2. Ремонт камери

Технологічний процес ремонту камер включає в себе наступні операції: підготовку камери до ремонту, підготовку матеріалу, намащування клею і сушку, вулканізацію, обробка і контроль якості ремонту.

Підготовка камери до ремонту передбачає заокруглення ножицями країв розриву. Якщо є проколи, камеру не вирізують. Після цього, вирізують ремонтний матеріал із старої камери. Якщо на камері є прокол, то в якості ремонтного матеріалу використовують сиру гуму. Заплати вирізають на 20-30 мм більше від країв розриву камери, а сиру гуму на 5-7 мм більше від заплати. Шеретування проводимо на заплаті і в місці розриву камери на 2-3 мм більше від розмірів сирої гуми. Пензликом змоченим в бензині обезжирюємо заплату і місце обробки. Змащуємо клеєм малої концентрації камеру і заплату, та даємо просохнути 10-15 хв. Другий раз змащуємо клеєм більшої концентрації даємо присохнути 15-20 хв. Сиру гуму змочуємо у бензині і прикладаємо симетрично до місця розриву, накладаємо заплату симетричну накладеній сирій гумі і проводимо прокатку заплати за допомогою ролика з метою видалення повітря із-під заплати і камери. Ставимо камеру під вулканізатор та притрушуючи тальком заплату затискаємо її у вулканізаторі. Вулканізацію проводимо на протязі 15 хв. Обробку камери проводять після вулканізації. Вона включає в себе зрізання країв заплати, шліфування напливів завусениць та інших нерівностей.

Контроль якості ремонту проводимо зовнішнім оглядом.

Контрольні питання

1. Для чого проводиться балансування коліс ?

2. Як впливає дисбаланс на довговічність деталей підвіски ?

3. Яка технологія ремонту камери ?

Лабораторна робота №3

Тема: Технічне обслуговування гальм із пневмоприводом.

Мета роботи: Навчитися перевіряти технічний стан та проводити технічне обслуговування гальмівної системи із пневмоприводом.

Зміст роботи: 1. Перевірити загальний стан гальмівної системи.

2. Перевірити герметичність гальмівної системи.

3. Перевірити роботу гальмівного крану.

4. Перевірити вільний хід педалі гальм.

5. Перевірити роботу штоків гальмівних камер.

6. Перевірити стан гальмівних накладок та провести повне та часткове регулювання.

Обладнання: 1. Передній міст автомобіля ЗИЛ-431410.

2. Набір плоских щупів.

3. Пристрій для перевірки штоків гальмівних камер.

4. Набір інструменту.

5. Компресор.

Загальні положення:

Технічному стану гальмівних систем необхідно приділяти постійну увагу, тому що несправності гальмівних систем здатні призвести до аварій. Несправності гальмівних систем проявляються в зниженні ефективності гальмування, заїданні гальм, неодночасності дії гальм на колеса.

У гальмівних механізмах несправностями, що викликають зниження ефективності гальмування, є збільшення зазорів між накладками гальмівних колодок і барабанами через зношування сполучених поверхонь, порушення їх концентричності, а також замаслювання накладок. Ознакою збільшення зазорів між накладкою і барабанами є збільшений вільний хід педалі гальма.

Заїдання гальм відбувається при поломці стяжних пружин гальмівних колодок, обриві заклепок фрикційних накладок і заклинювання їх між колодкою і барабаном, малому зазорі між колодкою і барабаном. Ці несправності викликають сильне нагрівання гальмівних барабанів.

Неодночасність дії гальм на колеса проявляється у випадках, коли зазначені несправності виникають в окремих колесах. Це приводить до "заносу" автомобіля при гальмуванні.

У пневматичному приводі гальм зниження ефективності гальмування викликається падінням тиску повітря в системі через негерметичність з'єднань, несправностей компресора і приладів привода, ослаблення натягу паса привода компресора. Неприпустиме скупчення конденсату в повітряних балонах, тому що це може привести до його потрапляння в прилади пневматичного привода і до відмови їх у роботі. Підвищений вміст масла в конденсаті вказує на несправності повітряного компресора: зношування поршневих кілець, масляного ущільнювача колінчастого вала або шатунних підшипників колінчастого вала компресора.

Заїдання гальм передніх коліс може відбуватися через несправності клапана обмеження тиску, а задніх - через несправності регулятора гальмівних сил.

Неодночасність дії гальм на колеса може бути викликана несправностями, гальмівних камер.

Несправності пневматичного привода стоянкового гальма викликається несправностями гальмівного крана з ручним керуванням, прискорювального клапана, гальмівних камер задніх коліс.

Загальний технічний стан гальмівної системи автомобіля оцінюють по гальмівному шляху, уповільненні автомобіля при гальмуванні, гальмовому зусиллю на кожному колесі. При дорожніх випробовуваннях об'єктивна оцінка цих параметрів ускладнюється, тому найбільш ефективною є перевірка стану гальмівних систем на силових роликових стендах.

