- •1. Предмет ет та еволюція підходів до його визначення.
- •2. Підходи до періодизації та основні етапи розвитку ет.
- •3. Методи пізнання.
- •4. Функції ет.
- •5. Економічні категорії та закони.
- •6. Особливості меркантилізму.
- •7. Економічні ідеї фізіократів.
- •8. Особливості методології та основні теоретичні концепції класичної політичної економії.
- •9. Економічна теорія к.Маркса.
- •10. Неокласичний напрямок економічної теорії.
- •11. Клейнсіанство як загальна теорія.
- •12. Інституціоналізм: умови виникнення, особливості.
- •13. Особливості методології та основні теоретичні концепції монетаризму.
- •14. Класична ситуація в економічній теорії.
- •15. Власність як центральна категорія ет.
- •18. Горизонтально-структурний підхід.
- •20. Інтелектуальна власність: сутність, об'єкті та особливості реалізації.
- •25. Теорії походження грошей
- •43. Економічна система: сутність та основні структурні елементи.
- •44. Основні типи ек. Систем.
- •45. Сутність та характерні риси адміністративно командної ек.
- •46.Сутність та характерні риси ринкової та соц. Орієнтованої ек.
- •47. Сутність та характерні риси перехідної економіки.
- •49. Сутність, структура та характерні риси суспільного виробництва
- •51. Ефективність суспільного виробництва: сутність та основні показники
- •52. Сутність та характерні риси натурального виробництва
- •54. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.
- •55. Закон вартості: сутність та основні функції.
- •57. Зміст та особливості трудової теорії вартості та теорії 3-х факторів виробництва
- •58 Зміст та особливості теорії граничної корисності та синтетичної теорії вартості
- •59 Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки.
- •60. Недосконала конкуренція та її основні типи і види
- •Теорії олігополістичної поведінки та основні види монополістичних об’єднаннь
- •62. Сутність, витоки та головні види монополії.
- •Виды монополий
- •63.Специфічні риси та обєктивні передумови виникнення природної монополії.
- •64. Сутність та структура ринку.
- •65 Основні функції ринку та підходи до їх визначення
- •66. Інфраструктура ринку та її головні функції.
- •68. Біржа як один із важливих елементів організації ринку
- •69. Держава, як важливий суб’єкт ринкового господарства
- •70. Еволюція економічних поглядів на роль держави в економіці
- •71. Економічні функції держави
- •73.Сутність, основні принципи, види та ознаки підприємництва
- •74. Основні теорії та моделі підприємництва
- •75. Організаційно-правові форми підприємства
- •76. Система національних рахунків. Показники ввп, внп та методи їх розрахунку
- •77. Показники чнп, нд, од, одкв та методи їх розрахунку
- •78. Сукупний попит (ad) та сукупна пропозиція cas), їх структура та взаємодія
- •79. Безробіття: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •80. Закон Оукена. Сутність та механізм державного регулювання зайнятості
- •81.Інфляція: основні причини, види та соціально-економічні наслідки
- •82.Крива Філіпса. Сутність та інструменти антиінфляційної політики держави
- •83.Сутність та механізм суспільного відтворення. Національне багатство
- •84. Економічне зростання: сутність, типи та фактори
- •85. Сутність види та теорії економічного циклу. Необхідність та інструменти антициклічного регулювання
- •86. Процедура створення і ліквідації підприємства
- •87. Малий бізнес та нові види підприємницької діяльності
- •88. Державний сектор економіки як спосіб реалізації функцій держави
1. Предмет ет та еволюція підходів до його визначення.
