- •Завдання № 3
- •Контрольні завдання
- •8. Встановіть правильну відповідність між теоріями особистості та науковцями – їх авторами:
- •Завдання № 5
- •Теорії особистості
- •Завдання № 6
- •Завдання № 8
- •Завдання № 12
- •Завдання № 13
- •Завдання № 14
- •Завдання № 15
- •Завдання № 16
- •Завдання № 17
- •Завдання № 18
- •Завдання № 19
- •Завдання № 21
- •Завдання № 22
- •Завдання № 24
- •Завдання № 25
- •Завдання № 28
Контрольні завдання
Завдання № 4
Завдання 1. Дайте визначення поняття «особистість», назвіть її складові підсистеми та детермінанти її поведінки.
Особистість — стійка структура індивідуальних рис, що характеризують людину як продукт соціального розвитку та ступінь її залучення до системи соціальних відносин шляхом предметної діяльності та спілкування.
Складові підсистеми особистості:
біологічна;
психологічна;
соціальна;
спрямованість особистості.
Детермінанти поведінки людини:
особистісні якості людини;
інтереси, настанови, потреби людини;
соціальний стан та статус людини;
цілі та спрямованість людини;
навчання та мислення;
почуття та сприйняття;
попередній досвід людини;
характеристики середовища.
Завдання 2. Визначте сутність поняття «організаційна культура», її чинники та функції.
Організаційна культура — це філософія, ідеологія, цінності, припущення, переконання, очікування та відносини, що колективно використовуються та які об’єднують організацію в єдине ціле.
Організаційна культура виконує різні функції, які вона характеризує якнайповніше.
Всі функції умовно можна підрозділити на дві групи:
ті, що визначаються внутрішнім станом формального механізму організації;
охоронна;
інтегруюча;
регулююча;
функція заміщення;
адаптивна;
освітня та розвиваюча;
функція управління якістю;
орієнтуюча;
мотиваційна;
функція формування іміджу організації.
ті, що визначаються необхідністю адаптації організації до свого зовнішнього середовища.
функція орієнтації на споживача;
функція регулювання партнерських відносин;
функція пристосування економічної організації до потреб суспільства.
Завдання 3. Тести:
Дайте правильну відповідь «так» або «ні».
До характерних рис особистості, які впливають на організаційну поведінку належать:
а) інтерналізм (ТАК/НІ);
б) конфліктність (ТАК/НІ);
в) орієнтація на успіх (ТАК/НІ);
г) екстерналізм (ТАК/НІ);
ґ) егоїзм (ТАК/НІ);
д) альтруїзм (ТАК/НІ);
е) авторитаризм (ТАК/НІ);
є) схильність до ризику (ТАК/НІ).
2. Правильним є таке твердження:
а) дисонанс поведінки – це суперечність між позицією індивіда та діяльністю організації, до якої він належить (ТАК/НІ);
б) позицію індивіда в процесі діяльності обумовлюють цінності та ставлення (ТАК/НІ);
в) темперамент – це первинна форма вищого психічного синтезу, яка характеризує особистість (ТАК/НІ);
г) кожна людина здійснює свою діяльність та поводить себе відповідно до власного уявлення про себе (ТАК/НІ);
ґ) теорії особистості мають теоретичне значення, але на практиці реально не мають істотного значення (ТАК/НІ).
3. Пряме підпорядкування управління виробництвом президенту компанії є прикладом:
а) лінійних повноважень;
б) штабних повноважень;
в) лінійно-штабних повноважень.
4. Який тип влади ґрунтується на використанні владних повноважень, які залежать від місця в ієрархії управління чи авторитету лідера:
а) влада примусу;
б) влада, що базується на винагородах;
в) законна влада;
г) експертна влада;
ґ) еталонна влада;
д) інформаційна влада.
5. Основними видами неформальних груп в організації є:
А) комітет;
Б) робоча (цільова) группа;
В) група за інтересами;
Г) командна группа;
Д) дружня группа.
6. На етапі "утвердження" (одного з етапів кар’єри) головними діями індивіда щодо роботи є:
А) передавання робочого досвіду іншим людям;
Б) оволодіння знаннями та навичками по роботі;
В) становлення як незалежного співробітника;
Г) розвиток навичок та вмінь інших людей.
7. Вкажіть правильні твердження про позитивні наслідки збільшення розміру групи:
А) із збільшенням групи в ній з’являється більше людей із яскраво вираженою індивідуальністю, що створює гарні умови для широкого і різнобічного обговорення різноманітних питань;
Б) із збільшенням числа членів групи зростає можливість утворення і розпаду на дрібні угрупування, що сприяє досягненню консенсусу щодо обговорюваних у групі питань;
В) чим більше група, тим легше розподілити обов’язки між її членами відповідно до їхніх можливостей і спроможностей в інтересах справи;
Г) з ростом групи звичайно підвищується її “ресурс талантів”, що збільшує можливість прийняття оптимальних рішень;
Д) більша по чисельності група може зібрати і переробити за той самий час більшу кількість інформації.
