Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
FORMA metoditchka.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
974.34 Кб
Скачать

Умови ефективності проведення бесіди

  • Важливу увагу при підготовці бесіди необхідно приділяти постановці питань, їх потрібно формулювати таким чином, щоб вони пробуджували активність кожного і робили неможливим формальні відповіді. Загальне питання повинно бути спірним, проблемним, а окремі повинні вимагати наведення прикладу, конкретного випадку, який можливо проаналізувати. Наприклад, з теми „Навіщо ми ходимо до школи?” можна запитати: „Якщо б у тебе був мільйон, продовжував би ти ходити до школи?”, „Чому багаті теж навчаються?”, „Навіщо ми вивчаємо різні предмети, наприклад, історію”.

  • У молодших класах бесіда повинна тривати протягом 15-30 хвилин, у старших – до 45 хвилин.

  • Щоб діалог був предметним і ефективним, наставник повинен:

знати

проблему, склад учнів, літературу з теми, методику проведення діалогу

вміти

залучати учнів до діалогу, управляти, не відходити від головного, поглиблювати проблему, аналізувати, узагальнювати, робити висновки

мати

свою думку, натреновану пам`ять, авторитет, педагогічний такт

забезпечити

право кожної дитини на самостійне судження, порядок, встановивши правила: говорити тільки з дозволу ведучого, не кричати, не перебивати, не займатися сторонніми розмовами та справами, не ображати товариша, якщо навіть не згоден із ним

не поспішати

з висновками та повчаннями, з „правильними” відповідями

володіти

технікою активного слухання, психологічними прийомами

  • Молодому вчителю необхідно здобути якщо не авторитет, то, по-перше, хоча б симпатію учнів, щоб вони бажали обговорювати запропоновані теми. Потім необхідно пробуджувати інтерес до теми якими-небудь попередніми питаннями, повідомленнями, зауваженнями. Далі – забезпечити психологічну безпеку учнів, свободу, яка виключає переслідування за відповіді, які не схвалюються.

Поради для проведення індивідуальної бесіди

  • Поставте мету: чого Ви хочете досягти у ході бесіди?

  • В залежності від мети складіть план бесіди: із чого починати, як буде йти бесіда, чим завершати.

  • Знайдіть час для особистого діалогу із співрозмовником.

  • Сядьте на одному рівні зі співрозмовником, так, щоб він добре бачив ваше обличчя і щоб йому було зручно з вами розмовляти.

  • Пам’ятайте, що перші 15 секунд спілкування закладають основу ставлення співрозмовника до Вас. Психологи рекомендують використовувати ім'я співрозмовника, посмішку, якийсь комплімент і інші прийоми підняття значущості співрозмовника.

  • Говоріть спокійним голосом. Співрозмовник набагато краще реагує на нормальний звуковий рівень, ніж на крик. Приємний голос діє заспокійливо і миротворче.

  • Використовуйте мовні приклади: повні, короткі, прості речення; мовні портрети, поширені речення, повторюйте те, що говорить співрозмовник і виправляйте його, але по суті.

  • Заохочуйте висловлення власних думок і суджень: „З чого б ти почав, якщо б тобі доручили.?”, „Що тобі заважає зробити так, як ти тільки що розповів?”.

  • Використовуйте навідні питання, такі, як, наприклад, „Як?”, „Що?”, „Чому?”, „Коли?”; уникайте закритих запитань, на які можна відповісти „Так”, „Ні”.

  • Відберіть слова, які описують ваші почуття. Розширте запас слів, які відображають щасливий стан: радісний, добрий, дружній, зраділий, задоволений, приємний, турботливий, спокійний. Розширте запас слів, які відображають сумний стан: зляканий, самотній, нещасний, сумний, розсіяний, тривожний, сердитий.

  • Уникайте абстрактних понять, використовуйте слова у притаманному їм значенні.

  • Будьте терплячим, проявляйте щиру зацікавленість у відповідях співрозмовника.

  • Слухайте, не перебиваючи.

  • Повторюйте ключові думки співрозмовника, нові теми відкладіть на інший час.

  • Дотримуйтеся часових рамок.

  • Фіксуйте основні моменти бесіди.

  • Проведіть самоаналіз бесіди: якість проведення бесіди, правильність постановки питань, поведінка співрозмовника тощо.

[6; 18, 118-121; 62, 199-200].

ВІКТОРИНА

вікторина – це цікава інтелектуальна гра, у процесі якої в визначеній послідовності (логічній, хронологічній) перед учнями ставляться питання, на які вони дають відповіді в усній або письмовій формі. У вікторині перемагає той, хто дасть найбільшу кількість правильних відповідей. Вікторина є самостійним видом позанавчальної роботи, також вона може проводитися на засіданнях гуртків, на вечорах, святах, у походах тощо.

В тлумачному словнику слово „вікторина” пояснюється як „гра у відповіді на питання, звичайно поєднані будь-якою загальною темою”. Щоб зацікавити учнів цією формою виховної роботи, можна розповісти історію виникнення вікторини, нагадавши, як 1 січня 1928 року у першому номері журналу „Вогник”, редактором якого був М. Кольцов, у рубриці „Вікно у світ”, де розміщувалися повідомлення про різні події останнього тижня, з`явилася інтригуюча об`ява: „Вікторина” - нова гра читачів „Вогника”. Не звернути увагу на це повідомлення не можна було вже хоча б тому, що воно - факсимільне відтворення тексту, який був написаний від руки, та саме тому це кидалося в очі. Журналом при неослабному ентузіазмі читачів було випущено 13 серій по 50 питань в кожній, а у вересні того ж року всі серії були видані окремою книжкою, яка мала назву „Вікторина”. У передмові, яку написав М. Кольцов, йшлося про нечуваний успіх гри: „пожежа” вікторини перекидається з „Вогника” до інших журналів та газет. „Комсомольська правда”, „Наша газета” у відповідь на прохання читачів стали проводити у себе за зразком „Вогнику” вікторину. Нова гра стає загальною.” Назву „вікторина” утворено від латинського слова „перемога” редакцією „Вогника” в надії, що гра допоможе читачам одержати перемогу у боротьбі за поширення свого розумового кругозору.

задачі: формувати інтерес учнів до занять; поширювати їхній кругозір; розвивати пам`ять та мислення учнів, творчу уяву, винахідливість, кмітливість;виявити здібності, інтереси учнів у різних галузях науки, техніки, мистецтва; сприяти придбанню досвіду з публічних виступів, ведення дискусії, стратегічної та тактичної поведінки особистості та команди в умовах, які змінюються тощо.

Вікторини за змістом класифікуються по видах: історичні, літературні, музичні, науково-технічні, морально-етичні та змішані, до яких включаються питання з різних галузей знань та людських відношень.

При проведенні вікторини можуть бути використані малюнки, фотографії, звукозаписи, демонстрації дослідів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]