Методика підготовки й проведення

1. Обирається ініціативна група (рада справи).

2. Члени цієї групи продумують організацію всього заходу:

   • відбір необхідних питань;

   • вибір команд (назва, капітан);

   • систему нагород (призи);

   • добір і виконання музичних пауз;

   • підготовка обладнання й приміщення;

   • обов`язки ведучого.

3. Бажано, щоб команди були за складом 5-6 чоловік.

4. Під час підготовки одним із важливіших питань є виготовлення обладнання для проведення гри. Зробити необхідні атрибути можуть самі учасники. Можливий варіант оформлення ігрового столу: стіл, розмічений на сектори, де в конвертах розкладені питання. Дзиґа зі стрілкою стоїть посередині столу.

5. Іншою важливою задачею на етапі підготовки гри є розробка питань для учасників. Основні вимоги до питання – чіткість формулювання, однозначність відповіді на нього. Питання і відповіді на них з указівкою джерел інформації розкладаються до пронумерованих конвертів. На ігровий стіл кладуться пронумеровані жетони, номери яких відповідають номеру на конверті з питанням.

6. Проведення гри. Учасники під звуки маршу заходять до залу, відповідно оформленого: місця команди (або кількох команд), місця для глядачів, ігровий стіл.

7. Гра починається з визначення за жеребкуванням черговості виступу команд. Команда під номером один розміщується за гральним столом. Гравці крутять дзиґу та беруть жетон із номером питання, на яке вказала стрілка. Ведучий знаходить відповідний номеру жетона конверт та зачитує питання. На обмірковування відповіді дається одна хвилина. У разі, якщо відповідь дається одразу, команда отримує додатково один бал.

8. Право відповіді на питання, на яке не змогли відповісти команди, отримують болільники. Якщо дана правильна відповідь, один бал додається до рахунку їх команди. Але якщо болільники команди, яка відповідала, не дають відповіді на питання, то право відповіді переходить до болільників іншої команди.

9. Кожна команда відповідає на шість питань, сідаючи за стіл двічі. Перемагає команда, яка набрала більше балів. Переможці нагороджуються призами. Якщо призів достатня кількість, можна нагородити учасників гри за кожну вірну відповідь на питання.

[9].

КАВУННИК

кавунник - неформальне спілкування учнів після двохмісячної розлуки влітку: щоб відвідати кавуна, кожний повинен прийняти участь у одному з конкурсів.

Рекомендується для проведення у молодших класах, особливо ефективна для п’ятого класу.

задачі: сприяти згуртуванню класного колективу, створенню для дітей розвиваючого середовища, засвоєнню активного стилю спілкування.

Підготовча робота

Закупити кавуни, тарілки, серветки, ножі тощо. Крім кавунів, заготовити призи, обрати журі. Звільнити центр класу для дітей, які виступають, та ігор.

Вступне слово вчителя

Любі діти! Сьогодні у нас буде кавунник – це смачне та веселе свято. Будьте готові грати, жартувати, фантазувати та, звичайно, їсти кавуни!

Учням можуть бути запропоновані наступні конкурси:

• найсмішніша історія мого літа;

• виконання улюблених віршів та пісень про літо та літню природу;

• власного складання казка, пісня, притча, легенди про... кавуна;

• переконлива розповідь про прочитану книгу, яку рекомендую всім;

• захоплива розповідь про майбутнє життя нашого класу;

• пантоміма на означену тему (наприклад, зобразити цікавий випадок на уроці, впізнати учасників; зобразити чайник тощо).

Після завершення гри учні розсаджуються по колу, обговорюють проведені конкурси, аналізують. Проводиться нагородження, наприклад, найініціативнішого, найазартнішого, за волю до перемоги і т.п. Кожна дитина отримує по скибочці кавуна.

[36; 41, 15-18].

КЛАСНІ ЗБОРИ

класні збори – це вищий орган самоврядування в учнівському колективі. Головне їх призначення – обговорення питань життя колективу, проблем, які виникають в організації діяльності учнів, ролі первинного колективу в житті школи.

Класні збори можуть бути тематичними, екстреними (літучка 10-15 хвилин), для рішення поточних питань.

Головні функції – стимулююча та організуюча. Результатом роботи є конкретне рішення, спрямоване на позитивні перетворення в колективі.

задачі: виховувати відповідальність, взаємодопомогу, взаєморозуміння між учнями; формувати потребу в свідомому дотриманні дисципліни, у спільній творчій діяльності; розвивати мовлення, мислення, пам'ять, увагу, емоційно-вольову сферу; вчити дітей демократичному порядку проведення зборів: умінню слухати, просити слова, обговорювати, аналізувати діяльність, відпрацьовувати колективне рішення, підкорятися волі більшості.

Класні збори – форма роботи учнівського колективу, якій притаманна спільна діяльність школярів та класного керівника, та організована на основі рівності їх прав. Учитель разом із дітьми голосує за прийняте рішення та несе за його виконання персональну відповідальність. Учитель не тільки рівноправний член колективу, але й старший товариш, головний помічник.

Тривалість зборів для учнів початкової школи – 30 хвилин, для старших школярів – 45 хвилин.

Треба визначити, як часто організовувати класні збори.