§ 144. Категорія дієслівного стану

Категорія стану виражає відношення дії до суб’єкта і об’єкта. Суб’єктно-об’єктні відношення виявляються в ре- ченні. Дієслово є основною ланкою в реалізації граматич- них відношень між суб’єктом і об’єктом дії. Так, у реченні

274

Бригада виконує план суб’єктом дії (або носієм динаміч- ної ознаки) виступає слово бригада; дія, виконувана суб’єк- том як активним діячем, спрямована на об’єкт (план), що в реченні виступає прямим додатком.

Логічні відношення суб’єкта і об’єкта в цьому реченні збігаються з граматичними; дієслово виражає значення активної дії, спрямованої на самостійний об’єкт.

Однак ці логічні відношення можна передати в іншому граматичному оформленні, наприклад: План виконується бригадою. У такій структурі речення дієслово виступає із значенням пасивної дії. Дієслово виконується, утворене від перехідного дієслова виконувати за допомогою пост- фікса -ся, втратило значення перехідності. Логічний суб’єкт при цьому виражається залежною формою іменника — оруд- ним суб’єкта, логічний об’єкт виступає у формі називного відмінка.

Порівняйте ще: Усі вітають друга і Друзі вітаються. У першому випадку дієслово виражає активну дію, спрямо- вану на самостійний об’єкт, у другому — дія розподіляється між суб’єктами, що є водночас і об’єктами.

Значення дієслівного стану тісно пов’язане з семантикою дієслова і виявляється в синтаксичних зв’язках його з іншими словами.

Категорія стану знаходить свій вияв у способах дієслівного керування, тісно пов’язуючись з категорією перехідності/ неперехідності. Так, усі перехідні дієслова можуть виражати значення активної дії, а неперехідні ніколи не виражають. Дієслова перехідні і неперехідні, утворені від перехідних за допомогою постфікса -ся, виражають подвійні суб’єктно- об’єктні відношення, а неперехідні, що не співвідносяться з перехідними дієсловами (наприклад: іти, рости, цвісти), виражають однобічні, суб’єктні відношення. Порівняйте, на- приклад:

Суб'ектно-об'ектні Суб’єктні

відношення відношення

Учень виконує завдання. — Навколо все спить. Завдання виконується учнем. Василько йде до школи. Оленка одягає сестру. — Оленка сміється.

Оленка одягається (Оленка одягає себе).

Морфологічно-словотворчим засобом вираження окремих значень стану виступає постфікс -ся. За допомогою цього

275

Суб'ектно-об'ектні відношення Учень виконує завдання. — Завдання виконується учнем. Оленка одягає сестру. — Оленка одягається (Оленка одягає себе).

Суб’єктні відношення Навколо все спить. Василько йде до школи. Оленка сміється.

словотворчого афікса виражаються значення зворотної і па- сивної дії.

Співвідносні дієслова перехідні і неперехідні з постфіксом -ся різняться не тільки значенням стану, а й семантичними відтінками, порівняйте, наприклад: бороти — боротися, ко- хати — кохатися, дерти — дертися, нести — нестися. Лише при творенні дієслів із значенням пасивного стану семантичні відтінки співвідносних дієслів майже непомітні, наприклад: завод будує цехи, цехи будуються заводом; хор виконує кантату, кантата виконується хором.

У сучасній українській літературній мові розрізняють такі стани дієслів: активний (або дійсний), пасивний і зворотно- середній.

Крім того, виділяють групу неперехідних дієслів, що не виражають подвійних, суб’єктно-об’єктних відношень, це дієслова нульового щодо об’єкта стану.

Примітка. У лінгвістичній науці ще з часів М. В. Ломоносова визначалася традиційна система станів дієслів. М. В. Ломоносов у «Російській граматиці» назвав шість станів: дійсний (або перехідний), зворотний, взаємний, середній, пасивний (або страждальний) і спільний.

У працях О. О. Шахматова¹ названо три стани: дійсний, пасивний і зворотний, а в межах зворотного стану розглянуто різні значення його: власне зворотні, непрямо-зворотні, взаємно-зворотні та ін.

