
- •1. Предмет ет та еволюція підходів до його визначення.
- •2. Підходи до періодизації та основні етапи розвитку ет.
- •3. Методи пізнання.
- •4. Функції ет.
- •5. Економічні категорії та закони.
- •6. Особливості меркантилізму.
- •7. Економічні ідеї фізіократів.
- •8. Особливості методології та основні теоретичні концепції класичної політичної економії.
- •9. Економічна теорія к.Маркса.
- •10. Неокласичний напрямок економічної теорії.
- •11. Клейнсіанство як загальна теорія.
- •12. Інституціоналізм: умови виникнення, особливості.
- •13. Особливості методології та основні теоретичні концепції монетаризму.
- •14. Класична ситуація в економічній теорії.
- •15. Власність як центральна категорія ет.
- •18. Горизонтально-структурний підхід.
- •20. Інтелектуальна власність: сутність, об'єкті та особливості реалізації.
- •25. Теорії походження грошей
- •43. Економічна система: сутність та основні структурні елементи.
- •44. Основні типи ек. Систем.
- •45. Сутність та характерні риси адміністративно командної ек.
- •46.Сутність та характерні риси ринкової та соц. Орієнтованої ек.
- •47. Сутність та характерні риси перехідної економіки.
- •49. Сутність, структура та характерні риси суспільного виробництва
- •51. Ефективність суспільного виробництва: сутність та основні показники
- •52. Сутність та характерні риси натурального виробництва
- •54. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.
- •55. Закон вартості: сутність та основні функції.
- •57. Зміст та особливості трудової теорії вартості та теорії 3-х факторів виробництва
- •58 Зміст та особливості теорії граничної корисності та синтетичної теорії вартості
- •59 Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки.
- •60. Недосконала конкуренція та її основні типи і види
- •Теорії олігополістичної поведінки та основні види монополістичних об’єднаннь
- •62. Сутність, витоки та головні види монополії.
- •Виды монополий
- •63.Специфічні риси та обєктивні передумови виникнення природної монополії.
- •64. Сутність та структура ринку.
- •65 Основні функції ринку та підходи до їх визначення
- •66. Інфраструктура ринку та її головні функції.
- •68. Біржа як один із важливих елементів організації ринку
- •69. Держава, як важливий суб’єкт ринкового господарства
- •70. Еволюція економічних поглядів на роль держави в економіці
- •71. Економічні функції держави
- •73.Сутність, основні принципи, види та ознаки підприємництва
- •74. Основні теорії та моделі підприємництва
- •75. Організаційно-правові форми підприємства
- •76. Система національних рахунків. Показники ввп, внп та методи їх розрахунку
- •77. Показники чнп, нд, од, одкв та методи їх розрахунку
- •78. Сукупний попит (ad) та сукупна пропозиція cas), їх структура та взаємодія
- •79. Безробіття: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •80. Закон Оукена. Сутність та механізм державного регулювання зайнятості
- •81.Інфляція: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •82.Крива Філіпса. Сутність та інструменти антиінфляційної політики держави
- •83.Сутність та механізм суспільного відтворення. Національне багатство
- •84. Економічне зростання: сутність, типи та фактори
- •85. Сутність види та теорії економічного циклу. Необхідність та інструменти антициклічного регулювання
- •86. Процедура створення і ліквідації підприємства
- •87. Малий бізнес та нові види підприємницької діяльності
- •88. Державний сектор економіки як спосіб реалізації функцій держави
77. Показники чнп, нд, од, одкв та методи їх розрахунку
Похідними показниками від ВНП та ВВП є показники, обчислені не на валовій, а на чистій (за вилученням амортизації) основі.
Це насамперед чистий національний продукт (ЧНП, чи NNP) та чистий внутрішній продукт (ЧВП, чи NIP). Найчастіше в статистиці та макроекономічних дослідженнях використовують показник ЧНП, який визначається шляхом віднімання від вартісної оцінки ВНП вартості зношеного капіталу (амортизації). Таким чином, ЧНП = ВНП - А. Цей показник має суттєвий недолік стосовно кількісного виміру. У зв'язку з тим, що держава встановлює непрямі податки на бізнес, відбувається штучне завищення вартості виробленого ЧНП (на величину ПДВ, акцизного збору, мита тощо). Надаючи субсидії бізнес-структурам, держава зумовлює зниження вартості ЧНП. Для того, щоб усунути вплив різниці між цінами, за якими реалізують речові товари і послуги фірми, та цінами, за якими товари і послуги реалізуються безпосереднім споживачам, використовують показник національного доходу (НД чи NJ).
