка тактики проведения допроса.
Письменный план допроса составляется тогда, когда предстоит сложный допрос, связанный с выяснением широкого круга обстоятельств, с использованием значительной исходной информации, в том числе и оперативной, трудный в тактическом отношении. В плане формулируются основные вопросы допрашиваемому.
Криминалистике и следственной практике известны следующие разновидности вопросов, задаваемых допрашиваемому: дополняющие, уточняющие, напоминающие, контрольные, изобличающие.
Вопросы формулируются так, чтобы допрашиваемый не мог дать односложный ответ (типа «да» и «нет»). Вопросы должны быть четкими, конкретными, понятными для допрашиваемого, относящимися к предмету допроса. Важны их логическая последовательность и обоснованность.
К тактическому обеспечению допроса помимо его планирования относятся выбор тактических приемов и подготовка доказательств, которые, возможно, потребуется предъявить допрашиваемому.
• Момент допроса определяется с учетом важности сведений, которыми, по предположению следователя, обладает допрашиваемый, его процессуального положения, роли в расследуемом событии, связей с другими лицами, подлежащими допросу по делу. На решение вопроса о моменте допроса влияют также избранная следователем последовательность допросов лиц, интересы сохранения следственной тайны, сила и характер переживаний, испытанных допрашиваемым в момент события.
• Решение вопроса о месте допроса (по месту производства расследования или по месту нахождения допрашиваемого) зависит от конкретной ситуации. Однако во всех случаях следователь должен стремиться, чтобы место допроса соответствовало требованиям, предъявляемым к обстановке допроса.
• Из числа предусмотренных законом способов вызова на допрос (по телефону, телеграммой, повесткой, приводом) свидетелей, потерпевших, а также обвиняемых, не находящихся под стражей, следователь избирает тот способ, который в данной ситуации в лучшей степени будет содействовать установлению психологического контакта с допрашиваемым, сохранению в тайне от других лиц самого факта вызова на допрос, проведению допроса в нужное время и в намеченном месте.
К техническому обеспечению допроса относится приготовление необходимых бланков, пишущих принадлежностей, пишущей машинки, персонального компьютера, средств аудио- и видеозаписи, помещения.