В академічній граматиці української мови² розглядаються тільки два стани: активний і пасивний, підкреслюється, що категорія стану властива тільки перехідним дієсловам; вона ґрунтується на двох взаємопов’язаних корелятивних граматичних значеннях — активному і пасивному. Актив- не значення виражається морфологічними формами, пасивне — морфоло- гічними і синтаксичними.

У розгляді дієслівного стану спостерігається різний підхід учених до цієї категорії: одні беруть до уваги семантико-граматичні відтінки суб’єкт- но-об’єктних відношень, що виражаються в дієсловах; інші ототожнюють стан з категорією перехідності/неперехідності; деякі вчені спираються тільки на граматично виявлену кореляцію суб’єктно-об’єктних відношень, лишаючи поза увагою суб’єктні відношення з нульовим об’єктом.

1.Активний стан. Дієслова активного (або дійс- ного) стану виражають активну дію суб’єкта, спрямовану на самостійний об’єкт. Це значення мають лише пере- хідні дієслова, що керують формою знахідного відмінка без прийменника. Наприклад: Косар на луці косу дзвінко клеп- ле (Рил.); Дівчата вгляділи на леваді кущ калини (Н.-Лев.).

ЧІІахматов А. А. Синтаксис русского языка. — Л., 1941. — С. 476— 481.

²Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І. К. Бі- лодіда. — К., 1969.

276

Формальне вираження прямого об’єкта залежним імен- ником (або займенником чи іншим субстантивованим сло- вом) і є граматичним показником активного стану дієсло- ва. У структурі речення з дієсловом активного стану грама- тичні суб’єктно-об’єктні відношення відповідають логічним суб’єктно-об’єктним відношенням.

2.Пасивний стан. Дієслова пасивного стану про- тиставляються дієсловам активного стану за відношеннями суб’єкта до об’єкта і за спрямуванням дії. Логічний суб’єкт при дієслові пасивного стану має форму орудного відмінка без прийменника і виступає в ролі непрямого додатка, вира- жаючи цим самим відношення пасивного суб’єкта і пасив- ної дії. Об’єкт дії при дієслові пасивного стану виражається формою називного відмінка (займенника чи субстантивова- ного слова), що виступає в ролі підмета, наприклад: Пісня виконується всіма учасниками концерту.

Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомогою постфікса -ся. Співвідносні за значен- ням стану дієслова виступають відповідно в активних або пасивних зворотах мови, наприклад: Співак виконує арію. — Арія виконується співаком.

Форми словозміни дієслів пасивного стану дещо обме- жені вживанням: при орудному суб’єкта частіше ставиться дієслово в 3-й особі, рідше в 1-й або 2-й особі чи в минуло- му часі. Значення пасивного стану може також виражатися формою пасивного дієприкметника, наприклад: Ти дума- ла — тобою весь з’їдаюсь? — та, подавившись, падаєш в траву... Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Тич.); Енеєм кинута я бідна (Котл.).

Відсутність орудного суб’єкта при дієслові нівелює зна- чення пасивності дії, і дієслово набуває значення зворотно- середнього стану. Порівняйте: Фільм переглядається ко- місією і Фільм переглядається вдруге.

3. Зворотно-середній стан. Дієслова зво- ротно-середнього стану виражають дію суб’єкта, що не пе- реходить на самостійний об’єкт, а зворотно спрямовується на самого діяча чи додатково характеризує його через не- названий об’єкт, наприклад: дитина взувається (взуває себе); цехи змагаються (змагаються один з одним); соба- ка кусається (може вкусити когось).

Зворотні дієслова можуть мати різні відтінки зворотно- середнього стану, по-різному характеризувати відношення між суб’єктом і об’єктом дії:

а) власне зворотні дієслова виражають дію, суб’єктом і об’єктом якої виступає та сама особа. Сюди належать дієсло-

277

ва: умиватися, одягатися, взуватися, роззуватися, ку- патися, митися, пудритися, голитися, наряджатися. Наприклад: За матерньою поміччю хлопчик не забарився умитися, прибратися (П. М.);

