Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Сутність процесу виховання

.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
56.32 Кб
Скачать

Самостійна робота

з курсу «Загальна педагогіка»

студента групи ФУБ-2-12-4.0д

Телець Юрія

Тема: Сутність процесу виховання. Концепції виховання.

  1. Заповніть схему: Структура процесу виховання

  1. Проаналізуйте опорну схему «Суть процесу виховання» (за О.А. Дубасенюк).

Процес виховання

Ознаки

Характеристика ознак

Суть

1. Процес, що веде до певних змін

2. Управління і керівництво розвитком особистості

3. Дія всіх суб’єктів і об’єктів процесу

4. Розвиваюча діяльність

Мета

Формування гармонійно розвиненої і суспільно активної особистості з науковим світоглядом, високим моральним потенціалом, яка бажає і вміє працювати, духовно багатої і фізично досконалої

Діалектика

У безперервному розвитку, взаємозумовленості, рухливості, суперечливості

Рушійні сили

Внутрішні та зовнішні суперечливості і боротьба протилежностей

Категорії

Виховання, самовиховання, перевиховання

Виховання у вузькому розумінні

Навмисний і систематичний вплив дорослих на поведінку дітей і підлітків

Процес виховання – система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Він має свою специфіку, передусім цілеспрямований характер. Наявність конкретної цілі робить його систематичним і послідовним, не допускає випадковості, епізодичності та хаотичності у проведені виховних заходів.

Процес виховання залежить від об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Об’єктивними чинниками є:

  • особливості розбудови України взагалі та системи закладів освіти зокрема;

  • перебудова економіки на ринкових засадах;

  • особливості розвитку соціальної сфери;

  • відродження національних традицій, звичаїв, обрядів, народної педагогіки;

  • розширення сфери спілкування з іноземними громадянами;

  • вплив природного середовища.

До суб’єктивних чинників відносять:

  • соціально-педагогічну діяльність сім’ї та громадянських організації;

  • навчально-виховну діяльність закладів освіти в особі їх працівників;

  • цілеспрямовану діяльність засобів масової інформації;

  • діяльність закладів культури;

  • виховну діяльність позашкільних установ та діяльність церкви.

«Виховує, - писав А.Макаренко, - все : люди, речі, явища, але насамперед і найбільше – люди. З них на першому місці – батьки і педагоги».

У процесі виховання формується внутрішній світ дитини, проникнути в який дуже важко. Потрібні методики, які давали б змогу виявляти погляди, переконання і почуття кожного вихованця, щоб збагачувати внутрішній світ кожної особистості й вносити певні корективи.

Процес виховання складається з мети і завдання, змісту й методики організації виховного впливу, а також його результату та корекції. Щодо формування особистості структура процесу виховання має такі компоненти : свідомість особистості, емоційно – почуттєва сфера, навички та звички поведінки.

Свідомість – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій, у попередньому мисленному накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні відносин людини з людиною і соціальною дійсністю. Структурними елементами свідомості є відчуття, мислення, емоції, воля, самосвідомість.

Почуття – психічні стани та процеси, в яких відображено емоційний бік духовного світу людини, її суб’єктивне переживання подій та емоційне ставлення до навколишнього світу.

Навичка – психічне новоутворення, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію, раціонально, з належною точністю, без зайвих затрат фізичної та нервово-психічної енергії.

Звичка – схильність людини до відносно усталених способів дій.

Процес виховання – динамічний, неперервний, безупинний. Його рушійними силами є сукупність суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню до нових цілей. Розрізняють внутрішні й зовнішні суперечності.

Внутрішні суперечності :

  • суперечність між зростаючими соціально значущими завданнями, які потрібно розв’язати вихованцю, і можливостями, що обмежують його вчинки та дії, спрямовані на їх розв’язання;

  • суперечність між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями вихованця.

Зовнішні суперечності:

  • невідповідність між виховними впливами школи і сім’ї

  • зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на школярів навколишнього світу;

  • неоднакове ставлення до учнів учителів, які не завжди дотримуються принципу єдності вимог, внаслідок чого в учнів формується ситуативна поведінка;

  • суперечність, породжена тим, що окремі учні, які мають досвід негативної поведінки, постійно конфліктують з педагогами, однокласниками, батьками.

Одна зі сторін виховання – це самовиховання.

Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.

Процес виховання передбачає і подолання негативних рис, тобто перевиховання і виправлення.

Перевиховання – виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом несприятливих умов виховання.

Виправлення – складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевиховання і самостійної роботи, особистості над усуненням відхилень у своїй свідомості та поведінці.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.