Тема 11. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства

11.1. Інформація як необхідний ресурс реалізації інноваційного розвитку

11.2. Інформаційна система стратегічного управління інноваційним

розвитком підприємства

11.3. Класифікація інформаційних систем

11.4. Облік та контроль у системі стратегічного управління інноваційним

розвитком підприємства

11.5. Аналіз в системі стратегічного управління інноваційним

розвитком підприємства

11.6. Комплексний аналіз інноваційної діяльності підприємства

11.1. Інформація як необхідний ресурс реалізації інноваційного розвитку

Інформаційне забезпечення системи менеджменту - одна з найважливіших функцій, якість якої є визначальним чинником обгрунтованості прийнятого рішення й ефективності функціонування системи.

Прийняття раціональних рішень щодо оцінки і вибору варіантів інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності потребує наявності відповідної інформаційної бази. Інформаційна база необхідна для того, щоб зменшити ступінь невизначеності та спричиненого нею ризику і підвищити обґрунтованість прийнятих рішень. Вона має зберігати відомості про особливості функціонування ринкових і регулюючих механізмів загальноекономічних, політичних, соціальних, правових, екологічних та інших умов середовища господарювання, сфери виробництва і споживання виробів і послуг, фінансово-кредитну і наукову сферу, дані про фактичних і потенційних споживачів, конкурентів, ділових партнерів і т.д. Причому ці відомості необхідно мати щодо кожного з передбачуваних напрямів виробничо-збутової діяльності, що ставить ряд проблем, пов'язаних із труднощами збору необхідних даних і високою вартістю одержання інформації.

Найважливішою функцією держави у всіх країнах є інформаційне забезпечення споживачів і розробників технологій. Державна система науково-технічної інформації (ДСНТІ) - сукупність науково-технічних бібліотек і інших організацій - юридичних осіб незалежно від форми власності і відомчої приналежності, що спеціалізуються на зборі й обробці науково-технічної інформації та взаємодіють між собою з урахуванням прийнятих на себе системних зобов'язань.

Метою створення ДСНТІ є забезпечення формування й ефективного використання державних ресурсів науково-технічної інформації, їх інтеграція у світовий інформаційний простір і сприяння створенню ринку інформаційної продукції та послуг. Централізована частина інформаційної системи інновацій, що існує за рахунок держбюджету, представлена Українським інститутом науково-технічної та економічної інформації.

Статистика науки й інновацій, що заснована з ініціативи ОЕСР у 1989 році, базується на єдиних міжнародних підходах і стандартах. У 1991 році на 56-й сесії Комітету з науково-технічної політики ОЕСР прийнято Інструкцію «Осло» щодо збору й інтерпретації даних в сфері технологічних інновацій. Інструкція «Осло» була прийнята країнами Північної Європи за сприяння Фонду розвитку промисловості як посібник для збирання даних про технологічні інновації, оскільки дослідження ОЕСР двадцяти проектів з проблем інноваційної діяльності, проведені в 1990 році, довели суттєві розбіжності в меті, методах, визначеннях основних понять інноваційної діяльності. Згідно з рекомендаціями національних експертів Інструкція «Осло» дає таку класифікацію інновацій: інновації, спрямовані на створення нових видів продуктів; інновації, які спрямовані на створення нових процесів.

Активну роль у створенні нових і уточненні існуючих міжнародних стандартів статистики науки й інновацій відіграє Євростат - Статистична служба Євросоюзу. У 1969 році Євростатом була розроблена перша редакція номенклатури для аналізу і зіставлення наукових програм і бюджетів (у даний час діє редакція 1992 року), що є основою для збору даних про бюджетні асигнування на наукові дослідження і розробки в країнах-членах Євросоюзу, їхнього узагальнення і підготовки щорічних доповідей про державне фінансування науки в ЄС. Класифікація відображає глобальні завдання для вирішення яких виділяються державні асигнування на науково-дослідні та конструкторські роботи; вона змінюється в процесі трансформації цілей державної науково-технічної політики країн-членів ЄС. Євростатом підготовлено також посібник з регіональних аспектів статистики науки й інновацій.

Відділ статистики ЮНЕСКО здійснює систематичний збір, аналіз і публікацію статистичних даних про науку і техніку. З метою гармонізації категорій і визначень статистики науки для представлення інформації в ЮНЕСКО на дванадцятій сесії її генеральної конференції в 1978 році була схвалена «Рекомендація з міжнародної стандартизації статистики науки і техніки», у рамках якої в 1984 році опубліковано Інструкцію ЮНЕСКО з статистики науки та техніки. У документі враховувався досвід як ОЕСР, так і колишньої Ради економічної взаємодопомоги. На основі Інструкції Фраскаті Рекомендації ЮНЕСКО були в 1995 році уточнені.

У середині 80-х років XX століття фахівці європейських країн прийшли до висновку про необхідність централізації допомоги розвиткові бізнесу не тільки в рамках окремих країн, але і Європи в цілому. Були створені Європейський інформаційний центр (ЄІЦ) і мережа його відділень, з'єднаних електронною мережею. Створюються комерційні інформаційно-консультативні центри і спільні організації, орієнтовані на експорт технологій.

