Завдання № 12

Завдання 1. Назвіть та обґрунтуйте етапи організаційної модифікації поведінки (практичне використання ідей біхевіоризму) в менеджменті.

Етапи:

1. Обмеження поведінки чи ситуації;

2. Визначення та виділення бажаної поведінки;

3. Визначення сфери проблемної поведінки чи нестандартної ситуації;

4. Зміна заходів впливу в разі необхідності;

5. Створення та використання позитивного\негативного підсилення;

6. Періодичне оцінювання поведінки (чи ситуації) та повторне оцінювання ефективності вжитих заходів.

Завдання 2. Охарактеризуйте двосторонній комунікативний процес.

Двосторонній комунікативний процес являє собою спосіб, за допомогою якого повідомлення відправника досягає одержувача. Даний процес містить у собі вісім кроків.

1. Народження ідеї, яку хотів би передати одержувачу відправник.

2. Кодування, тобто, ідея зашифровується за допомогою відповідних слів, діаграм, інших символів, використовуваних для передачі інформації.

3. Передача. Після того як визначена форма повідомлення, здійснюється його передача, наприклад, у вигляді службової записки, телефонного дзвінка чи розмови, тобто відправник ставить своєю метою вираз повідомлення у вербальній чи невербальній формі.

4. Отримання. На четвертому кроці ініціатива переходить до одержувача, який повинен налаштуватися на сприйняття повідомлення, тобто при усному спілкуванні бути гарним слухачем.

5. Декодування повідомлення. Відправник прагне до того, щоб одержувач адекватно сприйняв повідомлення, точно так, як воно було відправлено.

6. Прийняття повідомлення. Після того як одержувач отримав і розшифрував повідомлення, він може прийняти його або відкинути.

7. Використання інформації. Використання інформації одержувачем, який може ніяк не реагувати на повідомлення; виконати завдання відповідно до вказівок; зберегти інформацію на майбутнє або зробити що-небудь ще.

8. Забезпечення зворотного зв'язку.

Завдання 3. Тести:

• Мотивацію можна визначити як:

а) процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення особистих цілей та цілей організації;

б) сукупність внутрішніх та зовнішніх рушійних сил, котрі спонукають людину до діяльності, визначають межі й форми діяльності та спрямовують цю діяльність у напрямі, орієнтованому на досягнення конкретних цілей;

в) сукупність рушійних сил, що спонукають людину до виконання якихось конкретних дій;

г) усі відповіді правильні.

2.  До змістовних теорій мотивації слід віднести:

а) теорію очікуваних величин (модель Портера – Лоулера);

б) теорію придбаних потреб Д.Мак-Клелланда;

в) теорію ERG К. Альдерфера;

г) теорію очікування В. Врума;

ґ) двофакторну теорію гігієни Ф. Герцберга;

д) теорію справедливості (Дж. Адамс, М. Карел, Дж. Дітріх);

е) теорію ієрархії потреб А. Маслоу;

є) теорію результативної валентності Дж. Аткінсона.

Укажіть кілька правильних відповідей.

3. Стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях – це:

а) компроміс; б) консенсус;

в) суперництво; г) боротьба;

ґ) співробітництво; д) прилаштування;

е) координація зусиль.

4. Обов’язком будь-якого менеджера є:

а) уникати виникнення конфліктів в організації та боротися з ними;

б) спрямовувати конфлікти в конструктивне русло;

в) контролювати процес та форми протікання конфліктів з метою мінімізації втрат від нього та максимізації позитивних наслідків;

г) знати психологію людей та закономірності їх поведінки.

5. Вкажіть правильні твердження про позитивні наслідки збільшення розміру групи:

А) із збільшенням числа членів групи зростає можливість утворення і розпаду на дрібні угрупування, що сприяє досягненню консенсусу щодо обговорюваних у групі питань;

Б) більшою групою легше управляти, організовувати взаємодію її членів, налагоджувати між ними нормальні ділові й особисті взаємовідносини;

В) із збільшенням групи середній внесок кожного учасника в результати спільної діяльності звичайно зростає;

Г) у більшій групі більше число людей може брати участь у виробленні і ухваленні рішення, зважуванні й оцінці його позитивних і негативних сторін;

Д) із збільшенням групи спілкування між її членами ускладнюється і стає більш складним досягнення згоди щодо питань, пов’язаних з діяльністю групи і виконанням її задач.

6. Вкажіть пари протилежних типів особистісних характеристик за типологією Майєрс-Бриггс:

1. Аналітичний тип	Г) Нормативний тип
2. Екставерт	А) Інтроверт
3. Сенсорний тип	Б) Інтуїтивний тип
4. Вирішуючий	В) Сприймаючий

7. Ролі, норми, комунікацію, лідерство включає:

А) індивідуальний рівень об’єктів вивчення організаційної поведінки;

Б) груповий рівень об’єктів вивчення організаційної поведінки;

В) рівень організаційної системи об’єктів вивчення організаційної поведінки.

8. “Девіантна поведінка” - це:

А) поведінка, яка вважається припустимою, нормальною і рекомендується для розповсюдження в групі;

Б) поведінка людей, яка не відповідає встановленим груповим нормам, тобто відхиляється від них, і тому сприймається іншими членами групи настільки загрозливою, що вони застосовують спеціальні санкції до осіб, які демонструють таку поведінку;

В) відмінна поведінка людини, яка одностайно приймається всіма членами групи і є зразком;

Г) норма недосяжного ідеалу (норма переважного значення) ;

Д) немає правильної відповіді.

9. Основними методами оцінки фактичного виконання роботи індивідом є:

А) метод абсолютних стандартів;

Б) прогнозні методи;

В) кореляційні методи;

Г) метод критичних подій;

Д) абстрактні методи;

Е) метод відносних стандартів.

10. На формування загальної поведінки впливають такі фактори:

А) культурологічні; Б) географічні;

В) соціально-психологічні; Г) економічні;

Д) міжнародні.