Предмет економічної теорії надзвичайно складний і багатогранний, оскільки ЕТ вивчає реальні економічні процеси, сама перебуває у постійному пошуку і розвитку, предмет її дослідження змінюється й уточнюється. Формування предмета економічної теорії представники традиційних шкіл пов'язували з примноженням багатства, економічними законами, виробничими відносинами між людьми, а сучасні західні економісти – з проблемами "рідкісності", "обмеженості ресурсів та ефективності використання їх", "альтернативності вибору". Еволюція підходів: Вчення про закони домашнього господарства, домоводства. Давньогрецькі та давньоримські мислителі. Наука про створення, примноження розподіл багатства нації. Традиційна школа. Наука про виробничі відносини та закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства. Марксисти. Сучасні зах. економісти А. Маршалл, Е. Долан: 1.Сфера індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином пов'язана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту. 2.Діяльність людей за умов рідкісності ресурсів.
Визначання предмету економічної теорії: Економічна теорія – це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.
Економічна теорія в широкому розумінні включає такі розділи: основи економічної теорії (політекономія), мікроекономіка, мезоекономіка, макроекономіка, мегаекономіка. ЕТ залежно від функціональної мети поділяється на позитивну (досліджує фактичний стан економіки) та нормативну економічну теорію (розробляє рекомендації щодо вдосконалення економічної системи).
2. Підходи до періодизації та основні етапи розвитку ет.
Перші спроби вивчення окремих сторін економічних процесів відомі ще з праць стародавніх грецьких і римських мислителів: Арістотеля, Платона, а також мислителів Стародавнього Єгипту, Китаю. Вони досліджували проблеми ведення домашнього господарства, землеробства, торгівлі, багатства, податків, грошей тощо.
Як система знань про сутність економічних процесів і явищ почала складатися ляше в 16-17ст. – поява глобального ринку. Основні етапи:
1)Розвиток екон.науки: Меркантилізм (16-17 ст). Прибічники цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а багатство ототожнювали з накопиченням металевих грошей (золотих і срібних). Представники: А. Монкретьєн, Т.Манн. Д.Юм. Фізіократи (17-18 ст). Джерелом багатства вважали тільки працю в с\г виробництві. Вважали, що промисловість, транспорт і торгівля – безплідні сфери. Представники: Ф. Кене, А. Тюрго. Класична політична економія (18-19 ст). Зосереджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірностей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть розкрити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кредиту, обігу, механізму конкуренції, започатковують трудову теорію вартості, ривок розглядала як саморегулюючу систему. Представники: У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо. Марксизм (19-20 ст) Досліджують систему законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продовжуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз розвитку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економічних криз, земельної ренти, заперечення приватної власності і ринку, посилення експлуатації і зростання зубожіння трудящих, єдиний фактор формування вартості, переваги суспільної власності, неминучість краху капіталізму. Представники: К. Маркс і Ф. Енгельс. Маржиналізм (19 ст) – теорія, яка пояснює економічні процеси і явища, на основі універсальної концепції використання граничних, крайніх величин, які характеризують не внутрішню сутність самих явищ, а їхню зміну у зв'язку зі зміною інших явищ. Дослідження маржиналістів ґрунтуються на таких категоріях, як "гранична корисність", "гранична продуктивність", "граничні витрати". Маржиналізм використовує кількісний аналіз, економіко-математичні методи і моделі, в основі яких лежать суб'єктивно-психологічні оцінки економічних процесів і явищ індивідом. Представники: К. Менгер, Ф. Візер, У. Джевовс, Л. Вальрас.
2)Сучасні західні економічні основні напрями: Неокласицизм. Досліджує та розвиває ідеї класичної політекономії з урахуванням сучасних умов. Заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок як саморегульовану економічну систему, здатну самостійно встановити необхідну рівновагу між сукупним попитом і сукупною пропозицією. Послідовники: А. Маршалл і А. Пігу. Кейнсіанство - обґрунтовує об'єктивну необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики. Засновник Дж.М. Кейнс. Інституціоналізм – розглядає економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і правових, політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єктами вивчення для них є "інститути", під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми, звичаї, менталітет, інстинкти людей і т. ін. Представники: Т. Веблен, Дж. Коммонс. Неокласичний синтез – обґрунтовує принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки. Дотримуються принципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напрямів економічної теорії. Представники: Д. Хікс, Дж. Б'юкенен.