15.Вчення Гегеля про суб’єктивний дух.

Суб’єктивний дух є етапом становлення відчуженого існування абсолютної ідеї в природі, коли долається протиріччя духовного змісту, що дрімає в природі і природної форми, тобто буття поза ідеєю і створюється дух, тобто людина і людство як носії ідеї. Суб’єктивний дух, або індивідуальна думка розглядається гегелем на трьох рівнях: антропологія – розкриває душу як субстанцію тіла що відчуває, феноменологія – досліджує перетворення душі на свідомість по східцях:свідомість-самосвідомість-розум, психологія – показує теоретичні і практичні здібності духу. В ході свого розвитку суб’єктивний дух активно засвоює даний йому зміст, усвідомлює себе як субстанцію свого тіла і нарешті як розумний дух що має вільну волю. Розумна воля – суб’єктивно вільна, але обмежена іншими духовними і тілесними сутями(живими істотами,особами),перходить до вільної діяльності що створює право,мораль,моральність,державу,стаючи тим самим об’єктивним духом (обєктивуючись).

16. Вчення гегеля про об’єктивний дух.

Розумна воля – суб’єктивно вільна, але обмежена іншими духовними і тілесними сутями(живими істотами,особами),перходить до вільної діяльності що створює право,мораль,моральність,державу,стаючи тим самим об’єктивним духом (обєктивуючись).

Пройшовши стадію суб’єктивного духу і підпорядкувавши собі свої плани,звільнивши себе внутрішньо і ставши розумним вільним духом, дух реалізує свою вільну волю у об’єктивному світі. Індивідуальний дух на цьому етапі повинен осягнути що усе зовні дане і супротивне йому є дух. Людина, підпорядковує собі природу, морально і політично долає свою ілюзорну відірваність від інших людей,занурюється в приховане в його індивідуальності родове загальне. На цьому шляху отримується дійсна індивідуальність тотожна народному духу. Об’єктивний дух проходить три стадії розвитку: 1) він реалізує себе в правових стосунках. Стадії права протистоять і змінює їх стадія моралі як права суб’єктивної свідомої волі. Синтезом цих стадій є моральність, що реалізовується в сімї, громадян.сусп. і державі. Оскільки в моральності співпадає правове і моральне вона стає вищою формою об’єктивного духу. Вершина моральності – що відповідає своєму поняттю держави – синтезуючи суб’єкт об’єкт в народному дусі може стати носієм абсолютного духу, що розкриває зміст і сенс еволюції абсолютної ідеї.

17. Вчення гегеля про абсолютний дух. Мистецтво, релігія, філософія.

Абсолютний дух реалізує самосвідомість абсолютної ідеї. Пройшовши етапи суб’єктивного духу і об’єкт.духу, дух сходить до абсолютного знання. Формами знання абсолютної ідеї є мистецтво,релігія,філософія. Дух осягає ідею в мистецтві, через її образне споглядання і чуттєво-зовнішнє зображення, потім – в релігії, здійснюючи її образно-емоційне переживання і нарешті знаходить адекватну форму досягнення ідеї в думці або у філософії, яка розкриває абсолютну ідею як мисляче себе поняття. Абсолютний дух таким чином знімає дуалізм ідеї і її породження, які виявляються засобом актуалізації духу. Як конкретна єдність особи, суспільства і сенсу. Абсолютний дух є вільною свідомою нескінченною і безперешкодною само творчістю.