Кора мозочока.

Забарвлення: імпрегнація нітратом срібла.

Збільшення: х400.

Препарат являє собою вертикальний розріз закруток кори мозочка. На поверхні помітна вузька темна смужка - м'яка мозкова оболонка (1). Під нею розташовується молекулярний шар (2), в якому розрізнямо ядра гліоцитів і кошикових клітин. Глибше залягає гангліонарний шар (3). У ньому спостерігаємо великі грушоподібні тіла клітин Пуркіньє, відростки яких досягають молекулярного шару. Навкруги клітин Пуркіньє колатералі нейритів кошикових клітин утворюють густі сплетення. Клітини Пуркіньє лежать одним рядом паралельно до поверхні закрутки мозочка. Третій, найглибший, зернистий шар (4) містить велику кількість густо розташованих ядер клітин-зерен і зірчастих нейроцитів,між якими місцями помітні нервові волокна. Деякі з волокон прямують до гангліонарного шару і обвивають дендрити клітин Пуркіньє у вигляді ліан, тому і називаються ліаноподібними. Мохоподібні волокна, які вступають до мозочка з довгастого мозку та моста і закінчуються біля клітин-зерен, на даному препараті не розрізняються. 5 біла речовина.

Вегетативний ганглій тазового сплетення.

Забарвлення: гематоксилін і еозин або за методом Ейнарсона.

Збільшення/. х400.

Вегетативний ганглій має сполучнотканинну капсулу (1), яка віддає прошарки сполучної тканини вглиб вузла. Нейроцити (2) є типовими мультиполярними. їх оточують клітини нейроглії (3). Відростки нейроцитів не забарвлюються.

Рогівка.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х400.

При малому збільшенні препарат треба розташувати так, щоб передній епітелій (1) рогівки (багатошаровий плоский незроговілий) містився вгорі. Шари цього епітелію: базальний (2), остистий (3), поверхневий плоских клітин (4).

Під епітелієм на великому збільшенні можна розрізнити гонку передню пограничну пластинку (5), власну речовину (6) рогівки - 200-250 тоненьких сполучнотканинних пластинок, які правильно чергуються, задню пограничну пластинку (7) і задній епітелій (8) рогівки - одношаровий плоский, обернений до передньої камери ока.

Сітківка (задня стінка ока).

Забарвлення-, гематоксилін і еозин.

Збільшення: х400.

При малому збільшенні препарат треба розмістити так, щоб склера (1), яку ми розрізняємо за світло-рожевим забарвленням, знаходилась вгорі. Під нею лежить судинна оболонка (2) і сітківка.

Судинну оболонку визначаємо по великій кількості пігменту і кровоносних судин, які в ній розташовуються. Наступним за судинною оболонкою є пігментний шар сітківки (3). Від тіл пігментоцитів (меланоцитів) вглиб підлягаючого шару паличок і колбочок (4) заходять тонкі, заповнені чорним пігментом, відростки. Шар паличок і колбочок утворений світлочутливими зовнішніми сегментами першого (фотосенсорного) нейроцита і на препараті виглядає як світло-рожева прозора смужка з тонкою покресленістю. Тіла і ядра цих нейроцитів утворюють зовнішній ядерний шар (5), а їх аксони - далі зовнішній сітчастий шар (6) світло-рожевого кольору з поодинокими ядрами. Від паличок і колбочок збудження передається на біполярні нейрони, які своїми тілами формують внутрішній ядерний шар (7), а аксонами - внутрішній сітчастий шар (8).