Окремі випадки ускладнень в соціально-емоційному розвитку дітей дошкільного віку

Мета: Познайомити студентів із окремими випадками ускладнень в соціально-емоційному розвитку дошкільників. Сформувати уявлення про особливості поведінки дітей, що характеризуються вербалізмом, пасивністю, демонстративністю, «відходом від діяльності».

План

1. Особливості поведінки дітей, що характеризуються вербалізмом.

2. Діти, які живуть у мріях.

3. Особливості роботи з дітьми з пасивною поведінкою.

4. Особливості поведінки дітей, що характеризуються демонстративністю.

5.Особливості поведінки дітей, що характеризуються «відходом від діяльності».

6. Поняття важковиховуваності.

7. Причини недисциплінованої поведінки та рекомендації щодо роботи з такими дітьми.

Література:

1. Справочник дошкольного психолога /Г.А. Широкова. – изд. 4-е – Ростов н/Д: Феникс, 2006. С. 99-127, 277-285.

2. Туріщева Л.В. 101 схема й таблиця. На допомогу шкільному психологу – Х.: Вид. група «Основа», 2010, с. 54, 56.

У психологічній практиці часто доводиться мати справу з дітьми дошкільного віку, яких характеризують по-різному: «агресивний», «упертий», «конфліктний», «вередливий», «закомплексований», «тихий», «загальмований» тощо. Це категорія дітей, які своєю поведінкою досить помітно відрізняються від ровесників. Як свідчать спостереження та експериментально-психологічні дослідження, розвиток психічних процесів цієї групи дошкільників відбувається в межах вікової норми, і відхилення у дитячій поведінці не зумовлені клінічною симптоматикою. Однак ускладнення і труднощі, які переживає кожна дитина, хвилюють дорослих (вихователів і батьків) і потребують від них підвищеної уваги та особливої педагогічної майстерності.

Кожна дитина - неповторна, тому й підходити до неї потрібно з урахуванням тих впливів, які справляють на неї виховання, навчання та соціальне середовище. Дорослі мають зрозуміти справжні причини відхилень у поведінці дитини з огляду на її індивідуально-типологічні особливості, можливості й інтереси, стиль сімейного виховання. Через спостереження за дитиною в різних ситуаціях: як вона поводиться в нових умовах, як реагує на труднощі під час виконання навчальних завдань, яким способом вирішує конфлікти, вихователі матимуть змогу виявити відхилення в дитячій поведінці та скоригувати їх.

1. Особливості поведінки дітей, що характеризуються вербалізмом.

Діти, що характеризуються, вербализмом, мають високий рівень розвитку активної мови і низький рівень розвитку мислення. Такі діти використовують в мові складні вербальні конструкції, уміють міркувати на "недитячі" теми, але, проте, їх пізнавальні інтереси поверхневі і нестійкі. Вони люблять показувати свою тямущість, повсюдно демонструють її, перевагу віддають дорослим.

Рівень домагань і самооцінка таких дітей досить високі. Їх спілкування носить формальний характер, вони не цікавляться співрозмовником, а лише демонструють свою перевагу.

Можливою причиною формування вербализма є перенесення акцентів з розвитку дитячих видів діяльності на мовний розвиток. Дорослі, рахуючи високий рівень розвитку мови свідоцтвом високого рівня розвитку інтелектуальної сфери, приділяють надто багато часу навчанню дитини умінню гладко говорити. Батьки стимулюють дитину активною розмовою, позитивно підкріплюють його. У результаті продуктивна діяльність підкріплюється вербальною.

У роботі з батьками важливо роз'яснити їм особливості розвитку їх дітей, наслідки такого типу розвитку. Вони повинні зрозуміти, що словесний розвиток необхідно включати в практичну діяльність. Дитині необхідно навчитися контролювати себе, поступово йти від безпредметного просторікування. Тактика батьків повинна включати непідкріплення таких розмов, виключення розчулення від них. Необхідно розвивати комунікативні уміння дітей, їх інтерес до однолітків.