Національний дохід визначається шляхом вилучення із вартості ЧНП чистих непрямих податків на бізнес.
Це означає, що національний дохід визначається у факторних цінах і дорівнює чистому національному продукту мінус непрямі податки плюс субсидії: НД — ЧНП – Tнч
Тнч=Тн-Сб
Де Tнч чисті непрямі податки; Тн — непрямі податки на бізнес; С6 — субсидії бізнесу.
Окрім того, обсяг національного доходу можна підрахувати за формулою НД = W + P + iч +R.
Рівень національного доходу» Вироблений в умовах повної зайнятості, пааимют потенційним, інонаціональним доходом
повної' зайнятості,
За своїм змістом національний дохід це сумарний дохід усіх жителів країни. Трансферти — це економічні операції, через які одні інституційні одиниці безоплатно І безповоротно передають іншим товари, послуги, активи або права власності»
Трансферти можуть набувати натуральної або грошової форми. Прикладом натуральної форми трансфертних виплат е продовольчі талони, безоплатний громадський транспорт, безоплатна медична допомога тощо. Прикладом грошової форми трансфертів є виплати пенсій, стипендій, надання субсидій тощо.
Окрім того, трансферти поділяють на поточні та капітальні.
Поточні трансферти включають:
поточні податки на доходи та власність;
відрахування на соціальне страхування;
соціальні виплати;
страхове відшкодування;
інші платежі (штраф, пеня тощо).
Капітальні трансферти — це витрати на безоплатній та безповоротній ОСНОВІ
на капітальні вкладення та капітальний ремонт;
запобігання надзвичайним ситуаціям та їх ліквідацію; т геологорозвідувальні роботи;
— інші безповоротні одноразові витрати. Кожний сектор внутрішньої економіки є платником і отримувачем трансфертів.
У результаті пере розподільчих відносин формуються такі форми доході в:
—особистий дохід;
— особистий дохід кінцевого використання.
Особистий дохід (ОД, чи РJ) — це дохід, отриманий приватними особами. Цей показник отримують шляхом вилучення із вартості національного доходу внесків на соціальне страхування, податків на прибутки підприємств і корпорацій, чистих заощаджень підприємств та корпорацій (нерозподілений прибуток), чистий відсоток (різниця між виплатою відсотків за боргом і отриманням відсотків за кредитами, в т. ч. і за державним боргом) та додавання суми урядових трансфертів (допомога у випадку безробіття, виплати у випадку тимчасової непрацездатності, допомога багатодітним та малозабезпеченим сім'ям тощо)
Обрахунок ОД
ОД=НД- Нарахування на соціальне страхування- Податки на прибутки підприємств і корпорацій- Нерозподілений прибуток підприємств і корпорацій- Чистий відсоток за боргом+ Урядові трансферти і виплати
Або:
ОД= Трансферти уряду+ Трудові доходи+ Розподілені прибутки (дивіденди)
Варто нагадати, шо таке нерозподілений та розподілений прибуток підприємств і корпорацій. Додана вартість, створена підприємством (корпорацією), розподіляється так:
— виплата заробітної плати та інші форми винагороди найманим працівникам;
— виплата нарахувань на соцстрах органам соціального страхування;
— сплата відсотків банкам та власникам облігацій (якщо такі випущені корпорацією);
— сплата податків на прибуток підприємств чи корпорацій. Здійснивши перераховані вище виплати, підприємству залишається прибуток, який є його власністю, або власністю акціонерів. Частина цих прибутків розподіляється як дивіденди, а частина набуває форми нерозподілених прибутків, які ще називають чистими заощадженнями корпорацій.
Особистий дохід кінцевого використання (ОДКВ, чи DJ) — це частина особистого доходу, яка залишається після сплати індивідуальних прибуткових податків громадян.
ОДКВ = ОД-ТІнд