Методика підготовки й проведення

Під час підготовки до проведення цієї групової справи учням необхідно запропонувати написати питання, які є найважливішими для них сьогодні. На першу зустріч до „Конверту” потрібно покласти питання, відповідь на які цікавила б не одного, а більшу кількість учнів, а також адресні питання, якщо хтось хоче почути відповідь на своє питання від конкретної особи, вказується, кому це питання адресоване.

Готується великий красивий конверт, в нього вкладено на окремих картках велику кількість питань (за кількістю присутніх): життєвого, філософського, морально-етичного, гігієнічного та будь-якого іншого характеру. Наприклад: „Чи міркував ти про те, що робить тебе щасливим?”, „Якщо ти роздратований, чи враховуєш у цей час стан тієї людини, на яку ти злий?”.

Пакет з питаннями передається з рук у руки. Учень, що відповів на питання, передає пакета тому, чиї думки йому особливо цікаві. Після відповіді на питання картка в пакет уже не вкладається. Момент передачі „Конверта” може супроводжуватися музикою.

В „Конверт” можна вкладати питання, які мають адресата. Питання друкуються на картках для збереження анонімності. Одна з модифікацій відрізняється тим, що картки містять в собі не питання, а недописані фрази, що відтворюють яку-небудь ситуацію в житті людини: „В свій день народження я звичайно...”.

Практика проведення колективної справи показала, якщо учні не задовольняються відповіддю лише одного зі своїх однокласників – кожне питання стає предметом дискусії. Тому під час однієї зустрічі обговорити всі питання, що цікавлять учнів, неможливо. „Конверт” стає постійним супутником життя колективу.

Умови ефективності

• Класний керівник має бути гарантом таємниці.

• Забороняється проводити лише одну форму „Конверта” – „Конверт відкриттів”. Учнів треба навчати стриманості, не можна експлуатувати відкритість та наївність дитини, влаштовувати „душевний стриптиз”.

• Окрім заборони тем, передбачених сучасним етикетом („Платня”, „Хвороба”, „Вік”, „Інтимні відносини”), існує неписане моральне застереження: не питати про заповітне, не вислуховувати таємниці, не провокувати відкриття душі.

[45; 60; 64, 107-108].

КОНКУРС, КОНКУРСНА ПРОГРАМА

конкурс–одна з найбільш популярних форм організації дитячого розвиваючого дозвілля, під час якої відбувається порівняння рівнів майстерності. Підґрунтям любого конкурсу є принцип змагання.

Спеціально організовані вихователем змагання в будь-якому виді діяльності і називаються конкурсними програмами. Конкурсна програма – засіб залучення учнів до форми розвиваючого дозвілля, засвоєння ними способів організації свого вільного часу.

Організація конкурсних програм – процес багатоетапний, який передбачає облік численних деталей, проблем, питань.

задачі: виховувати естетичний смак, формувати адекватну самооцінку; формувати потребу у самовизначенні, розвити емоційно-вольові якості; вдосконалювати певні вміння та навички (залежно від типу конкурсу); поширювати кругозір.

складові будь-якого конкурсу (турніру, бою, поєдинку, захисту, баталії, огляду).

• учасники.

• завдання.

• критерії.

• журі.

• призи.

• ведучий.

• реквізит.

• техніка.

• приміщення.

• глядачі.