Львівський національний медичний університет

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичних занять

з медичної мікробіології, вірусології та імунології за кредитно-модульною системою для студентів медичного факультету

(модуль 3)

Львів 2007

У складанні методичних рекомендацій брали участь: завідувач кафедри д.мед.н., професор В.В.Данилейченко, д.мед.н., доцент О.П.Корнійчук, доценти А.Д.Бобровник, В.С.Брицька, С.Й.Павлій, І.І.Солонинко, Й.М.Федечко, асистенти Л.М.Бурова, С.Ю.Любінський, О.О.Немченко, М.П.Постранський, М.З.Тимків

Методичні рекомендації розглянуті та затверджені на засіданні методичної комісії з профілактичної медицини (Протокол №2 від 19.04.2007).

Під загальною редакцією – завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, доктора медичних наук, професора В.В.Данилейченка

Відповідальний за випуск – проректор з навчальної роботи, професор М.Р.Гжегоцький

T Е М А Т И Ч Н И Й П Л А Н

П Р А К Т И Ч Н И Х З А Н Я Т Ь

№ з/п	Т Е М А	Кіль-кість годин
1.	2.	3.
1.	Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.	3
2.	Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами.	3
3.	Ентеробактерії. Загальна характеристика. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.	3
4.	Мікробіологічна діагностика черевного тифу та паратифів.	3
5.	Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.	3
6.	Мікробіологічна діагностика дизентерії.	3
7.	Мікробіологічна діагностика холери.	3
8.	Мікробіологічна діагностика дифтерії.	3
9.	Мікробіологічна діагностика туберкульозу.	3
10.	Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій.	3
11.	Мікробіологічна діагностика зоонозних інфекцій.	3
12.	Мікробіологічна діагностика рікетсіозів, хламідіозів та мікоплазмозів.	3
13.	Мікробіологічна діагностика спірохетозів.	3
14.	Клінічна мікробіологія.	3
15.	Санітарна мікробіологія	3
16.	Підсумковий модульний контроль	3
	Р А З О М	48

Заняття 1.

Тема:. Мікробіологічна діагностика захворювань спричинених стафілококами і стрептококами.

Контрольні питання.

1.Класифікація стафілококів. Патогенні та непатогенні види.

2.Диференційні ознаки окремих видів стафілококів (пігментоутворення, біохімічні властивості, виявлення плазмокоагулази)

3.Характеристика факторів патогенності. Методи виявлення токсигенності стафілококів in vitro та in vivo.

4.Епідеміологія, патогенез, характер імунітету при стафілококових гнійно – запальних інфекціях. Значення стафілококів як збудників внутрішьолікарняних інфекцій.

5.Методи мікробіологічної діагностики стафілококових інфекцій.

6.Препарати для специфічного лікування стафілококової інфекції. Основні шляхи розвитку резистентності стафілококів до антибіотиків.

7.Класифікація стрептококів. Основні патогенні, умовно-патогенні та непатогенні види та їх властивості.

8.Диференційні ознаки окремих видів стрептококів (морфологія, культуральні та біохімічні властивості, антигенна структура).

9.Роль стрептококів у етіології та розвитку ревматизму і гломерулонефриту.

10. Епідеміологія, патогенез, характер імунітету при скарлатині.

11.Методи мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій. Значення мікроскопічного методу.

12.Препарати для лікування стрептококових інфекцій.

Практичні навики.

1.Вміти дослідити морфо – тинкторіальні властивості збудників.

2.Навчитись визначати наявність факторів вірулентності стафілококів на поживних середовищах.

3.Вміти визначати фаготип стафілокока з метою встановлення джерела інфекцій.

4.Навчитись визначати вид стафілокока за біохімічними властивостями.

5.Навчитись визначати вид стрептокока за морфологічними, культуральними та біохімічними властивостями.

6.Визначати основні напрямки і етапи мікробіологічної діагностики стафілококової та стрептококової інфекції.

Тестові завдання.

1. У хворого на піодермію виділено золотистий стафілокок, резистентний до пеніциліну та цефалоспоринів. Антибіотик якої групи може бути призначений в даному випадку?

