- •§ 1. Зміст і завдання курсу
- •§ 2. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 3. Походження і розвиток української мови
- •§ 4. Сучасна українська літературна мова
- •§ 5. Мовна норма та її соціальне значення
- •§ 6. Основні стилі сучасної української літературної мови
- •§ 7. Територіальні діалекти української мови
- •§ 8. Предмет фонетики
- •§ 9. Фонетичне членування мовного потоку
- •§ 10. Склад як частина фразового такту
- •§11. Український складоподіл
- •§ 12. Наголос
- •§ 13. Загальна характеристика та класифікація мовних звуків
- •§ 14. Голосні звуки сучасної
- •§ 15. Зміни голосних звуків у потоці мовлення
- •§ 16. Приголосні звуки
- •§ 17. Артикуляційно-акустична класифікація приголосних звуків
- •§ 18. Палаталізація приголосних звуків
- •§ 19. Асиміляція і дисиміляція приголосних у потоці мовлення
- •§ 20. Спрощення в групах приголосних
- •§ 21. Подовження приголосних звуків
- •§ 22. Фонетична транскрипція
- •§ 23. Поняття про фонему
- •§ 24. Фонеми і варіанти фонем
- •§ 25. Головні вияви і варіанти голосних фонем
- •§ 26. Головні вияви і варіанти приголосних фонем
- •§ 27. Фонематична транскрипція
- •§ 28. Чергування фонем
- •§ 29. Найдавніші чергування голосних
- •§31.Чергування/о і та і є/ з фонемним нулем
- •§32. Чергування і еі—/о/ після шиплячих приголосних та після /j/
- •§ 33. Звукосполучення
- •§34.Чергування Іі /—/і/та/у /—/ý /—/в /
- •§ 35. Чергування приголосних фонем
- •§ 38. Чергування твердих і м’яких передньоязикових відповідників
- •§39. Чергування приголосних передньоязикових зубних із шиплячими
- •§ 40. Чергування однієї приголосної фонеми із звукосполученням з двох приголосних
- •§ 41. Поняття про орфоепію
- •§ 42. Вимова голосних
- •§ 43. Вимова приголосних
- •§ 44. Вимова звукосполучень приголосних
- •§ 45. Уподібнювальна палаталізація
- •§ 46. Деякі особливості вимови слів іншомовного походження
- •§ 47. Звуки і букви
- •§ 48. Співвідношення
- •§ 49. Апостроф
- •§ 50. Принципи українського правопису
- •§ 51. Позначення на письмі змінених при словотворенні приголосних звуків
- •§ 52. Позначення на письмі подовжених приголосних звуків
- •§ 53. Вживання ніякого знака
- •§ 54. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 55. Правопис прізвищ українського походження та інших слов’янських
- •§ 56. Правила переносу слів з рядка в рядок
- •§ 57. Предмет лексикології
- •§ 58. Слово як одиниця мови
- •§ 59. Значення слова і поняття
- •§ 60. Багатозначність слів у сучасній українській мові
- •§ 61. Омоніми
- •§ 62. Синоніми
- •§ 63. Антоніми
- •§ 64. Формування української лексики
- •§ 65. Активна і пасивна лексика в сучасній українській мові
- •§ 66. Склад української лексики з стилістичного погляду
- •§ 67. Предает фразеології. Типи фразеологічних одиниць
- •§ 68. Предмет лексикографії. Типи словників
- •§ 69. Поняття морфеми
- •§ 70. Корінь слова. Слова спільного кореня
- •§ 71. Афікси. Типи афіксальних морфем
- •§ 72. Словотворчі (дериввтивні) і граматичні афікси
- •§ 73. Основа слова і закінчення (флексія)
- •§ 74. Зміни в морфемній будові слова
- •§ 75. Об’єкт і завдання словотвору
- •§ 76. Словотвірна структура слова в українській мові
- •§ 77. Поняття твірної основи
- •§ 78. Словотвірне значення слова
- •§ 79. Словотвірний тип. Продуктивність словотвірного типу
- •§ 80. Морфологічні способи словотвору
- •§ 81. Осново- і словоскладання. Абревіація
- •§ 82. Морфологічно-синтаксичний спосіб словотвору
- •§ 83. Лексико-синтаксичний словотвір
- •§ 84. Лексико-семантичний словотвір
- •§ 85. Структура іменникових основ
- •§ 86. Суфіксальний словотвір іменників
- •§ 87. Префіксальний словотвір іменників
