Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УВ-91_орг_поведінка 1-30.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
19.47 Mб
Скачать

Контрольні завдання

Завдання № 4

Завдання 1. Дайте визначення поняття «особистість», назвіть її складові підсистеми та детермінанти її поведінки.

Особистість — стійка структура індивідуальних рис, що характеризують людину як продукт соціального розвитку та ступінь її залучення до системи соціальних відносин шляхом предметної діяльності та спілкування.

Складові підсистеми особистості:

  • біологічна;

  • психологічна;

  • соціальна;

  • спрямованість особистості.

Детермінанти поведінки людини:

  • особистісні якості людини;

  • інтереси, настанови, потреби людини;

  • соціальний стан та статус людини;

  • цілі та спрямованість людини;

  • навчання та мислення;

  • почуття та сприйняття;

  • попередній досвід людини;

  • характеристики середовища.

Завдання 2. Визначте сутність поняття «організаційна культура», її чинники та функції.

Організаційна культура — це філософія, ідеологія, цінності, припущення, переконання, очікування та відносини, що колективно використовуються та які об’єднують організацію в єдине ціле.

Організаційна культура виконує різні функції, які вона характеризує якнайповніше.

Всі функції умовно можна підрозділити на дві групи:

  • ті, що визначаються внутрішнім станом формального механізму організації;

  • охоронна;

  • інтегруюча;

  • регулююча;

  • функція заміщення;

  • адаптивна;

  • освітня та розвиваюча;

  • функція управління якістю;

  • орієнтуюча;

  • мотиваційна;

  • функція формування іміджу організації.

  • ті, що визначаються необхідністю адаптації організації до свого зовнішнього середовища.

  • функція орієнтації на споживача;

  • функція регулювання партнерських відносин;

  • функція пристосування економічної організації до потреб суспільства.

Завдання 3. Тести:

Дайте правильну відповідь «так» або «ні».

  1. До характерних рис особистості, які впливають на організаційну поведінку належать:

а) інтерналізм (ТАК/НІ);

б) конфліктність (ТАК/НІ);

в) орієнтація на успіх (ТАК/НІ);

г) екстерналізм (ТАК/НІ);

ґ) егоїзм (ТАК/НІ);

д) альтруїзм (ТАК/НІ);

е) авторитаризм (ТАК/НІ);

є) схильність до ризику (ТАК/НІ).

2. Правильним є таке твердження:

а) дисонанс поведінки – це суперечність між позицією індивіда та діяльністю організації, до якої він належить (ТАК/НІ);

б) позицію індивіда в процесі діяльності обумовлюють цінності та ставлення (ТАК/НІ);

в) темперамент – це первинна форма вищого психічного синтезу, яка характеризує особистість (ТАК/НІ);

г) кожна людина здійснює свою діяльність та поводить себе відповідно до власного уявлення про себе (ТАК/НІ);

ґ) теорії особистості мають теоретичне значення, але на практиці реально не мають істотного значення (ТАК/НІ).

3. Пряме підпорядкування управління виробництвом президенту компанії є прикладом:

а) лінійних повноважень;

б) штабних повноважень;

в) лінійно-штабних повноважень.

4. Який тип влади ґрунтується на використанні владних повноважень, які залежать від місця в ієрархії управління чи авторитету лідера:

а) влада примусу;

б) влада, що базується на винагородах;

в) законна влада;

г) експертна влада;

ґ) еталонна влада;

д) інформаційна влада.

5. Основними видами неформальних груп в організації є:

А) комітет;

Б) робоча (цільова) группа;

В) група за інтересами;

Г) командна группа;

Д) дружня группа.

6. На етапі "утвердження" (одного з етапів кар’єри) головними діями індивіда щодо роботи є:

А) передавання робочого досвіду іншим людям;

Б) оволодіння знаннями та навичками по роботі;

В) становлення як незалежного співробітника;

Г) розвиток навичок та вмінь інших людей.

7. Вкажіть правильні твердження про позитивні наслідки збільшення розміру групи:

А) із збільшенням групи в ній з’являється більше людей із яскраво вираженою індивідуальністю, що створює гарні умови для широкого і різнобічного обговорення різноманітних питань;

Б) із збільшенням числа членів групи зростає можливість утворення і розпаду на дрібні угрупування, що сприяє досягненню консенсусу щодо обговорюваних у групі питань;

В) чим більше група, тим легше розподілити обов’язки між її членами відповідно до їхніх можливостей і спроможностей в інтересах справи;

Г) з ростом групи звичайно підвищується її “ресурс талантів”, що збільшує можливість прийняття оптимальних рішень;

Д) більша по чисельності група може зібрати і переробити за той самий час більшу кількість інформації.