107. Система соціального захисту населення.

Соціальний захист – це система економічних, соціальних та організаційних заходів, які здійснюються державою для підтримки незахищених верств населення (пенсіонерів, інвалідів, ветеранів війни, багатодітних сімей та інших малозабезпечених громадян). Основними завданнями соціального захисту в Україні є: забезпечення мінімального рівня заробітної плати, її індексації згідно з прожитковим мінімумом, встановленим Верховною Радою України; задоволення належного рівня охорони здоров'я та освітньо-культурних потреб задля всебічного розвитку особистості; захист купівельної спроможності малозабезпечених громадян; вирівнювання рівнів життя окремих категорій населення тощо. Основними видами соціального страхування і захисту населення є пенсійне страхування; соціальне страхування; пільги ветеранам війни та праці; допомога сім’ям з дітьми; інші види соціальної допомоги; пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; утримання установ соціального забезпечення.

108. Суспільне відтворення: суть, види, типи

Оскільки людство не може існувати, не споживаючи продуктів виробництва, воно не може перестати виробляти.

Виробництво — це процес суспільного відтворення, якщо його розглядати не як окремий акт, а як процес, що постійно повторюється.

Суспільне відтворення — це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється про­дукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розви­ток форм і методів організації праці.

Розрізняють такі види суспільного відтворення: просте, зву­жене та розширене (рис. 15.1)

Просте відтворення — це відновлення виробництва і спо­живання на кількісно та якісно незмінному рівні.

Звужене відтворення — це відтворення виробництва та спо­живання в менших обсягах. Його спричиняють економічні кри­зи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні катастрофи, війни тощо.

Розширене відтворення — це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання.

Типи економічного відтворення:

Екстенсивний тип розширеного суспільного відтворення передбачає зростання виробництва за рахунок залучення все нових трудових, матеріальних та фінансових ресурсів без поліпшення та вдосконалення технічної основи виробництва та організації праці.

Інтенсивний тип розширеного суспільного відтворення передбачає зростання виробництва шляхом підвищення його ефективності. Тобто краще технічне оснащення процесу виробництва, більш досконала організація праці дозволяють одержувати кращі результати з меншими затратами всіх видів ресурсів.

109. Циклічність- форма економічного розвитку

Економічне зростання — це не плавний, рівномірний процес сходження від нижчого до вищого рівня. Це складний, суперечли­вий, зворотньо-поступовий, прогресивний рух економіки. У русі суспільного виробництва є роки, коли зростання загального обсягу виробництва проходить досить швидко, в інші роки — повільніше і навіть має місце спад. Такі коливання у русі суспільного виробниц­тва, які регулярно повторюються за певний проміжок часу, означа­ють циклічний характер його розвитку.

Таким чином, циклічність — це форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого, це рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до другої.

Оскільки характерна риса циклічнос­ті — рух не по колу, а по спіралі, вона є формою прогресивного ро­звитку.

За тривалістю екон. цикли поділяють:

Короткі цикли називають циклами Кітчина, на честь англ. екон. Він пов'язу­вав малі цикли з коливанням запасів золота і визначав їх повто­рюваність з періодичністю три роки і чотири місяці. Малі (короткі) цикли пов'язані із порушенням та встанов­ленням рівноваги на споживчому ринку.Причиною коротких циклів є зміни, що відбуваються у сфері кредиту. Тому вони і проявляються як кризи кредитної сфери.

Середні цикли ще називають циклами Клемента Жугляра. Він вважав, що причина середніх циклів — теж у сфері кредиту, і виявив їх періо­дичність (8—10 років).До середніх хвиль відносять так звані будівельні цикли Саймона Кузнеця. Він вважав, що циклічні коливання пов'язані з періодичним оновленням житла та деяких типів виробничих споруд, і визначив їх тривалість (періодичність) в 15—20 років.

Існування довгих хвиль (великих циклів) пов'язане зі зміною базових технологій, джерел енергії та об'єктів інфраструктури, їх ще називають циклами Кондратьєва. На основі економетричного аналізу він визначив дві з половиною довгих хвилі тривалістю 54—55 років з висхідною та низхідною фазами.

Низхідна фаза великого циклу — це період зміни базових технологій та технологічних структур, котрий триває 20—25 років. Упродовж цієї фази відбуваються малі та середні цикли, що створює підґрунтя для найвагоміших внесків у технічне пе­реоснащення.

Висхідна фаза великого циклу — це період піднесення еко­номічного та науково-технічного розвитку суспільства, що три­ває 25—30 років, протягом яких можливі також циклічні коли­вання, пов'язані з оновленням основного капіталу, масовим по­ширенням нових технологій, зародженням і розвитком нових галузей економіки.