Агротехнічні заходи

У системі заходів щодо захисту водних об'єктів від забруднюючих речовин, що надходять з водозборів, провідне місце належить агротехнічним прийомам.Не вимагаючи великих витрат праці і засобів, вони є найбільш простими, доступними і високоефективними, що дозволяють не тільки зменшити стік води і змив грунту, але і підвищити продуктивність вирощуваних культур.

Комплекс агротехнічних прийомів повинен, бути спрямований на затримання стоку талих і зливових вод, переведення його у внутріпочвенний і грунтовий, акумуляцію вологи в грунті, а також зниження ерозійних процесів.

До звичайних агротехнічним заходам відносять всі види вспашек, крім спеціальних, грунтозахисні сівозміни, вузькорядного посів поперек схилів, перехресний посів. Під спеціальними агротехнічними прийомами розуміють грунтозахисні заходи, пов'язані з виробом нерівностей (щілювання, лункованіем, борознування), почвоуглубленіем, накопиченням і перерозподілом снігу, а також регулювання сніготанення (зачорніння, ущільнення, руйнування крижаної кірки).

На землях, які схильні до ерозії в слабкому ступені, для регулювання поверхневого стоку і запобігання ерозії досить простих агротехнічних заходів, основними з яких є: глибока оранка, оранка і рядовий посів впоперек схилу, обвалування зябу і т.д. На грунтах, схильних до ерозії в середнього ступеня, крім перерахованих вище заходів, необхідно на посівах просапних культур поперек схилу провести переривчасте борознування, зробити валики, а для запобігання надходження в водотоки зливового стоку - водовідвідні борозни.

Система грунтово-водоохоронних заходів в зоні надмірного зволоження повинна включати крім оптимального регулювання водного режиму ряд спеціальних водозахисних прийомів, спрямованих на зменшення поверхневого стоку прискорення просочування вологи в грунт. Для цього використовуються агротехнічні та лісомеліоративні заходи.

У тайговій зоні необхідно вводити заходи, спрямовані на зниження кислотності грунтів і зниження міграційної здатності хімічних елементів.Цього можна досягти за рахунок хімічної меліорації (вапнування, мелование грунтів, внесення доломітового борошна, мергелю).

На території степової та лісостепової зон України ерозія проявляється як при сніготаненні, так і при випаданні зливових опадів, що суттєво ускладнює розробку практичних заходів щодо запобігання ерозії. У зоні лісостепу також необхідне застосування спеціальних водозахисних заходів, спрямованих на затримання і збереження опадів і частковий їх відведення. Лісостепова зона характеризується достатньо високим відсотком яружно-балкових земель, тому основними водоохоронними заходами є лісомеліоративні та агротехнічні, накладені на організаційно-господарські. Причому, при виборі заходів та особливо сівозмін необхідно враховувати ухил місцевості. На пологих ділянках схилів заходи з регулювання процесів сніготанення повинні бути спрямовані на його прискорення, а на крутих схилів відрізках - на максимальну затримку сніготанення.

У степовій зоні, яка характеризується недостатнім зволоженням, водозахисними заходами на розораних територіях є агротехнічні та лісотехнічні. Слід зазначити, що через сухість в грунті сповільнена мінералізація органіки, тому, завдяки гумінових кислот, грунту, характерні для цієї зони, найбільш стійкі до прояву водної ерозії. Першорядне значення набувають заходи по захисту грунтів і водних об'єктів від вітрової ерозії.

У тих випадках, коли організаційно-господарські, агротехнічні та лісомеліоративні заходи не забезпечують захист грунтів від ерозійних процесів, для зниження і затримання схилового стоку на водозборах застосовують гідротехнічні заходи: розпилювачі стоку,водовідвідні канави для перехоплення та відведення стоку талих і дощових вод і т.д. Одним з ефективних водоохоронних заходів при сільськогосподарському використанні водозборів є створення ставків і водосховищ, в яких акумулюється значна частина вступників з водозбору органічних і мінеральних речовин, а також твердих суспензій.