Структура (сюжет) свята

пролог – вступна частина свята, яка настроїть учасників на відповідне емоційне сприйняття, це епіграф до всього свята;

зав’язка – епізод, якій починає рух сюжету свята;

розвиток дії – зміна видів діяльності, зміна епізодів, які додають святу нові барви;

фінал – найяскравіший та емоційний епізод свята (це може бути колективна гра, колективний спів, ритуал присвячення чи нагородження).

Методика підготовки й проведення свята

Якщо свято включає конкурси, змагання, то необхідно:

а) чітко пояснювати завдання;

б) створити однакові умови для їх виконання (місто, час, інвентар);

в) виключити дуже легкі та дуже складні завдання, так як діти втрачають інтерес до них;

г) судити повинно компетентне журі;

ґ) результати змагання на кожному етапі повинні бути відомі учасникам та вболівальникам;

д) обов`язково повинен бути ритуал нагородження (грамота, вінок переможця, перехідний приз, сувенір, зроблений дітьми, книги).

Умови ефективності

• Тема свята повинна бути цікавою, особистісно значущою для кожного учасника, відповідати віку дітей.

• Дитячих свят не повинно бути багато, але хоча б раз на місяць.

• Діти та гості свята повинні бути не глядачами, а співучасниками.

• Абсолютна добровільність участі.

• Відсутність яких би то не було примушень та порушень дитячих прав та свобод.

• Вільний вибір учнями різноманітних сюжетів, ролей, положень. Роль тоді роль, коли вона догодила дитині. На кожному святі необхідні ролі для тих, хто зустрічає, проводжає гостей, для участі в ритуалі, церемоніалі нагородження переможців, для сюрпризів, для організації ігор, для концерту тощо.

• Присутність історичних, літературних, казкових, міфологічних персонажів підсилює видовищність й театральність свята.

• Вдале компонування частин свята, що дозволить переключати увагу, наприклад, з інсценування на виконання пісні, з літературного монтажу на гру, з вільного спілкування на змагання тощо.

• Ретельне обмірковування реквізиту (речі, предмети, матеріали), декорацій, костюмів, подарунків, оформлення, плакатів, реклами тощо.

• Продумування запрошення до свята (білет-буклет, білет-програма, білет-іграшка тощо) та форми самого запрошення (хто, коли, у якій формі).

• Гостей слід особисто запрошувати, привозити, проводжати, дякувати. Гість не повинний бути статистом, „безкоштовним” додатком до свята. Навпаки – він його прикраса. З гостями необхідно делікатно доловлюватися про регламент виступів.

• Врахування часу, відведеного на свято. Оптимальний термін для молодших школярів складає 40-45 хв., для старшокласників — 1 год. — 1 год. 10 хв. Кожні 5 хвилин варто змінювати форму діяльності.

• Обов'язковим доповненням і неодмінним атрибутом естетичного оформлення свят є музика, пісні, танці — це дозволяє створити настрій, відповідну емоційну насиченість дійства, підкреслити його характер. Значну роль відіграє якість музичної апаратури, сумлінна робота звукооператора.

• Урахування усіх дрібниць – де що поставити, як розсадити учасників, гостей свята, щоб було зручно, щоб всі все бачили.

• Наявність сценарію.

• Святкова направленість: свято не повинно бути перевантаженим несвятковим (лекціями, докладами тощо).

• Дотримання загальноприйнятого у навчальному закладу порядку, звичаїв: вдягати святковий одяг (не приходити в буденному, джинсах тощо); в гардеробі допомагати дівчатам, жінкам зняти верхній одяг; не дозволяти дівчатам переносити меблі й важкі речі тощо.

• Ретельний підбір квітів для подарунку з урахуванням віку, статі й стану того, кому їх даруєш.

• Ніяких генеральних репетицій! Можна лише заздалегідь вивчити танець, вірш, сценку. Під час свята повинні бути сюрпризи та імпровізація. Сюжетний хід, що об’єднує різні частини свята, сценарій утримуються у таємниці від дітей. Трохи стихійності – свято від цього тільки виграє!