A.Макроліди

B.Кефзол

C.Ампіцілін

D.Ампіокс

E.Оксацилін

2. Етіологічним фактором у розвитку скарлатини є:

A.Альфа-гемолітичний стрептокок групи А

B.Стрептококи групи Е

C.Ентерокок

D.Бета-гемолітичний лізогенний стрептокок групи А

E.Стафілокок

3. Обов’язковим методом мікробіологічної діагностики гнійних стафілококових інфекцій є:

A.Бактеріологічний

B.Шкірно-алергічний

C.Бактеріоскопічний

D.Серологічний

E.Біологічний

4.Для морфологічних та тинкторіальних властивостей стафілококів характерно:

A.Грампозитивні коки, розміщені попарно

B.Грамнегативні коки, розміщені попарно

C.Грампозитивні коки, розміщені у вигляді ланцюжків

D.Грампозитивні коки, розміщені скупченнями

E.Грампозитивні коки, розміщені пакетами

5. При підозрі на скарлатину у хворої дитин взяли матеріал із зіву та носа. При висіві на живильні середовища ізольована культура характеризувалася: 1. на ЖСА – невеликі прозорі колонії з райдужним вінчиком, 2. реакція плазмокоагулази позитивна, 3.на МПА утворювали золотистий пігмент, 4. продукують гемо- і ентеро-токсини. Який виділено мікроорганізм? .

A.S.epidermidis

B.S.haemolyticus

C.S.aureus

D.S.pyogenes

E.S.viridans

6. Хворий протягом 5-ти років має хронічну стафілококову інфекцію з в’ялим перебігом. Титр стафілококових антигемолізинів високий. Який препарат можна використати для підвищення специфічного активного імунітету в цього хворого?

A.Тималін

B.Стафілококовий гама-глобулін

C.Еубіотики

D.Стафілококовий анатоксин

E.Стафілококова антитоксична сироватка

7. З рото-глотки хлопчика, який хворіє на хронічний тонзиліт виділили культуру кокових бактерій. У мазку вони розташувались у вигляді ланцюжків. Які це бактерії?

A.Стафілококи

B.Стрептококи

C.Ешерихії

D.Клостридії

E.Вібріони

8. Фекалії дитини, що хворіє на ентерити, емульгують в фіз. розчині і краплю емульсії наносять на елективне середовище: 10% молочно-сольовий, або жовтково-сольовий агар. Які мікроорганізми передбачається виділити?

A.Стафілококи

B.Кишкову паличку

C.Стрептокок

D.Клебсієлу

E.Ентерококи

9. Під час бактеріологічного дослідження виявлено бактерії кулястої форми, розміщенні гронами, виходячи з назви цих бактерій назвіть препарат який застосовують при лікуванні хвороб викликані ними.

A.Алерген пневмокока

B.Бактеріофаг стафілококовий

C.Вакцина гонококова

D.Імуноглобулін проти стафілококовий

E.Фермент стрептокіназа

10.Елективним середовищем для стафілокока є:

A.М’ясо-пептонний агар

B.Жовтково-сольовий агар

C.Молочно-сольовий агар

D.Середовище Ендо

E.Середовище Кіта-Тароці.

Література.

1. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. -М., 2002.-С. 352-369.

2. Воробьев А.А. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.-М., 2004.-С. 328-339.

3. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. -С.-П.,2000.-С. 330-342.

4. П'яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією.-К., 1992.-С. 243-255.

5. Кривошеин Ю.С. и др. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии и лабораторной диагностике инфекционных болезней. - К.,1986.-С. 81-92.

Заняття 2.

Тема: Мікробіологічна діагностика захворювань спричинених менінгококами і гонококами.

Контрольні питання.

1. Морфо-тинкторіальні особливості менінгококів. Особливості культивування збудників (живильні середовища).

2. Характеристика факторів вірулентності менінгококів.

3. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при епідемічному менінгіті.

4. Методи мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції.

5. Препарати для профілактики та лікування менінгококової інфекції.

6. Морфо-тинкторіальні особливості гонококів.

7. Особливості культивування гонококів.

8. Епідеміологія, патогенез, клініка, характер імунітету при гонореї.

9. Препарати для профілактики бленореї у новонароджених дітей.

10. Методи мікробіологічної діагностики гонореї.

11. Препарати для профілактики та лікування гонореї.

Практичні навики.

