- •1. Предмет ет та еволюція підходів до його визначення.
- •2. Підходи до періодизації та основні етапи розвитку ет.
- •3. Методи пізнання.
- •4. Функції ет.
- •5. Економічні категорії та закони.
- •6. Особливості меркантилізму.
- •7. Економічні ідеї фізіократів.
- •8. Особливості методології та основні теоретичні концепції класичної політичної економії.
- •9. Економічна теорія к.Маркса.
- •10. Неокласичний напрямок економічної теорії.
- •11. Клейнсіанство як загальна теорія.
- •12. Інституціоналізм: умови виникнення, особливості.
- •13. Особливості методології та основні теоретичні концепції монетаризму.
- •14. Класична ситуація в економічній теорії.
- •15. Власність як центральна категорія ет.
- •18. Горизонтально-структурний підхід.
- •20. Інтелектуальна власність: сутність, об'єкті та особливості реалізації.
- •25. Теорії походження грошей
- •43. Економічна система: сутність та основні структурні елементи.
- •44. Основні типи ек. Систем.
- •45. Сутність та характерні риси адміністративно командної ек.
- •46.Сутність та характерні риси ринкової та соц. Орієнтованої ек.
- •47. Сутність та характерні риси перехідної економіки.
- •49. Сутність, структура та характерні риси суспільного виробництва
- •51. Ефективність суспільного виробництва: сутність та основні показники
- •52. Сутність та характерні риси натурального виробництва
- •54. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.
- •55. Закон вартості: сутність та основні функції.
- •57. Зміст та особливості трудової теорії вартості та теорії 3-х факторів виробництва
- •58 Зміст та особливості теорії граничної корисності та синтетичної теорії вартості
- •59 Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки.
- •60. Недосконала конкуренція та її основні типи і види
- •Теорії олігополістичної поведінки та основні види монополістичних об’єднаннь
- •62. Сутність, витоки та головні види монополії.
- •Виды монополий
- •63.Специфічні риси та обєктивні передумови виникнення природної монополії.
- •64. Сутність та структура ринку.
- •65 Основні функції ринку та підходи до їх визначення
- •66. Інфраструктура ринку та її головні функції.
- •68. Біржа як один із важливих елементів організації ринку
- •69. Держава, як важливий суб’єкт ринкового господарства
- •70. Еволюція економічних поглядів на роль держави в економіці
- •71. Економічні функції держави
- •73.Сутність, основні принципи, види та ознаки підприємництва
- •74. Основні теорії та моделі підприємництва
- •75. Організаційно-правові форми підприємства
- •76. Система національних рахунків. Показники ввп, внп та методи їх розрахунку
- •77. Показники чнп, нд, од, одкв та методи їх розрахунку
- •78. Сукупний попит (ad) та сукупна пропозиція cas), їх структура та взаємодія
- •79. Безробіття: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •80. Закон Оукена. Сутність та механізм державного регулювання зайнятості
- •81.Інфляція: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •82.Крива Філіпса. Сутність та інструменти антиінфляційної політики держави
- •83.Сутність та механізм суспільного відтворення. Національне багатство
- •84. Економічне зростання: сутність, типи та фактори
- •85. Сутність види та теорії економічного циклу. Необхідність та інструменти антициклічного регулювання
- •86. Процедура створення і ліквідації підприємства
- •87. Малий бізнес та нові види підприємницької діяльності
- •88. Державний сектор економіки як спосіб реалізації функцій держави
51. Ефективність суспільного виробництва: сутність та основні показники
Сутність:
Однією з найважливіших якісних характеристик суспільного виробництва є його ефективність. Розрізняють соціальну та економічну ефективність. Соціальна ефективність виражає ступінь вдоволення особистих потреб суспільства. Вона показує, наскільки господарська діяльність спрямована на саму людину, відповідає її потребам та інтересам. Якщо постійно підвищується добробут народу і забезпечується високий життєвий рівень, то, звичайно, дане суспільне виробництво є соціально ефективним. Економічна ефективність виражає результативність суспільного виробництва шляхом зіставлення затрат і одержаного результату, її визначають за такою формулою: Е=П/З де П- вартість продукту, З - матеріально-грошові затрати. В результаті одержуємо показник, що характеризує величину затрат на одиницю створеного продукту. Чим дешевше, з меншими затратами обходиться суспільству виготовлення матеріальних і духовних благ і чим більше їх створюється, тим буде вищою економічна ефективність суспільного виробництва.
Показники: Виділимо серед них такі. Продуктивність праці (Пп) - виражає відношення величини продукту (П) до затрат живої праці (ЗПЖ): Пп=П/ЗПЖ Продуктивність праці розраховується двояко: а) виробництво продукції на одного працівника; б) виробництво продукції на одну відпрацьовану людино-годину. При цьому використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Наприклад, на взуттєвій фабриці одержано такі показники: вироблено 40 тис. пар взуття, працювало 100 робітників протягом 25 днів, робочий день становив 8 год. Продуктивність праці розраховуватиметься таким чином: Так, у 1994 р. середньорічна чисельність робітників і службовців, зайнятих у приватному секторі економіки України, становила 20,4 тис. Чоловік. Тоді ж було вироблено тут валової продукції на суму 91 861 млрд. крб. (у фактичних цінах). Отже, продуктивність праці дорівнювала 4,5 крб. (за рік на одного працівника). Матеріаловіддача - це відношення вартості продукту до матеріальних затрат. Вона показує, скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці. Наприклад: вироблено 100 пар взуття - на суму 10 000 крб., витрачено сировини, матеріалів, палива - на 4000крб., матеріаловіддача = 10000/4000= 2,5крб. Це означає, що на карбованець матеріальних затрат припадає 2,5 крб. готового продукту. Фондовіддача - це відношення вартості продукту до основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Наприклад, на підприємстві використовується щорічно основних виробничих фондів на суму 1 млн. крб., а продукції випускається за рік на 1,2 млн. крб. Тоді фондовіддача становитиме: 1,2 млн. крб./1 млн. крб. = 1,2 крб. Це - важливий показник інтенсивності використання фондів. Якщо обладнання не простоює, а використовується в дві-три зміни, то відповідно виробляється і більше продукції, а отже, і вища фондовіддача. Це - також важливий показник технічного стану фондів. Якщо досконаліше й продуктивніше застосовується обладнання, то відповідно має бути вищою і фондовіддача.