§ 139. Дві основи дієслова

Дієслівні форми творяться за допомогою суфіксів і флексій від дієслівних основ, що виступають у двох варіантах: осно- ва інфінітива і основа теперішнього часу.

Основа інфінітива виділяється в неозначеній формі дієсло- ва після відкидання суфікса -ти: шука(ти), вози(ти), гук- ну (ти), принес (ти).

Основа теперішнього (або майбутнього простого) часу виділяється у формі дієслова теперішнього (майбутнього простого) часу 3-ї особи множини після відкидання флексії -уть {-ють), -ать (-ять): шука\(уть), воз(ять), гук- н(уть), принес (уть).

Від основи інфінітива творяться форми дієслів минулого часу дійсного способу, активні і пасивні дієприкметники минулого часу, дієприслівники доконаного виду, наприклад: посія(-ти) — посія-e, посія-н-ий, посія-вши.

Від основи теперішнього часу творяться форми теперіш- нього або простого майбутнього часу дійсного способу, син- тетичні форми наказового способу, активні дієприкметники теперішнього часу і дієприслівники недоконаного виду, на- приклад: ріж(-уть) — ріж-мо, ріж-уч-ий, ріж-учи.

Примітка. Окремі дієслівні форми творяться аналітичним спо- собом від інфінітива або інших дієслівних форм за допомогою службо- вих слів, наприклад: буду ходити, будуть ходити (складені форми май- бутнього часу); ходив би, ходили б (форми умовного способу); хай хо- дить, хай ходять (форми наказового способу).

У таких формах основу визначають за тими синтетичними формами дієслів, від яких утворилися аналітичні: ходи-в би, хай ход-ять, буду ходи-ти.

§ 140. Структурні класи дієслів

Основи інфінітива і теперішнього (майбутнього простого) часу здебільшого не збігаються, порівняйте, наприклад: пи- ca(mu) і пиш(уть), носи(ти) і нос(ять), малюва(ти) і малю}(уть).

За співвідношенням основ інфінітива і теперішнього (май- бутнього простого) часу всі дієслова поділяють на класи:

I клас об’єднує велику кількість дієслів з суфіксом -yea- (-юва-) в.основі інфінітива та з суфіксом -«/- в основі теперішнього часу: купувати — купують [куп-yj-ym’], танцювати — танцюють [танц-yj-ym’];

II клас — дієслова з суфіксом -ва- в основі інфінітива і суфіксом -ва\- в основі теперішнього часу: бувати — бу- вають [бу-eaj-ym’];

267

III клас — дієслова з суфіксом -а- (-я-) в основі інфі- нітива і суфіксом -aj- в основі теперішнього часу: бажа- ти — бажають [баж-aj-ym’];

IV клас — дієслова з суфіксом -і- в основі інфінітива і суфіксом -ij- в основі теперішнього часу: чорніти — чор- ніють [чорн-ij-ym’];

V клас — дієслова з суфіксом -а- (-я-) в основі інфініти- ва і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із за- кінченням -уть \-ють) у 3-й особі множини: брати — бер-уть;

VI клас — дієслова з суфіксом -і- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із закінчен- ням -уть (-ють) у 3-й особі множини: ревіти — ревуть, хотіти — хочуть;

VII клас — дієслова з суфіксом -ну- в основі інфінітива і суфіксом -«- в основі майбутнього простого часу: гукну- ти — гукнуть;

VIII клас — дієслова з нульовим суфіксом в основах інфінітива і теперішнього часу та закінченням -уть (-ють) у 3-й особі множини: нести — несуть;

IX клас — дієслова з суфіксом -и- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу: ходити — ходять;

X клас — дієслова з суфіксом -а- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу із закінчен- ням -ать у 3-й особі множини: мчати — мчать;

XI клас — дієслова із суфіксом -і- в основі інфінітива і нульовим суфіксом в основі теперішнього часу та закін- ченням -ать (-ять) у 3-й особі множини: висіти — ви- сять, гоїти [гоі-і-ти] — гоять \го]-ат']\

XII клас становить одне дієслово з нульовим суфіксом в основі інфінітива і в основі теперішнього часу та закін- ченням -ать (-ять) у 3-й особі множини: бігти — біжать.

За суфіксами основ дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу дієвідміну складають І—VIII класи дієслів, а д р у - г у — IX—XII класи.

Структурні класи дієслів характеризуються неоднаковим ступенем продуктивності. Одні з них охоплюють велику кількість дієслів і поповнюються новими словами і в наш час (І, III, IV, V, IX класи); інші — являють собою замкнені, семантично обмежені ряди слів (II, IV, VIII, X класи) або представлені одним дієсловом (XII клас).

У межах структурних класів дієслів діють певні законо- мірності морфонологічних чергувань і наголошення тієї чи

268

іншої морфеми. Так, наприклад, у частині дієслів V класу відбуваються морфонологічні зміни в корені: з’являється вставний звук [є] (брати — беру, прати — перу); звук [г] переходить у [ж] (гнати — жену), а [с] — у [ш] (слати — шлю); у дієслові їхати в основі теперішнього часу замість [х] з’являється звук [д] (їду, їдеш, їдемо).

Морфонологічні зміни спостерігаються у VIII структурно- му класі: 1) у дієсловах дути, жати (тиснути), йняти (і всіх похідних від нього) при творенні форм теперішнього часу та наказового способу кореневий голосний зникає, з’являється кореневий звук [м]: дму, дмеш, дми; жму, жмеш, жми; прийму, приймай; 2) у дієсловах жати (зжинати серпом), м’яти, почати при творенні форм теперішнього (майбут- нього простого) часу і наказового способу голосний кореня зникає, а на його місці з’являється кореневий приголосний [м]: жну, жнеш, жни; мну, мнеш, мни; почну, почнеш, почни; 3) у дієсловах бити, пити, лити, вити у формах теперіш- нього часу перед суфіксом -/- голосний [и] випадає: б’ю [6jy], п’ю [njy], ллю [л':у], в’ю [в/г/].