1. Навчитись складати схему мікробіологічної діагностики менінгококової та гонококової інфекцій.

2. Вміти дослідити морфо–тинкторіальні властивості збудників.

3. Вміти зробити висновок мікроскопічного дослідження при гонорейному уретриті.

Тестові завдання.

1. Хворій на назо-фарингіт дитині лікар поставив діагноз “менінгококовий назофарингіт ”. Який метод лабораторної діагностики найбільш раціональний для підтвердження діагнозу?

A.Біологічний

B.Бактеріологічний

C.Мікроскопічний

D.Серологічний

E.Алергічний

2. Від хворого на гонорею взяли на дослідження мазки з уретри. Хворий три доби перед цим лікувався самостійно пеніциліном. При мікроскопуванні у мазку знайдено L- форми гонококів. Який механізм дії пеніциліну на гонококи?

A.Порушує синтез амінокислот

B.Руйнує адгезини

C.Порушує проникність цитоплазматичної мембрани

D.Порушує синтез білків

E.Порушує синтез клітинної стінки

3. Бактеріолог при дослідженні патологічного матеріалу (ліквор, слиз з носоглотки, кров) дотримувався певних заходів зважаючи на крайню нестійкість ізольованого мікроорганізму до факторів навколишнього середовища. При бактеріологічному дослідженні встановлено наявність грам негативних коків, які нагадують кавові зерна, і розташовані парами або тетрадами. Назвіть збудника, який був ізольований бактеріологом.

A.Staphilococcus aureus

B.Neisseria meningitides

C.Moraxella lacunata

D.Str. facealis

4.У новонародженої дитини з явищами гнійного керато- кон´юктивіту лікар запідозрив бленорею (гонорейний кон´юктивіт). Якими методами лабораторної діагностики слід скористатися?

A.Серологічними

B.Мікроскопічним та бактеріологічним

C.Біологічним та методом фагодіагностики

D.Біологічним та алергічним

E.Мікроскопічним та серологічним.

5. Нова високочутлива тест-система для експрес- діагностики гонореї дає можливість виявити антиген збудника безпосередньо в матеріалі від хворого. На презентації такої системи було задане питання про принцип роботи тест-системи?

A.Імуноферментний метод

B.На основі поліклональних антитіл

C.Реакція аглютинації

D.РЗК

E.Реакція преципітації.

6. До лікарні доправили дитину віком 3,5 років з сильним болем голови, блювотою, порушенням мови. У лікворі виявили грамнегативні диплококи, розташовані, здебільшого, в середині лейкоцитів. Яким збудником ймовірно був спричинений означений симптомокомплекс?

A. Стафілококом

B. Менінгококом

C. Клостридією ботулізму

D. Вірусом грипу

E. Вірусом поліоміеліту

7. При дослідженні гнійних виділень з шийки матки бактеріоскопічно виявлено присутність грам негативних бобоподібних диплококів, які знаходилися як в середині, так і поза лейкоцитами. При культивуванні на рідких живильних середовищах росли у вигляді плівочки, біохімічно майже не активні. Назвіть чинника гнійного запалення.

A.N. gonorrehoeae

B.Chlamidia trahomatis

C.Hemophilus vaginalis

D.Trihomonas vaginalis

8.На спеціальному живильному середовищі, після посіву виділення гною з уретри, виросли ніжні голубуваті колонії. При мікроскопії препаратів з них виявленні грамнегативні бобовинні диплококи. Збудником якої хвороби вони є ?

A.Хламідіозу

B.Гонореї

C.Туляремії

D.Сифілісу

E.Меліоїдозу

9. Від хворої дитини на церебро-спінальний менінгіт отримано спинномозкову рідину мутного характеру, яка вміщує велику кількість лейкоцитів. Якою із серологічних реакцій слід скористатися для експрес-діагностики захворювання?

A.Реакція нейтралізації

B.Реакція аглютинації

C.Реакція гемаглютинації

D.РЗК

E.ІФА

10. Які культуральні властивості характерні для гонококів?

A.До поживних середовищ дуже вибагливі

B.Ростуть на середовищах які містять білок

C.Культивуються при 30-39⁰ С

D.На кров´яному агарі не дають гемолізу

E.Всі відповіді вірні