- •1. Предмет ет та еволюція підходів до його визначення.
- •2. Підходи до періодизації та основні етапи розвитку ет.
- •3. Методи пізнання.
- •4. Функції ет.
- •5. Економічні категорії та закони.
- •6. Особливості меркантилізму.
- •7. Економічні ідеї фізіократів.
- •8. Особливості методології та основні теоретичні концепції класичної політичної економії.
- •9. Економічна теорія к.Маркса.
- •10. Неокласичний напрямок економічної теорії.
- •11. Клейнсіанство як загальна теорія.
- •12. Інституціоналізм: умови виникнення, особливості.
- •13. Особливості методології та основні теоретичні концепції монетаризму.
- •14. Класична ситуація в економічній теорії.
- •15. Власність як центральна категорія ет.
- •18. Горизонтально-структурний підхід.
- •20. Інтелектуальна власність: сутність, об'єкті та особливості реалізації.
- •25. Теорії походження грошей
- •43. Економічна система: сутність та основні структурні елементи.
- •44. Основні типи ек. Систем.
- •45. Сутність та характерні риси адміністративно командної ек.
- •46.Сутність та характерні риси ринкової та соц. Орієнтованої ек.
- •47. Сутність та характерні риси перехідної економіки.
- •49. Сутність, структура та характерні риси суспільного виробництва
- •51. Ефективність суспільного виробництва: сутність та основні показники
- •52. Сутність та характерні риси натурального виробництва
- •54. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.
- •55. Закон вартості: сутність та основні функції.
- •57. Зміст та особливості трудової теорії вартості та теорії 3-х факторів виробництва
- •58 Зміст та особливості теорії граничної корисності та синтетичної теорії вартості
- •59 Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки.
- •60. Недосконала конкуренція та її основні типи і види
- •Теорії олігополістичної поведінки та основні види монополістичних об’єднаннь
- •62. Сутність, витоки та головні види монополії.
- •Виды монополий
- •63.Специфічні риси та обєктивні передумови виникнення природної монополії.
- •64. Сутність та структура ринку.
- •65 Основні функції ринку та підходи до їх визначення
- •66. Інфраструктура ринку та її головні функції.
- •68. Біржа як один із важливих елементів організації ринку
- •69. Держава, як важливий суб’єкт ринкового господарства
- •70. Еволюція економічних поглядів на роль держави в економіці
- •71. Економічні функції держави
- •73.Сутність, основні принципи, види та ознаки підприємництва
- •74. Основні теорії та моделі підприємництва
- •75. Організаційно-правові форми підприємства
- •76. Система національних рахунків. Показники ввп, внп та методи їх розрахунку
- •77. Показники чнп, нд, од, одкв та методи їх розрахунку
- •78. Сукупний попит (ad) та сукупна пропозиція cas), їх структура та взаємодія
- •79. Безробіття: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •80. Закон Оукена. Сутність та механізм державного регулювання зайнятості
- •81.Інфляція: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •82.Крива Філіпса. Сутність та інструменти антиінфляційної політики держави
- •83.Сутність та механізм суспільного відтворення. Національне багатство
- •84. Економічне зростання: сутність, типи та фактори
- •85. Сутність види та теорії економічного циклу. Необхідність та інструменти антициклічного регулювання
- •86. Процедура створення і ліквідації підприємства
- •87. Малий бізнес та нові види підприємницької діяльності
- •88. Державний сектор економіки як спосіб реалізації функцій держави
54. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.
Благо вообще – это способность предметов удовлетворять потребностям человека. Неоклассическая школа уделяет особое внимание разграничению экономических благ и неэкономических благ. Это разграничение связано с понятием редкости. Благо неэкономическое имеется в неограниченном количестве. Экономическое благо является редким благом. Именно соотношение между потребностью (или в терминологии К. Менгера, видного представителя австрийской школы, надобностью), и доступным для распоряжения количеством благ, делает их экономическими или неэкономическими. Так, если вы живете в тайге, стволы деревьев для постройки жилища не являются для вас экономическими благами. Ведь их количество в огромное число превышает вашу потребность в этом стройматериале. И вода для питья, если вы живете на берегу чистейшего озера, не является экономическим благом. Таковым она станет для вас лишь в пустыне, где потребность человека в питье оказывается выше, чем доступное для удовлетворения этой потребности количество воды. Неоклассическая школа подчеркивает, что товар – это экономическое благо, предназначенное для обмена, но в этом определении отсутствует указание на то, что товар должен обязательно быть продуктом труда – недаром на это обстоятельство обращает внимание К. Менгер, давая научное объяснение категории товара. Интересно, что такая черта товара, как способность перемещаться в пространстве от одного лица к другому, натолкнула этого ученого на мысль о необходимости разграничения понятия товар в обыденном и научном смысле слова. Те продукты, которые торговец или производитель держит наготове для обмена и которые относятся к движущимся вещам, легко переместимы в пространстве, называются товаром в обыденном понимании. Товары в научном понимании, подчеркивает К. Менгер, это – экономические блага, независимо от их способности к передвижению, независимо от лиц, предлагающих их для продажи, от их материальности, независимо от характера их как продукта труда, предназначенные для обмена. (К. Менгер. Основания политической экономии).
Товар - це продукт праці, це річ, яка задовольняє будь-які потреби людини та призначена для обміну, продажу на ринку.
У товарного продукта 2 начала: 1) природнє \ з речовин природи\; 2) суспільне у зв’єязку з призначеністю товару для обміну.
Відповідно товар володіє двома властивостями: 1) споживчя вартість; 2) вартість.
1/ споживча вартість—це корисність речі, її здатність задовольнити будь-які людсбкі потреби. Не є товаром дані природою і не створені людською працею; створені людською працею для споживання іншими людьми, але що поступає в їх розпорядження прямо чи безпосередньо без обміну або через обмін, коли вони покинули сферу обміну та знаходяться в сфері споживання. Якістю товару є суспільно-споживча вартість – це також споживча вартість, яка: 1-має корисність,-створена не для влсного споживання,а для обміну на ринку, 2-вона створена в кількості та структурі суспільної потреби; 3-це споживча вартість не лише окремих речей,а всієї маси речей даного роду, призначена для продажу в зіставлення з потребою їх в суспільстві.
Мінова вартість товару—це кількісне співідношення, пропорція в якій даний товар обмінений на інший товар. Кожний товар має декілька мінових вартостей. Абстрагування від природніх якостей товарів показує, что спільним для всіх товарів і основою є те, що всі товари-продукти, згустки кристали людської праці. Втілена в товарах суспільна праця образує вартість тавару.