Провідні наукові інститути, концерни й асоціації, технопарки формують власні банки даних про технології і пропонують інформаційні послуги іноземним споживачам. Організовуються так звані ситуаційні центри (СЦ) у рамках держав і великих фірм на Заході. Сучасний керівник великої фірми, корпорації, холдингу не має можливості повноцінно вивчати інформацію про новий проект, ситуацію в новій сфері бізнесу, стан справ потенційного партнера і конкурента, тому великі іноземні фірми все частіше організовують власні СЦ. Інформація, що надходить, багаторазово перевіряється, відсівається за допомогою різних фільтрів та алгоритмів зіставлення, заноситься в базу даних, після чого вона подається вищому керівництву фірми в стислому вигляді (у вигляді образів, діаграм, гістограм) для ухвалення рішень.

В останні роки одним з найважливіших технічних засобів забезпечення будь-якої діяльності стала комплексна транснаціональна комп'ютерна електронна інформаційна мережа Інтернет. Інтернет - найважливіший інструмент дослідницького процесу, інформаційного забезпечення управління.

Система інформаційного забезпечення організаційно-економічного механізму управління процесами інноваційного розвитку суб'єктів господарської діяльності в умовах нестабільного ринкового середовища перехідної економіки містить ряд підсистем, які вирішують свої специфічні завдання, мають свої методи збору й обробки інформації, що знаходить відображення в їх функціонально-структурній побудові.

У загальному вигляді інформація, необхідна для прийняття рішень з управління інноваційним розвитком, може надходити з різних джерел.

1. Внутрішня звітність. Дозволяє контролювати показники,

які відображають обсяги виробництва, суми витрат, обсяги матеріальних запасів, рівень поточного збуту, рух готівки, дані про дебіторську і кредиторську заборгованість і т.п. Джерела інформації знаходяться на самому підприємстві (це дані структурних підрозділів підприємства) і є доступними.

2. Інформація про події, що відбуваються в зовнішньому

середовищі, яка регулярно публікується і поновлюється. Джерела інформації: періодичні видання, інформаційні бюлетені, спеціальна технічна, економічна, політична література$ законодавчі і нормативні акти, які публікуються в окремих і періодичних виданнях; дані звітності кредитно-фінансових установ, комп'ютерні банки даних колективного користування, інформаційні комп'ютерні мережі (наприклад, Іnternet); працівники збуту, продавці, торгові агенти, дилери, особи, що проводять технічне обслуговування і ремонт продукції, спеціалізовані організації, які займаються постачанням поточної інформації, наприклад, інформаційні центри при великих бібліотеках, НДІ і т. ін.

3. Спеціально організовані маркетингові, соціологічні та інші дослідження ринкового середовища. Ці дослідження дозволяють накопичувати і систематизувати інформацію, отриману безпосередньо на території збуту в тісному контакті зі споживачами, торговими і збутовими посередниками.

4. Експерти, якими можуть виступати як фахівці і керівники суб'єктів господарювання, так і запрошені особи, а також споживачі. У будь-якому випадку експертами є фахівці в конкретних сферах діяльності. Можливе також використання комп'ютерних інтелектуальних інформаційних систем - експертних систем.

Проблеми формування інформаційної бази для обґрунтованого прийняття рішень про вибір варіантів розвитку (переважно на базі інновацій) є актуальними, наявні публікації розглядають різні сторони цих проблем. Однак питання економічного обґрунтування необхідного і достатнього рівня накопичення інформації (її обсягів і видів) висвітлено недостатньо. Тому далі більш докладно зупинимося на цих питаннях.

Спочатку відзначимо, що більшість помилкових рішень пов'язана з дефіцитом інформації. Наявність інформації як про предмет самого рішення, так і про його наслідки може значно знизити імовірність помилки. Однак інформація має свою вартість, за неї треба платити.

Питанням інформаційного забезпечення ринкових досліджень, спрямованим на пошук і добір варіантів інноваційного розвитку ринкових можливостей приділяється значна увага, на цю тему є багато публікацій. Аналіз показує [69], що проблеми формування інформаційної бази для обґрунтованого прийняття рішень про вибір варіантів розвитку (переважно на базі інновацій) є актуальними, наявні публікації розглядають різні сторони цих проблем. Однак питання економічного обґрунтування необхідного і достатнього рівня накопичення інформації (її обсягів і видів) висвітлені недостатньо.

Розробками питань інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства докладно можна ознайомитися в роботах українських вчених [65; 72; 73; 105; 106; 110; 128; 130; 143; 172; 176]. Більшість помилкових рішень пов'язана з дефіцитом інформації. Тому, для того, щоб визначити кількість дійсно необхідної інформації для ухвалення обґрунтованого рішення, варто порівняти очікувані граничні вигоди з очікуваними витратами на її одержання.

З метою зниження невизначеності при оцінці витрат на збір і аналіз інформації розглядають особливості постадійного інформаційного забезпечення процесу оцінки і вибору варіантів інноваційного розвитку конкретного суб'єкта підприємницької (господарської) діяльності в існуючих умовах з урахуванням перспектив їхнього розвитку.