б) взаємно-зворотні дієслова виражають дію, виконувану кількома суб’єктами, кожний з яких виступає водночас і об’єктом дії. Сюди належать дієслова: зустрічатися, зма- гатися, вітатися, обніматися, цілуватися, листувати- ся, спілкуватися, радитися. Наприклад: Це ж тоді... в селі, увечері, коли з Гаврилом познайомилися, те- бе бачив. А тепер бач, де зустрілись, — пригадав Жер- дяга (Скл.);

в) непрямо-зворотні дієслова виражають дію, здійснювану для самого суб’єкта. При дієсловах із значенням непрямо- зворотного стану може стояти непрямий додаток або обста- вина, наприклад: готуватися до екзаменів, збиратися до поїздки, лаштуватися в дорогу. Ці дієслова відрізня- ються від власне зворотних тим, що логічний прямий об’єкт при них не виражається. Порівняйте: Дівчина вмивається (дівчина вмиває себе) і дівчина збирається в дорогу (дівчина збирає речі в дорогу); Батько взявся за картуз: — Зби- райся, сину, ходімо (П. М.) (означає «збирай речі»);

г) загально-зворотні дієслова виражають дію, що зосере- джується в самій діючій особі, або виражають внутрішній стан суб’єкта. Сюди належать дієслова із значенням став- лення виконавця дії до об’єкта: милуватися, турбувати- ся, дивуватися, злитися, сердитися, заспокоюватися, журитися, трястися, мучитися і под. Наприклад: Там три верби схилилися, мов журяться вони (Гл.);

д) активно-безоб’єктні дієслова виражають властивість суб’єкта поза зв’язком його з об’єктом. Сюди належать дієслова із значенням динамічної ознаки істот: кусатися, битися, дряпатися, хвицатися (собака кусається, ко- рова б’ється, кішка дряпається, кінь хвицається) або неживих предметів: жалитися, колотися (крапива жа- литься, будяк колеться);

є) пасивно-якісні дієслова виражають статичну ознаку предмета, що підпадає впливові дії іншого предмета. Сюди належать дієслова типу рватися, гнутися, битися, лама- тися, кришитися, колотися, м’ятися, топитися (тану- ти, переходити в стан рідини), плавитися і т. ін. Порівняй- те у словосполученнях: залізо гнеться, ситець мнеться, віск топиться, олово плавиться, лід колеться, хліб кришиться, скло б’ється;

278

є) зворотно-пасивні дієслова виражають дію, приписувану пасивному суб’єктові. Зворотно-пасивні дієслова керують формою давального відмінка (давальний суб’єкта), що ви- ступає непрямим додатком. Логічний об’єкт при дієсловах зворотно-пасивного стану виражається формою називного відмінка і виступає в реченні підметом. Наприклад: / зга- дується Улянці дідова казка (О. Д.).

Якщо прямий об’єкт не виражається у формі називного відмінка, то дієслово перетворюється на безособове з нульо- вим значенням стану щодо об’єкта, наприклад: не їсться хліб — мені не їсться.

Дієслова зворотно-пасивного стану творяться від пере- хідних дієслів за допомогою постфікса -ся, в якому пев- ною мірою збереглося значення зворотного займенника, особ- ливо в групі власне зворотних дієслів.

Нульовий стан щодо вираження об’єкта мають усі непе- рехідні дієслова без постфікса -ся (летіти, дзвеніти, пла- кати, стати, бігти і под.), а також безособові дієслова з постфіксом -ся (не спиться, не сидиться, не лежиться).

Неперехідні дієслова без постфікса -ся означають дію, замкнену в самому суб’єкті, тобто ними виражається тільки суб’єктне відношення (відношення дії до суб’єкта), напри- клад: Літо збігло як день, і з невлежаного туману ви- йшов синьоокий, золоточубий вересень (Ст.).

Безособові дієслова з постфіксом -ся також виражають однобічні відношення дії до логічного суб’єкта у формі да- вального відмінка (давального суб’єкта). Дія, виражена без- особовим дієсловом з постфіксом -ся, приписується суб’єкту як незалежний від нього внутрішній стан (мені не спало- ся; дівчині не сидиться в хаті; йому не лежалося).

Отже, категорія дієслівного стану виражає подвійні відно- шення: основне відношення дії до суб’єкта і об’єкта і пов’я- зане з ним — відношення між суб’єктом і об’єктом.