- •§ 88. Префіксально-суфіксальний спосіб творення іменників
- •§ 89. Іменники безафіксного творення (нульова суфіксація)
- •§ 90. Словесний наголос в афіксальних утвореннях іменників
- •§ 91. Творення складних іменників
- •§ 92. Творення складноскорочених іменників (абревіатур)
- •§ 93. Способи творення
- •§ 94. Суфіксальний спосіб
- •§ 95. Префіксальний спосіб
- •§ 96. Префіксально-суфіксальний спосіб
- •§ 97. Творення складних прикметників
- •§ 98. Перехід дієприкметників у прикметники
- •§ 99. Способи творення
- •§101. Предмет граматики. Розділи граматики
- •§ 102. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія
- •§ 103. Основні способи вираження
- •§ 104. Предмет морфології. Основні поняття морфології
- •§ 105. Частини мови і принципи виділення їх
- •§ 106. Загальне значення іменника і його граматичні ознаки
- •§ 107. Семантико-граматичні категорії іменника
- •§ 108. Категорія збірності й одиничності
- •§ 109. Категорія істот і неістот
- •§111. Категорія числа
- •§ 112. Категорія відмінка
- •§ 115. Форми іменників першої відміни
- •§116. Форми іменників другої відміни
- •§117. Форми іменників третьої відміни
- •§ 118. Форми іменників четвертої відміни Парадигми четвертої відміни
- •§119. Відмінювання іменників множинної форми
- •§ 120. Незмінювані іменники
- •§ 121. Значення прикметника, його граматичні ознаки
- •§ 122. Розряди прикметників за значенням
- •§ 123. Ступені порівняння якісних прикметників
- •§ 125. Тверда і м’яка групи прикметників
- •§ 126. Уваги до відмінкових форм прикметників
- •§ 127. Значення числівника і його граматичні ознаки
- •§ 128. Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками
- •§ 129. Кількісні числівники
- •§ 130. Порядкові числівники
- •§ 131. Групи числівників за будовою
- •§ 132. Відмінювання числівників
- •§ 133. Значения займенників.
- •§ 134. Групи займенників за значенням
- •§ 135. Відмінювання займенників
- •§ 136. Перехід займенників в інші частини мови
- •§ 137. Вживання інших частин мови у ролі займенників (прономіналізація)
- •§ 138. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 139. Дві основи дієслова
- •§ 140. Структурні класи дієслів
- •§ 141. Категорія виду
- •§ 142. Творення корелятивної видової пари
- •§ 143. Категорія перехідності/неперехідності
- •§ 144. Категорія дієслівного стану
- •§ 145. Категорія способу
- •§ 146. Категорія часу
- •§ 147. Вживання часових форм
- •§ 148. Категорія особи
- •§ 149. Безособові дієслова
- •§ 150. Дієприкметник
- •§ 151. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 152. Предикативні форми на -но, -то
- •§ 153. Дієприслівник
- •§ 154. Значення прислівника, його граматичні ознаки
- •§ 155. Розряди прислівників за значенням
- •§ 156. Морфологічний склад прислівників
- •§ 158. Вживання прийменників
- •§ 159. Групи прийменників за походженням і морфологічним складом
- •§ 160. Загальне поняття про сполучник
- •§ 161. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 162. Морфологічний склад сполучників
- •§ 163. Загальне поняття про частки
- •§ 164. Формотворчі і словотворчі частки
- •§ 165. Модальні (фразові) частки
- •§ 166. Правопис часток
- •§168. Групи вигуків за значенням
- •§ 169. Предмет синтаксису
- •§ 170. Поняття про словосполучення
- •§171. Типи словосполучень
- •§ 172. Способи зв’язку слів у словосполученні
- •§ 173. Поняття про речення
- •§ 174. Ознаки речення
- •§ 175. Зовнішньосинтаксична структура речення. Основні ознаки речення
- •§ 176. Класифікація речень за метою висловлення
- •§ 177. Внутрішньосинтаксична структура речення
- •§ 178. Двоскладні речення
- •§ 179. Головні члени двоскладного речення
- •§ 180. Другорядні члени речення
- •§ 181. Односкладні речення
