- •Тема 1. Властивості води, її значення у природі і господарстві…..…. 7
- •Тема 2. Поняття про природні і стічні води……………………………. 14
- •Тема 3. Класифікація домішок природних і стічних вод та методів
- •Тема 4. Системи водопостачання та водовідведення……………….…. 22
- •Тема 5. Значення водопідготовки і водокористування
- •Тема 6. Найбільш актуальні водні проблеми…………………………… 72
- •Зм 1.1. Теоретичні основи водопідготовки
- •Тема 1. Властивості води, її значення у природі і господарстві
- •1.1. Будова молекули води і її стан
- •1.2. Фізичні властивості води
- •1.3. Молекулярна структура води і хімічні властивості
- •1.4. Хімічний склад природних вод
- •Тема 2. Поняття про природні та стічні води
- •Тема 3. Класифікація домішок природних і стічних вод та методів їх видалення
- •3.1. Домішки природних і стічних вод
- •3.2. Класифікація домішок води з їх фазово-дисперсного стану
- •3.3. Характеристика домішок за групами
- •3.4. Вибір методів очищення води
- •3.4.1. Очистка води від домішок і групи
- •3.4.4. Очистка води від домішок іv групи
- •Тема 4. Системи водопостачання та водовідведення
- •4.1. Системи та схеми водопостачання
- •4.1.1. Питоме водоспоживання, визначення розрахункових витрат води та необхідних напорів в населеному пункті
- •4.1.2. Джерела водопостачання та їх характеристика.
- •4.2. Системи і схеми водовідведення
- •4.2.1. Призначення окремих елементів системи водовідведення
- •4.2.2. Види каналізації і її систем
- •4.2.3. Зовнішні системи водовідведення і їх трасування
- •4.2.4. Особливості обладнання та споруд каналізаційних мереж
- •4.2.5. Порядок проектування системи водовідведення населеного пункту
- •4.2.6. Умови прийому стічних вод у каналізаційну мережу міста
- •4.2.7. Умови скидання очищених стічних вод у водні об’єкти
- •Контрольні запитання зі змістовного модулю 1:
- •Зм 1.2. Теоретичні основи водокористування
- •Тема 5. Значення водопідготовки і водокористування для життєдіяльності людства
- •5.1. Загальні уявлення про водокористування
- •5.2. Показники якості води
- •5.3. Основні технологічні процеси водопідготовки
- •5.4. Основні схеми поліпшення якості природної води
- •5.5. Методи і технологічні схеми очищення стічних вод
- •5.5.1. Споруди механічного очищення стічних вод.
- •5.5.2. Біохімічне очищення стічних вод
- •5.5.3. Знезараження біологічно очищених стічних вод
- •Тема 6. Найбільш актуальні водні проблеми
- •6.1. Основні водні проблеми і причини їх виникнення
- •6.2. Хімічне забруднення природних вод
- •6.2.1. Джерела забруднення водних об'єктів
- •6.2.2. Забруднення водних об'єктів органічними речовинами
- •Нафта і нафтопродукти
- •6.2.3. Забруднення водних об'єктів неорганічними речовинами Важкі метали (тм)
- •Нітрити
- •Нітрати
- •6.3. Процеси самоочищення водойм і водотоків
- •6.4. Шляхи захисту водних об'єктів від хімічного забруднення
- •6.5. Проблеми раціонального природокористування на водозбірних територіях
- •6.5.1. Деградація водозбору
- •6.6. Комплекс водоохоронних заходів щодо запобігання забруднення водних об'єктів неорганізованим стоком з водозбірної території
- •Організаційно-господарські заходи
- •Агротехнічні заходи
- •Агрохімічні заходи
- •6.7. Проблеми регулювання господарської діяльності на водозбірних територіях
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Навчальне видання
- •Редактор: з.І.Зайцева
3.3. Характеристика домішок за групами
До І групи належать суспензії (завислі речовини, грубодисперсні домішки). До них відносяться дрібний пісок, мул, глинисті речовини, зола, окалина, харчові рештки, гідроксиди металів і т.п., тобто такі домішки, які утримуються в підвішеному стані динамічними силами потоків води; в стані спокою вони осідають (якщо щільність більше щільності води) або спливають (при щільності менше одиниці).
У природні води суспензії потрапляють внаслідок розмивання порід русла, змиву ґрунтів зливовими водами. У стічні води зважені потрапляють із санітарних приладів (залишки їжі, частки ґрунту) або з технологічних процесів (наприклад, окалина при охолодженні валків прокатних станів, частки вугілля в шахтних водах). Суспензії антропогенного походження мають: підвищену стійкість до осідання.
