Методика підготовки й проведення

1. Колектив заздалегідь готується до аукціону. Кожний його учасник готує, а потім подає до оргкомітету зроблену ним річ для „продажу” (іграшки, малюнки, саморобні конверти тощо) або готується до відповідей на питання у відповідності до теми аукціону.

2. Обирається ведучий – аукціоніст. Результат гри та інтерес у ході її проведення в значному ступені забезпечується ведучим, який повинен вміти яскраво, барвисто запропонувати кожну річ, розхвалюючи її достоїнства, або поставити питання, стимулюючи при цьому бажання у присутніх приймати участь у своєрідному змаганні інтелекту.

3. Ведучий урочисто розміщується за столом (кафедрою), в руках у нього молоток. Він почергово представляє присутнім річ, яка бере участь у розіграші, чи оголошує тему питань. Наприклад, назвати літературні твори (кінофільми), в назвах яких використовується власне ім`я (займенник); назвати вірші про природу тощо. Учасники пропонують варіанти відповідей. Коли варіанти закінчились, ведучий рахує до трьох, супроводжуючи кожну цифру ударом молотка.

4. Переможцем стає той, хто дав правильну відповідь до третього удару молотка. Він отримує винагороду. Потім ведучий називає нову тему питань, і все повторюється знову в прийнятому порядку.

„Книжковий аукціон”

Захід має як пізнавальний аспект (діти пізнають для себе багато нового), так і пропагує значущість книги у житті людини, викликає інтерес до читання.

Підготовча робота. Обирають одного або декілька учнів, які готують аукціон. Для цього необхідно:

• підібрати цікаві неординарні питання;

• підготувати книги, які розігруватимуться (при цьому найкраще буде звернутися до шкільного бібліотекаря);

• підготувати номери для учасників аукціону;

• належним чином оформити приміщення.

Проведення заходу. На спеціальному стенді виставляються книги, які розігруватимуться. Кожному учаснику аукціону дається номер, написаний на окремому аркуші чи картці яскравими фарбами. Обирається журі для підрахунку балів. Ведучий показує й рекламує книгу, яка розігрується першою. Після цього ставиться питання. Той, хто знає відповідь (чи вважає, що знає її), піднімає свій номер. Першим відповідає той, хто першим підняв номер. Якщо відповідь правильна, книга дається йому, якщо ні – право відповіді переходить до наступного учасника. Якщо правильної відповіді не було, книга продається з аукціону. І, таким чином, гра продовжується до того часу, поки не будуть розіграні всі книги. Після цього журі підраховує, хто дав найбільше правильних відповідей, і нагороджує переможця. Головний приз демонструється ще на початку аукціону. Одержані гроші від продажу книг можуть бути використані для придбання нових книг.

Аукціон літніх канікулярних порад (серйозних та жартівливих)

• Як в лісу визначити сторони світу? Мох і лишайники ростуть на стволах дерев із північного боку; кора з північного боку завжди темніша та грубіша, ніж з південної; з південного боку хвойних дерев більше натеків краплин смоли; мурашники завжди розміщуються навколо дерева з південного боку.

• Як визначити погоду на завтра? Комарики-товкунчики – ознака наступу гарної погоди; мало мурах на мурашнику – чекай дощу; поява жука-гнойовика над лісною доріжкою передвіщає гарну погоду; листя папороті закручуються к низу – ознака гарної погоди, перед непогодою вони розкручуються.

• Чим можна у поході заварювати чай? Листям й гілочками малини, смородини, душицею, м’ятою, чабрецем, іван-чаєм (зніт), квітками липи тощо.

• Якщо покусали комахи, оводи, треба потерти місце укусу пір`ями луку-порею.

• Якщо розболівся зуб, до вуха з боку хворого зуба покладіть коріння подорожника й потримайте 30-60 хвилин.

• Як зберегти рибу, що спіймали, свіжою? Перекладіть її кропивою й загорніть вологим полотном.

[4, 144; 53, 238-239;].

БЕСІДА

бесіда у шкільній практиці є найпопулярнішою багатоваріантною формою спілкування учнів і наставників, гнучким засобом впливу педагога на особистість учня і доступним для сприйняття. Головне, щоб бесіди не перетворювались на догану та повчання.

Можливі варіанти тем для бесід: „Навіщо ми ходимо до школи, навчаємось?”, „Що таке друзі і як їх знаходити й дружити?”, „Злочин та дитина”, „Сім`я, взаємини в ній дорослих та дітей”, „Чому люди брешуть?”.

задачі: формувати в учнів відповідне ставлення до навколишньої дійсності, потребу в обговоренні проблем загальнолюдської моралі, подій, вчинків, явищ суспільного життя, в розумінні своїх товаришів; розвивати логічне мислення, мовлення, пам'ять, увагу, емоційно-вольову сферу; формувати знання з питань соціального життя, знання про самого себе; вчити школярів бачити проблеми в оточуючому та власному житті, розмірковувати про них, аналізувати й знаходити рішення цих проблем.