80. Закон Оукена. Сутність та механізм державного регулювання зайнятості

Вплив безробіття на обсяг річного національного виробни­цтва дослідив американський учений Артур Оукен (Окунь). Він виявив математично зв'язок між перевищенням фактичного рівня безробіття над природним і втратами ВВП:

β(U-U*)=Y*-Y 100%

Y

де β — коефіцієнт чутливості ВВП до циклічного безробіття; U—фактичний рівень безробіття; U* — природний рівень безробіт­тя; Y* — потенційний обсяг ВВП; Y — фактичний обсяг ВВП.

Із сказаного вище можемо зробити висновок, що економіка, яка працює в умовах природного рівня безробіття, зазнає пере­важно конструктивного впливу, а рівень безробіття, що переви­щує природний, чинить переважно згубний вплив на економіку.

81.Інфляція: основні причини, види та соціально-економічні наслідки

Проблема інфляції е складовою частиною теорії грошей. Інфляція —~ це одна а найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу»що негативно впливає на всі сторони життя суспільства.

Є різні погляди на природу і причини інфляції але переважають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий — як макроекономічие явище спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів

Тим часом Інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого у взаємодії факторів и сфери виробництва і сфери грошового обігу

Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується вростанням цін на товари та послуги

Проте це лише форма прояву а не глибинна сутність і причина Інфляції. Звичайно Інфляція мас свій зовнішній прояв у підвищенні цін. Але не кожне підвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися і в інших умовах.

Насправді ж інфляція є результатом порушення економіч­ної рівноваги, яка зумовлена комплексом внутрішніх і зовніш­ніх причин:

Порушення пропорцій суспільного виробництва

Надмірна емісія паперових грошей

Дефіцит державного бюджету

Мілітаризація економіки

Значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу

Недосконалість податкової системи

Кризові явища у фінансово-кредитній системі

Монополізація виробництва

Зовнішньоекономічні фактори

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

— порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитомі пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

— значне зростання дефіциту державного бюджету і держав­ного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами

— надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони и грошового обігу;

— мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит

— збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

— випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням націоналізації господарських зв'язків між державамиf що супроводжуються загостренням конкуренції на світових рий­ках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загострення міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.).

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція може набувати різноманітних форм:

Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не контролюється

Прихована інфляція — це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє утримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів населення з іншого

Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається коли ціни зростають незначною швидкість (не перевищує 10% на рік)

Помірна інфляція (2—5 % на рік) Галопуюча інфляція — інфляція, коли ціни ростуть швидко — на 10—100 % щорічно. Тоді відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспіль­ного нагромадження, поширюється відплив капіталу з вироб­ничої сфери до сфери обігу, тобто йде розбалансування економіч­ної рівноваги.

Гіперінфляція — інфляція, коли ціни зростають астроно­мічно — на 1—2 % щодня або сягають 1000 % і більше на рік.

Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.

Збалансована інфляція — інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.

Незбалансована інфляція — інфляція, коли співвідношен­ня цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.

Очікувана Інфляція — зазвичай помірна інфляція, яку мож­на спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є пря­мим результатом антиінфляційних дій уряду.

Неочікувана інфляція характеризується раптовим стриб­ком цін, «умовленим збільшенням під впливом інфляційних очі­кувань суспільного попиту населення на споживчі товари, то­варовиробників — на сировину та засоби виробництва.

Інфляція попиту — це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту.

Спричинити її може в основному збільшення державних за­мовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на за­соби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної пла­ти) в результаті, наприклад, узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кіль­кістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропо­зиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зрос­тання попиту.

Інфляція пропозиції (витрат) — це зростання цін внаслі­док підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної про­позиції.

Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, політика ціноутворення» економічна ї фінансова політика держави і т. ін. Збільшення витрат виробництва на

одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг про­дукції, який підприємці готові запропонувати за наявного рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, у свою чергу, підвищує ррівень цін

Стагфляція — це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін

Соціально-економічні наслідки інфляції

Інфляція — це тяжка хвороба економіки а глибокими соці' ально-економічними наслідками. У світі немає країни яка б тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфляції.

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює хаос і диспропорції в економіці» дезорганізуєіинести ційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута без зростання цін робннцтва.

По-друге» капітали переливаються зі сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого застосування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитної грошової системи. Знецінення грошей підриває стимул нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладенню грошових заощаджень у товари і нерухомість та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди бо тоді невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

Почетверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима економічних функцій. І відносини обміну повертаються назад.

По пяте: інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне становище країни.

Соціальні наслідки інфляції

Економічна наука вважає що інфляція є своєрідним подат­ком» яким держава шляхом емісії нічим не забезпечених гро­шей додатково обкладає доходи населення, що веде до негатив­них соціальних наслідків. Ще Дж.М. Кейнс писав» що "трива­лим процесом інфляції уряди можуть конфіскувати таємно і непомітно значну частину багатства своїх громадян*'.

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств на­селення, особливо тих, які мають сталий дохід» оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощаджен­ня населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє* інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності» посилює соціальну диферен­ціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.