- •Поняття алгоритму та його основні властивості.
- •Поняття двовимірного масиву, його означення на мові Pascal.
- •Способи опису алгоритму.
- •Алгоритмічна мова
- •Базові операції обробки двовимірного масиву на мові р.
- •Алгоритмічна структура розгалуження
- •Сортування двовимірного масиву
- •Алгоритмічна структура повторення
- •Поняття рядка та оголошення змінних рядкового типу на мові Pascal
- •Структура програми на мові Pascal
- •Операції над рядками та рядкові вирази мови Pascal
- •Прості типи даних у мові Pascal
- •Запис та його оголошення на мові Pascal
- •Константи мови Pascal
- •Доступ до компонентів та операції над запиcами мови Pascal
- •Змінні мови Pascal
- •Масиви записів мови Pascal
- •Арифметичний вираз мови Pascal
- •Опис та виконання метки у мові Pascal
- •Оператор присвоєння мови Pascal
- •Логічний вираз мови Pascal
- •Процедура введення даних мови Pascal
- •Цикл із передумовою while мови Pascal
- •Процедура виведення даних мови Pascal
- •Цикл з післяумовою repeat мови Pascal
- •Команда вибору із двох альтернатив мови Pascal
- •Типи файлів й оголошення файлових змінних мови Pascal
- •Вкладеність конструкцій вибору мови Pascal
- •Установка відповідностей між логічним і фізичним файлами мови Pascal
- •Операторний блок мови Pascal
- •Відкриття і закриття файлів мови Pascal
- •Команда поліваріантного вибору мови Pascal
- •Зчитування і запис текстових файлів мови Pascal
- •Цикл із лічильником for у мові Pascal
- •Стандартні функції мови Pascal
- •Процедури користувача мови Pascal
- •Поняття одновимірного масиву та його визначення у мові Pascal
- •Функції користувача мови Pascal
- •Базові операції обробки одновимірного масиву мови Pascal
- •Сортування одновимірного масиву мови Pascal
- •Оператор безумовного переходу у мові Pascal
Цикл із лічильником for у мові Pascal
Цикл з лічильником — цикл, в якому деяка змінна змінює своє значення від заданого початкового значення до кінцевого значення з деяким кроком, і для кожного значення цієї змінної тіло циклу виконується один раз. В більшості процедурних мов програмування реалізується оператором for, в якому вказується лічильник (так звана «змінна циклу»), потрібна кількість проходів (або межове значення лічильника) і, можливо, крок, з яким змінюється лічильник.
Цикл з лічильником завжди можна написати як умовний цикл, перед початком якого лічильнику присвоюється початкове значення, а умовою виходу з циклу є досягнення лічильником кінцевого значення; в тіло циклу при цьому додається оператор зміни лічильника на потрібний крок. Однак спеціальні оператори циклу з лічильником можуть ефективніше транслюватися, бо формалізований вигляд такого циклу дозволяє використовувати спеціальні процесорні команди організації циклів.
Способи заповнення масивів у мові Pascal
Заповнення одновимірного масиву:
1) за формулою:
for і:=1 to n do
А[і]:=5*i {або будь-яка формула};
2) з клавіатури:
for і:=1 to n do
begin
write('Введіть М[',i,']: ');
readln(М[i]);
end;
3) випадковим чином (генератором випадкових чисел) із проміжку [X, Y]:
for і:=1 to n do
К[і]:=random(Y-X)+X;
Заповнення двовимірного масиву:
1) з клавіатури:
for і:=1 to n do
for j:=1 to m do
begin
write ('введіть А[',i,',',j,']: ');
readln (А[i,j]);
end;
2) за формулою:
for і:=1 to n do
for j:=1 to m do
А[і,j]:=i*2 {або будь-яка формула};
3) випадковим чином із проміжку [A,B]:
for і:=1 to n do
for j:=1 to m do
А[і,j]:=random(B-A)+A;
Переривання циклу мови Pascal
У деяких програмах виникає потреба завершити цикл або його ітерацію передчасно. Це завжди можна зробити, ускладнивши умову завершення циклу або записавши додаткові оператори розгалуження до його тіла. Проте такі дії можуть зробити код програми надто громіздким. У мові Pascal цього ефекту можна досягти простіше, використовуючи процедури break та continue.
Передчасний вихід із циклу означає, що умова завершення циклу під час виходу з нього є хибною. Для примусового переривання циклу слід викликати процедуру break. Процедура continue здійснює пропуск усіх інструкцій, записаних за її викликом в тілі циклу. Таким чином, після виклику процедури continue завжди перевіряється умова завершення або продовження циклу.
Якщо використовуються вкладені цикли, то процедура break перериває той цикл, у якому вона викликається. Після переривання внутрішнього циклу управліня передається заголовку зовнішнього циклу для перевірки умови його продовження. Аналогічно працює і процедура continue: її виклик забезпечує виконання нової ітерації того циклу, в якому цей виклик здійснено.
Стандартні функції мови Pascal
Більшість інших операцій по обробці величин виконують стандартні функції. Функція має ім'я (ідентифікатор), за яким вказано один чи більше аргументів. При зверненні до функції викликається готова вбудована в транслятор програма обробки, якій, в якості вхідних величин, передаються аргументи функції. Результат повертається в головну програму через ім'я функції.
Ось список основних функцій:
abs(x) — абсолютна величина (модуль) х. Аргумент х — цілий або дійсний. Результат — відповідно цілий або дійсний.
sqr(x) — число в квадраті. Аргумент х — цілий або дійсний. Результат — відповідно цілий або дійсний.
sqrt(x) - обчислення кореня квадратного. Аргумент і результат – дійсні; х>=0
trunc(x) — відкидає дробову частину х. Аргумент — дійсний, результат — цілий.
Якщо y := trunc (3.5) то значення змінної y буде дорівнювати 3.
round(x) — округлення х до найближчого цілого. Аргумент — дійсний, результат — цілий.
Якщо y := round (3.5) то значення змінної y буде дорівнювати 4 .
pred(x) — якщо х — ціле, дає попереднє ціле число, якщо х — символ, дає попередній символ, якщо х — нижня границя діапазону, то результат не визначено; х не повинний бути REAL.
Якщо y := pred (3) то значення змінної y буде дорівнювати 2 .
succ(x) — аналогічно дає наступне значення; якщо х — верхня межа, результат не визначено; х не повинний бути REAL.
Якщо y := succ (3) то значення змінної y буде дорівнювати 4 .
sin(x) - x — в радіанах, результат — дійсне число.
cos(x) - x — в радіанах, результат — дійсне число.
arctan(x) - х — дійсне, результат — значення в радіанах.
ln(х) - натуральний логарифм, х>0 , х і результат — дійсні.
ехр(х) — e в степені х. Експонента х — дійсне.
Для піднесення х до будь-якого степеня у (х ^ у) можна користуватися формулою:
x ^ у = ехр(у * ln(х))
ord(x) — дає код символьної величини х.
