Види цивільного судочинства:
В порядку цивільного судочинства розглядається велика кількість цивільних справ, які належать до різних кіл, категорій (про відшкодування шкоди, справ про визнання авторського права, про визнання особи недієздатною, обмежено недієздатною тощо).
Сімейні справи (про розірвання шлюбу, про усиновлення, про розподіл майна подружжя, про стягнення аліментів)
Житлові справи (про виселення, про визнання права власності на будинок) тощо.
Кожна справа має свою специфіку як у сутності так і в нормативному регулюванні, що зумовлює неможливість розгляду всіх справ за одними правами, тому ЦПК передбачає різні процедури і порядки ведення цивільних справ.
Вид цивільного судочинства – це урегульований нормами ЦПП порядок розгляду та вирішення об’єднаних за певними юридичними ознаками груп цивільних справ за окремою судовою інстанцією.
Ч.3 ст. 15 ЦПК регламентує 3 види цивільного судочинства:
1) позовне провадження
2) окреме провадження
3) наказне провадження
В основу поділу на види судочинства покладено наявність або відсутність спору про право в цивільних справах.
Позовне провадження (основна кількість цивільних справ) – спрямоване на вирішення конкретної ситуації. Порядок визначає розділ III ЦПК та інші статті. Юридична ознака справ, що розглядаються в порядку позовного провадження:
Наявність спору про право
Наявність сторін (позивач, відповідач)
Позов як засіб відкриття провадження у справі
Окреме провадження – порядок розгляду та ведення справ урегульованих Розділом IV ЦПК. Весь хід судового процесу спрямований на виявлення та констатацію фактів, з якими норма права пов’язана, виникнення, зміну або припинення прав та обов’язків (справи про усиновлення)
Ст. 234 ЦПК України містить перелік цих справ, які розглядаються в окремому провадженні:
Справи про визнання недієздатним, обмежено дієздатним
Справи про надання особі повної дієздатності
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Справи про визнання майна відмерлим
Ознаки справи:
Відсутній спір про право
Відсутні сторони з інтересами (суб’єктами є заявники та заінтересовані особи)
Засобом відкриття провадження є НЕ позов, а заява)
Окреме провадження – вид непозовного цивільного судочинства, який характеризується відсутністю спору про право, відсутністю сторін, відсутністю позову (наявність заяви від заявника, в якій міститься звернення до суду про встановлення фактів, з якими норма права у майбутньому пов’язана виникнути, зміну або припинення прав та обов’язків)
Наказне провадження (порядок урегульовується розділом II ЦПК)
Юридичні ознаки:
Відсутній спір про право (деякі вчені вказують, що не можна всі справи наказного провадження вважати безспірними (справа про стягнення нараховується, але не виплачуються зарплати))
Сторонами наказного провадження є заявник і боржник
Засобом відкриття провадження є заява (заява про видачу судового наказу)
Наказне провадження – спрощений вид цивільного судочинства, оскільки видача судового наказу видається без судового засідання, без залучення сторін. Внаслідок такої процедури відсутність реалізації основних прав передбачає ЦПК для учасників цивільного процесу. У наказному провадженні суддя використовує лише 1 засіб доказу – письмові докази.
Якщо при вивченні заяви суддя вбачає спір про право, то він має відмовитися в прийнятті судового наказу (ст. 100 ЦПК).
У такому випадку заявнику слід звернутися до суду з позовом.
На відміну від судових рішень в позовному і окремому проваджень, судовий наказ скасовується тим судом, що його видав.
Під терміном «стадія процесу» в науці розуміють сукупність процесуальних дій, які спрямовані на досягнення певної мети. Всі стадії взаємопов’язані та взаємообумовлені.
В юридичній літературі існує чимало поглядів на стадійність цивільного процесу. Сьогодні можна виділити наступні стадії:
Провадження в справі у суді 1 інстанції
Апеляційне провадження
Касаційне провадження
Перегляд судового рішення ВСУ
Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами.
NB! Враховуючи:
судову ланку
вид судочинства в суді 1 інстанції
виділяють такі стадії ЦП:
Суд 1 інстанції (позовне провадження)
відкриття провадження в провадженні (ухвала про відкриття провадження у справі – відкривається цивільне судочинство)
Провадження у справі досудового розгляду включає:
Підготовку цивільної справи до судового розгляду
Попереднє судове засідання (не обов’язковий етап, на розсуд судді)
Судовий розгляд (не завжди є обов’язковою стадією)
I інстанція – окреме провадження:
відкриття провадження у справі
підготовка справи до судового розгляду (не є обов’язковою, обов’язкова лише тоді, коли вирішується доля людини)
судовий розгляд (може виступати 2 або 3-ьою стадією)
I інстанція - наказне провадження:
Відкриття наказного провадження (ухвала) та видача судового наказу одночасно.
Апеляційна інстанція:
Прийняття апеляційної скарги до розгляду (ст. 297 ЦПК)
Підготовка розгляду справи у суді апеляцыйної інстанції (ст. 301)
Розгляд справи апеляційним судом (стадії є обов’язковими)
Касаційне провадження:
Відкриття касаційного провадження у справі (ст. 328 ЦПК)
Підготовка справи до касаційного розгляду (ст. 331 ЦПК)
Попередній розгляд справи (справа може бути вирішеною остаточно)
Розгляд справи судом касаційної інстанції (ст. 333 ЦПК)
Справа може бути вирішеною як в суді 1 інстанції, та і в апеляційному і касаційному судах.
Цивільна процесуальна форма – це визначений цивільним процесуальним законодавством послідовний порядок розгляду та вирішення цивільних справ у судах, що включає певну систему гарантій:
Конституційні гарантії (незалежність суду, гласність, законність тощо)
Цивільні процесуальні норми складають норми цивільно-процесуального права
Рішення судів засновуються лише на тих фактах, які були доведені і встановлені судом передбаченими законом способами
Заінтересованим у содовому рішенні особам надається право користуватися великим обсягом прав, передбаченим ЦПК з метою захисту прав, свобод та інтересів.
Значення: дотримання цивільно-процесуальної форм судами сприяє реалізації принципу законності. Порушення цивільно-процесуальної форми є підставою скасування судового рішення.