
- •1. Предмет ет та еволюція підходів до його визначення.
- •2. Підходи до періодизації та основні етапи розвитку ет.
- •3. Методи пізнання.
- •4. Функції ет.
- •5. Економічні категорії та закони.
- •6. Особливості меркантилізму.
- •7. Економічні ідеї фізіократів.
- •8. Особливості методології та основні теоретичні концепції класичної політичної економії.
- •9. Економічна теорія к.Маркса.
- •10. Неокласичний напрямок економічної теорії.
- •11. Клейнсіанство як загальна теорія.
- •12. Інституціоналізм: умови виникнення, особливості.
- •13. Особливості методології та основні теоретичні концепції монетаризму.
- •14. Класична ситуація в економічній теорії.
- •15. Власність як центральна категорія ет.
- •18. Горизонтально-структурний підхід.
- •20. Інтелектуальна власність: сутність, об'єкті та особливості реалізації.
- •25. Теорії походження грошей
- •43. Економічна система: сутність та основні структурні елементи.
- •44. Основні типи ек. Систем.
- •45. Сутність та характерні риси адміністративно командної ек.
- •46.Сутність та характерні риси ринкової та соц. Орієнтованої ек.
- •47. Сутність та характерні риси перехідної економіки.
- •49. Сутність, структура та характерні риси суспільного виробництва
- •51. Ефективність суспільного виробництва: сутність та основні показники
- •52. Сутність та характерні риси натурального виробництва
- •54. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.
- •55. Закон вартості: сутність та основні функції.
- •57. Зміст та особливості трудової теорії вартості та теорії 3-х факторів виробництва
- •58 Зміст та особливості теорії граничної корисності та синтетичної теорії вартості
- •59 Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки.
- •60. Недосконала конкуренція та її основні типи і види
- •Теорії олігополістичної поведінки та основні види монополістичних об’єднаннь
- •62. Сутність, витоки та головні види монополії.
- •Виды монополий
- •63.Специфічні риси та обєктивні передумови виникнення природної монополії.
- •64. Сутність та структура ринку.
- •65 Основні функції ринку та підходи до їх визначення
- •66. Інфраструктура ринку та її головні функції.
- •68. Біржа як один із важливих елементів організації ринку
- •69. Держава, як важливий суб’єкт ринкового господарства
- •70. Еволюція економічних поглядів на роль держави в економіці
- •71. Економічні функції держави
- •73.Сутність, основні принципи, види та ознаки підприємництва
- •74. Основні теорії та моделі підприємництва
- •75. Організаційно-правові форми підприємства
- •76. Система національних рахунків. Показники ввп, внп та методи їх розрахунку
- •77. Показники чнп, нд, од, одкв та методи їх розрахунку
- •78. Сукупний попит (ad) та сукупна пропозиція cas), їх структура та взаємодія
- •79. Безробіття: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •80. Закон Оукена. Сутність та механізм державного регулювання зайнятості
- •81.Інфляція: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •82.Крива Філіпса. Сутність та інструменти антиінфляційної політики держави
- •83.Сутність та механізм суспільного відтворення. Національне багатство
- •84. Економічне зростання: сутність, типи та фактори
- •85. Сутність види та теорії економічного циклу. Необхідність та інструменти антициклічного регулювання
- •86. Процедура створення і ліквідації підприємства
- •87. Малий бізнес та нові види підприємницької діяльності
- •88. Державний сектор економіки як спосіб реалізації функцій держави
82.Крива Філіпса. Сутність та інструменти антиінфляційної політики держави
Безработица и инфляция находятся в определенной количественной зависимости. Профессор Лондонской экономической школы А. Филипс в конце 50-х годов установил такую закономерность: чем ниже уровень инфляции, тем выше уровень безработицы, и наоборот. И это объяснимо. С повышением уровня безработицы уменьшается покупательная способность населения. Безработица отрицательно сказывается на уровне оплаты труда. В итоге уровень инфляции снижается. Этот процесс наглядно представлен в виде кривой Филипса (рис. 15.1).
Рис. 15.1. Кривая Филипса
Исходя из данной кривой, возникают два варианта для разного практического сочетания взаимозависимых величин: или низкая безработица и высокая инфляция (точка А на графике); или низкая инфляция и высокая безработица (точка Б на графике).
Между тем кривая Филипса отражает взаимосвязь инфляции и безработицы только в краткосрочном периоде. Если взять длительные периоды (5–10 лет), то при высоком уровне безработицы цены продолжают повышаться.
То, что кривая Филипса не «срабатывает» в долгосрочном периоде, объясняется следующими обстоятельствами. Как правило, предприниматели и работники заключают долгосрочные договоры о величине заработной платы. Более того, из-за инфляционных ожиданий предприниматели увеличивают оплату труда в порядке компенсации будущего роста цен.
В итоге возникает такое явление, как инфляция издержек. Инфляция издержек- рост цен, который вызван повышением производственных расходов (увеличением оплаты труда и удорожанием сырья, энергоносителей и др.). Стало быть, при инфляции издержек цены повышаются вместе с увеличением безработицы.
В таком случае цена борьбы с инфляцией путем увеличения уровня безработицы становится очень высокой. По расчетам зарубежных экономистов, чтобы инфляция могла снизиться на 1%, безработица должна превысить свой «естественный уровень» на 2%. Но от этого реальный валовой национальный продукт уменьшится на 4% по сравнению с потенциальной его величиной.
В условиях нынешней рыночной экономики государство применяет следующие важнейшие регуляторы инфляции.
А. Государство проводит политику доходов. Имеется в виду сдерживание инфляции издержек. В развитой рыночной экономике правительство избегает прямого регулирования уровня заработной платы. Оно использует косвенные методы в виде «социального партнерства» — поиска соглашения работодателей с профессиональными союзами наемных работников путем взаимных уступок.
Б. Государство ограничивает монополистическую деятельность в области ценообразования. В этом случае правительство берет под контроль монополистическое «вздувание» цен.
В. Твердо проводимая антиинфляционная политика правительства способствует существенному уменьшению инфляции спроса. Успех в этом деле может прийти только к сильному правительству, которое пользуется доверием большинства населения, правильно прогнозирует ход инфляции, четко ставит антиинфляционные задачи и заблаговременно информирует об этом граждан. Причем основой программы авторитетного правительства являются не компенсации роста цен (что усиливает инфляцию), а меры, на практике противодействующие стихийному повышению цен.
Г. Регулирование ценовой динамики становится эффективным благодаря умелой денежной политике центрального банка. Поучителен в этом отношении опыт Федеральной резервной системы (центрального банка) США (ФРС).