Зважені речовини можуть містити на своїй поверхні віруси, отрутохімікати, радіонукліди.
До І групи домішок відносяться також планктон і бактерії. Бактерії можуть бути нешкідливими для організму людини і хвороботворними. Вони не випадають в осад і не спливають у нерухомій воді, а є або у вільному стані, а частіше - на поверхні завислих речовин. Бактерії поширюються водним шляхом.
Планктон прийнято підрозділяти на зоопланктон (рачки, черви) і фітопланктон (водорості).Перші активно переміщуються у воді. Водорості інтенсивно розвиваються в теплу пору року в малорухомої воді (у водосховищах). Найпоширеніші в наших кліматичних умовах синьо-зелені водорості.
Більш загальна назва II групи домішок (колоїдів) - золі (при дисперсійному середовищі у вигляді води - гідрозолі). Оскільки частинки колоїдів всього на порядок більше молекул, золі називають ще мікрогетерогенні системами;вони займають проміжне положення між суспензіями та істинними розчинами (говорять ще про колоїдних розчинах). Розрізняють гідрофобні та гідрофільні колоїди.
Гідрофобні не розчиняються у воді, не взаємодіють з молекулами води і є типовими колоїдними системами. Вони нестійкі і поступово руйнуються, виділяючи дисперсну фазу при укрупненні частинок під дією міжмолекулярних сил зчеплення, - переходять у І групу домішок.
Гідрофільні взаємодіють з дисперсним середовищем і здатні в ній розчинятися. Фактично вони представляють собою стійкі розчини високомолекулярних сполук з молекулярною масою 104 - 106 одиниць.
Колоїдні домішки природних вод є мінеральні та органо-мінеральні частинки ґрунтів, недіссоціірованої і нерозчинної форми гумусу. Гумус вимивається з лісових, болотистих і торф'яних ґрунтів чи утворюється у водоймах у результаті життєдіяльності рослин і водоростей.
Колоїди містяться також у більшості стічних вод, особливо в стоках нафтохімічних і целюлозно-паперових виробництв.
Домішки колоїдної дисперсності мають високу питому поверхню і володіють великою поверхневою енергією. Зі збільшенням ступеня дисперсності зростає кількість молекул, що знаходяться на поверхні розділу фаз. Вони розташовані в несиметричному силовому полі і мають надлишкову вільною енергією через некомпенсованих молекулярних зв'язків.
До ІІ групи домішок Кульський відносить також віруси. Віруси не здатні існувати на живильних середовищах і розмножуються тільки в клітинах організму-господаря.
III групу домішок представляють органічні сполуки біологічного та антропогенного походження - жири, білки, вуглеводи, цукру, продукти життєдіяльності (бактерій, водоростей, людини і тварин), феноли, спирти, альдегіди і т.д., стоки хімічної промисловості, розчинні форми гумусу (фульвокислоти).
Ці сполуки практично не дисоційовані і являють собою неелектроліти. У результаті взаємодії з водою утворюють гідрати, між собою - асоціати. Термодинамічно стійкі і можуть існувати як завгодно довго, не виділяючись з води. При перевищенні певної концентрації (межі розчинності) утворюють двофазні системи (випадають в осад) і переходять в домішки І групи.
До цієї групи належать також мінеральні сполуки - розчинені гази. У природних водах як правило присутні кисень, азот, вуглекислий газ. Підземні води можуть містити також сірководень і ці гази присутні також у водах, де йдуть процеси гниття (господарсько-фекальні, болотні води).
Домішки ІV групи представляють собою розчини солей, кислот і лугів і є електролітами. Утворюються в результаті дисоціації молекул речовин з іонними або сильно полярними зв'язками під впливом полярної структури молекул води.
У переважній кількості природних і стічних вод містяться катіони кальцію, магнію, заліза, натрію, калію, марганцю, водневі іони (іони гідроніума Н3О+), а також аніони: гідрокарбонати (НСО3-), карбонати (СО32-), сульфати (SO42- ), хлориди (Cl-), фтор (F-), фосфати (PO43-), нітрати (NO3), нітрити (NO2-), гідросилікати (HSiO2-),гідроксильні групи OH-. Специфічні іони містяться в стоках гальванічних виробництв, шкіряної та радіоелектронної промисловості.
У результаті взаємодії іони можуть утворювати мало-або недісоційовані з'єднання (наприклад газ СО2, осад Fe(OH)3) і переходити таким чином в домішки інших груп.
