Завдання № 15

Завдання 1. Визначте поняття «самоменеджменту» та його основні функції.

Самоменеджмент – це послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час.

Основна мета самоменеджменту полягає в тому, щоб максимально використовувати власні можливості, свідомо керувати плином свого життя (самовизначатися) і переборювати зовнішні обставини як на роботі, так в особистому житті. Переваги оволодіння мистецтвом самоменджменту полягають у наступному: виконання роботи з меншими витратами часу, краща організація праці; менше поспіху і стресів; більше задоволення від роботи; активна мотивація праці; ріст кваліфікації; зниження завантаженості роботою; скорочення помилок при виконанні своїх функцій; досягнення професійних і життєвих цілей найкоротшим шляхом.

Функціями самоменеджменту є чітка постановка цілей, планування часу, розпорядницька діяльність і контроль, здійснення ділових комунікацій.При формуванні цілей треба подбати про їх реальність, конкретність, щоб вони були проранжовані з урахуванням важливості і терміновості, мали визначеність у часі. Життя дається лише один раз і розробляючи цілі, нараз із прагненням досягти успіху у професійній діяльності, не можна забувати й про сім'ю, здоров'я, культурні заходи, самоосвіту, наукову та громадську діяльність.

Щоденне рішення різного роду завдань і проблем можна представити в вигляді різних функцій, які знаходяться в певній взаємозалежності між собою і, як правило, здійснюються в певній послідовності. Процес самоменеджменту в аспекті послідовності виконання конкретних функцій охоплює шість фаз:

1. постановка мети - аналіз і формування особистих цілей;

2. планування - розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності;

3. прийняття рішень у конкретних справах;

4. організація і реалізація - складання розпорядку дня і організація особистого трудового процесу з метою реалізації поставлених завдань;

5. контроль - самоконтроль і контроль разом (у разі необхідності - коригування цілей);

6. інформація і комунікація - фаза, властива певною мірою всіх функцій, так як і комунікація, і обмін інформацією необхідні на всіх фазах самоменеджменту.

Окремі функції не обов'язково суворо слідують одна за одною, аможуть переплітатися.

Завдання 2. Назвіть та охарактеризуйте чинники ефективних комунікацій.

Ефект комунікацій залежить від ряду факторів. До тих з них, що контролюються, можна віднести основні компоненти комунікаційного процесу. Можна підібрати авторитетного комунікатора, популярний серед даної аудиторії канал, розробити виразне повідомлення, знизити рівень перешкод, забезпечити ефективний зворотний зв’язок, який допомагає своєчасно коригувати недоліки в організації процесу комунікацій і розробці програми комунікації.

Ефективність управління залежить від наступних об'єктивних факторів:

• якості обміну інформацією, яка безпосередньо впливає на ступінь реалізації цілей (дослідженнями встановлено, що у 73-85% випадків, комунікації є головною перепоною на шляху досягнення цілей);

• інформаційне перевантаження керівника, який не здатний реагувати на всю інформацію ефективно;

• незадовільна структура організації (багатоступеневий рівень управління підвищує вірогідність інформаційних перекручувань, тобто кожний рівень управління може фільтрувати і корегувати повідомлення);

• незадовільний склад і використання кадрів, відсутність здорової атмосфери;

• конфлікти між різними групами і відділами організації;

• авторитарне відношення адміністрації до підлеглих, нечіткість або небажання керівників в повному обсязі виконувати свої обов'язки;

• вірне визначення прав і відповідальності, почуття страху керівників і підлеглих за наслідки надто відвертої інформації.

Управління комунікаційними процесами в організації включає:

- визначення перешкод на шляху до ефективної комунікації;

- розробку й реалізацію засобів усунення таких перешкод і підвищення ефективності комунікаційних процесів.

Існує багато факторів, що перешкоджають здійсненню ефективної комунікації, основними з яких є:

1. Фільтрація. Коли працівник говорить те, що бажає почути його керівник – він фільтрує інформацію.

2. Вибіркове сприйняття. Одержувач краще сприймає інформацію, що відповідає його потребам, мотивації, досвіду тощо.

3. Семантичні бар’єри. Однакові слова мають різне значення для різних людей. Вік, освіта, культурне середовище – три найбільш важливих фактора, які впливають на значення слів, що використовуються в процесі комунікації.

4. Поганий зворотній зв’язок.

5. Культурні відмінності між відправником і одержувачем інформації.

6. Інформаційні перевантаження виникають внаслідок неможливості ефективно реагувати на всю інформацію. Виникає потреба відсіву менш важливої інформації.

Підвищення ефективності комунікацій вимагає:

- удосконалення повідомлень;

- удосконалення механізму розуміння повідомлень.

Завдання 3. Тести:

Дайте правильну відповідь «так» чи «ні».

1. Згідно з психоаналітичним підходом до мотивації поведінки людини:

а) ТАК;

б) НІ;

в) НІ;

г) ТАК

ґ) ТАК.

Визначте і вкажіть цифрами:

Укажіть правильну послідовність етапів процесу мотивації:

3. пошук поведінки;

4. активні сили;

1. незадовільнена потреба;

6. задовільнена потреба;

2. внутрішня напруга;

5. спад напруги.

Укажіть кілька правильних відповідей.

• Стрес впливає на рівень виконання роботи таким чином:

в) при середньому рівні стресу рівень виконання високий;

г) при високому рівні стресу рівень виконання низький;

д) при низькому рівні стресу рівень виконання низький.

• Стратегія пристосування буде ефективною стратегію поведінки в конфліктній ситуації, якщо:

б) найважливішим завданням є відновлення стабільності;

ґ) відчуваєте, що вибору немає і вам нічого втрачати;

д) велика ймовірність виникнення складніших проблем, ніж теперішня.

5. Основними шляхами встановлення групових норм є:

А) свідоме рішення групи;

Б) індивідуальний досвід, перенесений із минулих ситуацій;

6. Основними чинниками, які визначають "мотивацію" (одну із складових факторної моделі індивідуального виконання роботи за Стьюартом), є:

Б) особисті цілі;

Г) винагорода/покарання;

Д) попередній досвід;

Е) само менеджмент.

7. Вкажіть неправильні твердження про великі за чисельністю групи:

Б) з ростом групи звичайно підвищується її “ресурс талантів”, що збільшує можливість прийняття оптимальних рішень;

В) чим більше група, тим легше розподілити обов’язки між її членами відповідно до їхніх можливостей і спроможностей в інтересах справи;

Г) у більшій групі більше число людей може брати участь у виробленні і ухваленні рішення, зважуванні й оцінці його позитивних і негативних сторін;

8. Вкажіть відповідний взаємозв’язок між категоріями та їх характеристиками:

1. В

2. Б

3. А

9. Об’єктами вивчення організаційної поведінки на індивідуальному рівні є:

Б) особистість;

В) мотивація та навчання;

10. Виберіть правильне визначення позитивного підкріплення:

Г) наслідки у вигляді різних видів винагороди, які викликають повторення подібної бажаної поведінки у майбутньому;