Вільний хід педалі гальма визначають за допомогою лінійки, що опирається торцем у підлогу кабіни поруч із педаллю. Визначивши, проти якої поділки лінійки перебуває педаль у відпущеному стані, натискають на неї до появи відчутного опору переміщенню і фіксують, якій поділці лінійки відповідає це положення педалі. Різниця вимірів у першому і другому положенні дає вільний хід педалі, що має значення для ЗИЛ-431410 і ЗИЛ-4331 10-25 мм.

Рисунок 3.1 - Схема перевірки вільного ходу педалі гальм

Для перевірки герметичності всієї гальмівної системи різко натискають на педаль гальма до відмови і, утримуючи її, спостерігають за показаннями манометра на щитку приладів. Якщо система герметична, тиск спочатку трохи знизиться, а потім стане постійним і рівним тиску в гальмівних камерах, що показує нижня шкала манометра. Тиск не повинен знижуватися, доки педаль гальма натиснута. Падіння тиску вказує на витік повітря, місця якого варто шукати в з'єднаннях і приладах всієї гальмівної системи.

Для перевірки герметичності гальмівних камер передніх коліс при натиснутій педалі гальма наносять мильну емульсію на стяжний хомут, дренажні отвори в корпусі і місце приєднання шланга до камери. Гальмівні камери задніх коліс із пружинними енергоакумуляторами перевіряють на герметичність при наявності стисненого повітря в контурах приводів стоянкової і робочої гальмівних систем. Пружинні акумулятори перевіряють при виключеній стоянковій гальмівній системі, тому що при цьому вони наповнюються стисненим повітрям.

Витік повітря через дренажний отвір або з-під гвинта пристрою для механічного розгальмовування свідчить про розбухання манжети поршня енергоакумулятора, витік через вхідний штуцер гальмівної камери - про ушкодження ущільнювального кільця штовхача, а витік через отвори в корпусі камери - про ушкодження мембрани.

Витоки повітря з компресора можливі при зношуванні клапанів, а з регулятора тиску - при зношуванні або забрудненні клапанів, ослабленні пружин, ушкодженні ущільнювальних кілець сідел клапанів. При засміченні фільтра регулятора тиску повітря перестає надходити в пневмосистему.

Якщо порушено роботу захисних клапанів або при перевірці на герметичність повітря проходить в атмосферні отвори пробок і виходить з-під чохлів, захисні клапани підлягають заміні на справні.

Герметичність гальмівного крана перевіряють у двох положеннях: загальмовування і розгальмовування. Витік повітря через атмосферний вивід у положенні розгальмовування свідчить про негерметичність впускного клапана однієї із секцій, а в положенні загальмування - випускного клапана.

Негерметичність у з'єднаннях гальмівних систем усувають підтягуванням кріпильних деталей. Зношені поршні циліндрів, порвані шланги і діафрагми, що розбухли і зношені манжети заміняють.

У гальмівних камерах пневматичного приводу гальм витік повітря в зоні хомута або отвору в корпусі камери усувають підтягуванням болтів хомута або з'єднання шланга. Якщо це не приводить до позитивних результатів, замінюють мембрану камери. Термін служби мембрани гальмової камери переднього колеса 3 роки, а заднього 2 роки. Після закінчення цього строку вони підлягають заміні. При неможливості усунути негерметичність гальмівні камери заміняють.

Розбирати, оглянути, чистити і змащувати гальмівні камери із пружинним енергоакумулятором повинен тільки кваліфікований фахівець, оснащений спеціальним пристосуванням, тому що в циліндрі стиснена сильна пружина, що при не правильному і не обережному розбиранні може нанести травму.

Негерметичні клапани компресора притирають до сідел до одержання безперервного кільцевого контакту.

Якщо тиск повітря в пневмосистемі виходить за межі 0,65...0,80 МПа, його встановлюють за допомогою регулювального гвинта регулятора тиску. Для очищення фільтра регулятора тиску від бруду його виймають, відвернувши нижню кришку регулятора. Фільтр промивають у бензині, а внутрішні порожнини регулятора і кришки очищають.

Після повного зливу конденсату з повітряних балонів рекомендується заповнити пневматичну систему повітрям і тільки після цього зупинити двигун. У випадку потрапляння конденсату з повітряних балонів у прилади і пневмоприводи і замерзання його в зимовий час для відігрівання приладів, пневмоприводів і повітряних балонів застосовують гарячу воду, але не відкритий вогонь.

Натяг паса привода компресора регулюють, зміщаючи ободи шківа щодо маточини.

Рисунок 3.2 - Схема регулювання натягу паса приводу компресора автомобіля ЗИЛ-431410

1 - пристосування для обертання; 2 - привідна половина шківа із нарізкою; 3 - пас; 4 - фіксуючий болт; 5 - регулювальна різьбова половина шківа.

Хід роботи: