- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
- •3. Розкрийте суть компонентної структуру світогляду.
- •4. Розкрийте рівневу структуру світогляду.
- •5. Розкрийте структуру філософії як системи знань?
- •7. Виникнення філософії?
- •8. Типи філософування та їх характеристика?
- •9. Який зв’язок існує між філософією, релігією та міфологією ?
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Середньовіччя?
- •12.Основні риси і проблема-тика античної філософії
- •15. Основні риси і особливості філософії Відродження
- •16.Назвіть основні риси і дайте характеристику філо-софії Нового часу.
- •19.Німецька класична філософія: представники та специфіка розробки основних філософських проблем.
- •20. Філософське вчення Канта.
- •21. Філософське вчення Гегеля.
- •22. Основні риси філософії Фейєрбаха
- •24.Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25.Назвіть вихідні принципи філософії марксизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії у хХст.?
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики?
- •28. Охарактеризуйте основні ідеї неокласичної філософії кінця хіх ст. – початку хх століття.
- •29. Проблема людини у філософській антропології та персоналії?
- •31. Філософські погляди г.Сковороди
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Назвіть основні різновиди сфер буття та охарактеризувати їх?
- •34. Простір і час як найзагальніші характеристики буття?
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Проблема пізнання філософії.
- •41. Форми і методи наукового пізнання?
- •42 .Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •44.Сутнісний та екзистенціальний підхід до тлумачення сутності людини.
- •46. Визначте природне, соціальне, біологічне в людині.
- •47. Проблемність людського буття: філософське осмислення
- •49. Суспільний прогрес та Назвіть основні концепції його тлумачення?
- •50. Суспільство як цілісна система?
- •52. Як в духовному досвіді людства усвідомлюється проблема смерті та безсмертя.
- •53. Філософське тлумачення техніки.
- •54. Філософський зміст проблеми відношення «людина - природа»?
- •55. Проаналізуйте сутність глобальних проблем людства.
- •57.Проаналізувати світо-глядні засади екологічної ситуації?
- •58.Способи обґрунтування і передачі цінностей
- •59. Базові життєві цінності.
- •60.Філософський зміст проблеми культури.
- •61.Охарактеризуйте особиві-сть співвідношення філософії і науки?
- •62. Філософія і світогляд?
- •63.Який зміст ми вкладаємо в поняття „віра“, „знання“,
- •Розкрийте сутність поняття „космоцентризм“, „теоцентризм“, „антропоцентризм“. Дайте порівняльну характеристику.
- •65. Розкрийте сутність понять „теїзм”, „деїзм” та „пантеїзм”?
- •66. Що таке номіналізм та реалізм?
- •67. Як співвідносяться між собою поняття раціоналізм та ірраціоналізм?
- •68. Розкрийте сутність понять емпіризм і раціоналізм?
- •69.Особливість спів від-ношення понять сієнтизм та антисцієнтизм ?
- •70.Розкрийте сутність понять „індукція“ та „дедукція“. Дайте їм порівняльну характеристику.
- •71. «Буття», «небуття», «суще»: сутність та характер взаємодії?
- •73.„Рух“ та „розвиток“: особливість взаємодії.
- •75.Як співвідносяться поняття „розвиток“, „прогрес“, „регрес“.
- •76. Зміст „розвитку”. Співвідношення з іншими поняттями?
- •78.Дайте порівняльну характеристику свідомості та несвідомого.
- •79.Розкрийте сутність понять верифікація, фальсифікація?
- •80.Як співвідносяться між собою поняття „людина“, „особа“, „особистість“?
- •81.Як співвідносяться між собою поняття „свідомість“, „самосвідомість“, „суспільна свідомість“?
- •82.Як співвідносяться між собою поняття „дух“, „душа“, „духовність“?
- •83. Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість» ? з якими пон. Вона співвідн.?
- •84.Дайте порівняльну характеристику понять „есенція“ та „екзистенція“?
- •86.Поняття „свобода“ та „відповідальність“: сутність та особливість взаємодії.
- •87. Як співвідносяться за своїм змістом „культура і цивілізація”?
- •89. Чи пов’язані між собою проблема смерті та безсмертя?
- •90. Філософські погляди в.І.Вернадського. Про ноосферу?
- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок
53. Філософське тлумачення техніки.
У сучасній філософії техніка постає як об'єкт, знання, діяльність та волевиявлення людини. Отож при розгляді техніки доцільно враховувати її: природний вимір, людський вимір (у тому числі— психологічний, етичний та ін.), соціальний вимір (економічний, правовий, політичний, історичний та ін.). На підставі розглянутого можемо стверджувати, що пізнання і техніка нерозривно пов'язані між собою, що в певному вимірі пізнання є нічим іншим, як технікою інтелектуального прояснення буття (принаймні — наукове пізнання). Певна річ, що й наука виникає і розвивається у зв'язку з розвитком техніки. Але водночас ми повинні зазначити і певну розбіжність у розвитку знань та техніки. Техніка, як підкреслювалось, знаменує собою існування людини на певному полюсі буття і сама є виразом цього полюса, тоді як знання і пізнання намагаються охопити буття в усіх його проявах і використовують для того різні форми, тобто технічна сторона є лише однією стороною знання та пізнання. І тому в історії, а також у різних видах пізнання акцент може надати переважно або на технічну, або на цілісно-образну його сторону. Відповідно і зв'язок пізнання з розвитком техніки не є прямим. І все ж ми можемо з достатньою мірою достовірності стверджувати, що сутність людського пізнання вимушено пов'язана з технічною діяльністю. Вихідним актом і технічної діяльності, і пізнання є покладання у бутті, що протистоїть людині та людському розуму, певної межі, яка починає виконувати функцію точки або системи відліку, що надалі орієнтує людину в її теоретичній чи практичній діяльності. Наприклад, коли первісна людина починала виготовляти кам'яні знаряддя праці, то світ поставав перед нею поділеним на предмети, якими можна діяти, і на предмети, котрі підлягають дії. Ця, здавалося б, суто архаїчна класифікація і нині залишається вихідним орієнтиром у людській діяльності.
54. Філософський зміст проблеми відношення «людина - природа»?
Проблемами взаємодії людини і природи виступають: про-довольча, енергетична, сиро-винна, екологічна, дем-графічна. Проблема «природа і суспільство» по-різному вирішується різними філосо-фськими течіями. об'єктивні ідеалісти ігнорують зв'язок суспільства з природою, розглядаючи історію людства не як розвиток матеріального виробництва на землі, а як розвиток світового розуму, абсолютної ідеї. Суб'єктивні ідеалісти саму природу вважають комплексами людських відчуттів.
Представники натура лі-стичного напряму в соці-ології вважають, що джерело розвитку суспільства пере-буває за його межами. .
Матеріалісти усіх часів визна-вали природу джерелом, з якого вийшли людина, суспільство. З точки зору діалектико-матеріалістичного світорозуміння людина пов'язана з природою як соціальний суб'єкт, як суспільство, яке є продуктом взаємодії людей.
Природа і суспільство утворюють діалектичну єдність. Вона полягає в тому, що соціальна форма руху матерії є вищою формою руху, яка підпорядковується дії законів діалектики.
У системі "суспільство — природа" кожна із сторін впливає одна на одну. Але ця взаємодія не однозначна. Більш рухомим, активним елементом цієї системи виступає суспільство.
З діалектико-матеріалістичної точки зору природа є колискою, середовищем життєдіяльності людини, єдиним джерелом, звідки вона черпає все необхідне для свого існування. На початковій стадії розвитку суспільство привласнювало готові продукти природи. В подальшому воно навчилося перетворювати природу й використовувати родючість землі, вугілля, нафту, метали як засоби праці.
Природні умови можуть при-скорювати або уповільнювати розвиток суспільства, впли-ваючи на його продуктивні сили, їх розміщення, розсе-лення людей, на форми трудової діяльності, зумо-влюючи певні цикли в житті людини. Але вони можуть впливати на людей і негативно, інколи знищувати пло-ди цивілізації (землетруси, повені, засухи та ін.).
Проте в системі «природа — суспільство» вирішальним фактором є суспільство. Основними напрямами активного впливу його на природу на сучасному етапі є:
а)розширення меж освоєння космосу
б)проникнення людини в мікросвіт, відкриття невідомих раніше властивостей і законів природи;
в)інтенсифікація використання природних ресурсів;
г)посилення впливу суспільства на структуру навколишнього середовища