101. Фінанси: зміст, структура, функції. Фінансова система України.

Фінанси – система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД). Формування, розподіл і використання в процесі суспільного виробництва грошових фондів, необхідних для забезпечення функціонування економіки та її розвитку, утворюють фінансову систему суспільства. В умовах розвитку ринкової економіки термін фінанси став використовуватись в значенні «грошові доходи», «грошові платежі», «грошовий обіг». Фінанси відіграють важливу роль в економічному і соціальному розвитку. Вони забезпечують залучення суб'єктами діяльності економічних ресурсів, розподіл ВВП і національного багатства, обіг економічних ресурсів, використання економічних важелів управління та контролю. За допомогою фінансів здійснюється організація ефективного використання залучених економічних ресурсів, створення резервів, використання майбутніх доходів з метою забезпечення поточної діяльності та ін. Фінансові ресурси – це сукупність фондів, які приймають участь в забезпеченні діяльності суб'єктів і здійснюють обіг в грошовій формі. Функції фінансів: мобілізація ресурсів; розподіл залучених ресурсів; організація раціонального використання залучених ресурсів; здійснення контролю за формуванням і використанням залучених ресурсів. Не зважаючи на те, що існування фінансів безпосередньо пов'язане з існуванням грошей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб'єктів економіки (домогосподарств, підприємницького сектору та держави) у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність. Структура фінансів: державні (загальнодерж., муніципальні, регіональні, пов’язані з некомерційною діяльністю державних установ); приватні (фінанси приватних підприємців, домогосподарств, комерційних організацій); громадських об’єднань (різних спілок, партій, громадських об’єднань, благодійних фондів). Фінанси виникли як реакція на реальні потреби суб'єктів суспільного життя. Завдяки акумуляції грошових ресурсів, тобто зібранню та накопиченню їх у спільному фонді, і розподілу їх незалежно від внеску суб'єктів, що формували цей фонд, здійснюється стабілізаційний вплив на економічний стан членів сім'ї, економічний і соціальний клімат підприємства, відбувається економічне та соціальне вирівнювання в суспільстві. Фінанси виконують для держави (в першу чергу) і для господарюючих суб'єктів (бізнесу і населення) роль каналу зворотного зв'язку, дозволяючи їм отримувати оперативну інформацію про хід усього процесу кругообігу грошових засобів і своєчасно вносити відповідні корективи. Ланками фінансової системи є: грошові фонди підприємств, організацій, фірм, заощадження населення, бюджети різних рівнів, фонди соціального, майнового й особистого страхування, валютні резерви держави, інші спеціальні грошові фонди. Контроль за виконанням доходної частини бюджету забезпечують фінансові, податкові, митні та інші органи, які організовують роботу з отримання податків, відстежують своєчасний і правильний порядок їх сплати. Контроль за цими процесами йде через Міністерство фінансів України і Державне казначейство, Державну податкову адміністрацію, Державний митний комітет. Отже, фінанси виражають систему відносин, пов'язану з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових засобів. Самі грошові фонди створюються і використовуються не автоматично, а під впливом складних розподільчих відносин, чим і зумовлюється об'єктивна необхідність фінансового контролю. Заходи держави з мобілізації фінансових ресурсів, їх розподілу і використанню на основі фінансового законодавства країни називаються фінансовою політикою. Напрямки фінансової політики залежать від економічного стану країни. Кризовий стан економіки визначає фінансову політику, що має напрямок, з одного боку, на стимулювання виробництва (наприклад, у вигляді окремих податкових пільг виробникам), на мобілізацію фінансових ресурсів з метою їх ефективного вкладення в окремі галузі економіки, а з іншого - на утримання усіх соціальних програм, скорочення витрат на оборону, утримання державного апарату тощо. При переході економіки в інший стан відповідно змінюються напрямки фінансової політики. Фінансова політика складається з двох взаємопов'язаних напрямків діяльності держави: в сфері регулювання бюджету (бюджетна політика) і в сфері оподаткування і регулювання структури державних витрат з метою виливу на економіку (фіскальна політика). Фінансова система України як предмет дослідження фінансового права складається з таких основних ланок: державний бюджет та місцеві фінанси, фінанси державних підприємств, установ та організацій, спеціальні цільові фонди та кредит. Державний бюджет - це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду, який здійснює державну політику. За його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, що підлягає розподілу. Саме у цій ланці фінансової системи зосереджуються найбільші доходи та найважливіші у політичному та економічному відношенні загальнодержавні видатки. У державному бюджеті органічно пов'язані основні фінансові інститути - податки, позики й видатки. Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Структуру місцевих фінансів визначають державний устрій та відповідний адміністративнотериторіальний поділ держави. В Україні це бюджети областей, районів, міст, районів у містах, селищ, сіл. Самостійну фінансову ланку утворюють фінанси державних підприємств, функціонування яких пов'язано з розвитком державного сектора в національній економіці. Особливу фінансову ланку становлять спеціальні фонди, що мають певне цільове призначення та визначену законодавством самостійність (пенсійний фонд, соціальні програми). Ще однією ланкою фінансової системи є кредит - державний (і муніципальний) та банківський.