- •§ 182. Неповні та еліптичні речення
- •§ 183. Нечленовані конструкції (слова-речення)
- •§ 184. Поняття про просте ускладнене речення
- •§ 185. Речення з однорідними членами
- •§ 186. Речення з відокремленими членами
- •§ 187. Речення з відокремленими о з на ченнями
- •§ 188. Відокремлені прикладки
- •§ 189. Відокремлені обставини
- •§ 190. Відокремлені додатки
- •§191. Речення, ускладнені вставними і вставленими конструкціями
- •§ 192. Звертання
- •§ 193. Поняття про складне речення
- •§ 194. Засоби поєднання частин складного речення
- •§ 195. Основні типи складних речень
- •§ 196. Загальні відомості
- •§ 197. Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •§ 198. Класифікація складносурядних речень
- •§ 199. Загальні поняття про складнопідрядні речення
- •§ 200. Принципи класифікації складнопідрядних речень
- •§ 201. Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •§ 202. Складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними
- •§ 203. Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •§ 204. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними
- •§ 205. Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •§ 206. Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •§ 207. Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •§ 208. Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •§ 209. Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •§ 210. Складнопідрядні речення порівняльні
- •§211. Складнопідрядні речення допустові
- •§ 212. Складнопідрядні речення наслідкові
- •§ 213. Складнопідрядні речення з підрядними супровідними
- •§ 214. Загальні відомості
- •§ 215. Складні безсполучникові речення з однотипними частинами
- •§ 216. Складні
- •§ 217. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •§ 218. Загальні відомості
- •§ 219. Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •§ 220. Складносурядні багатокомпонентні речення
- •§ 221. Складнопідрядні багатокомпонентні речення
- •§ 222. Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв’язку
- •§ 224. Загальні відомості
- •§ 225. Пряма мова
- •§ 226. Непряма мова
- •§ 227. Невласне пряма мова
- •§ 228. Діалог
- •§ 229. Цитата
- •§ 230. Поняття про складне синтаксичне ціле
- •§ 231. Засоби зв’язку між компонентами складного синтаксичного цілого
- •§ 232. Структурні типи складних синтаксичних цілих
- •§ 233. Принципи української пунктуації
- •§ 234. Система розділових знаків
§ 132. Відмінювання числівників
Числівники характеризуються великою системою від- мінкових парадигм. Кількісні числівники змінюються за відмінками, а порядкові — за відмінками, родами й чис- лами.
У системі кількісних числівників можна виділити групу числівників, що мають особливі форми тільки називного — знахідного відмінків, а інших форм не утворюють. Це збірні та окремі дробові числівники (півтора, півтори, півтора- ста). У інших відмінках числівники півтора, півтори, півтораста не змінюються; переходять на систему відміню- вання власне кількісних числівників усі збірні числівники, крім обоє.
Власне кількісні числівники і дробові числівники та деякі неозначено-кількісні (кільканадцять, стонадцять, кілька- десят, кількасот) виступають у формах усіх відмінків. Можна виділити кілька типів відмінювання їх.
1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те. У непрямих відмінках їхні закінчення збігаються з закінченнями прикметників твер- дої групи (крім родового й орудного відмінків жіночого роду):
Однина Множина
Н. один, одно (одне) одна одні
Р. одного однієї (одної) одних
Д. одному одній одним
3. як Н. або Р. одну як Н. або Р.
одно (одне)
О. одним однією (одною) одними
М. (на) одному (на) одній (на) одних
і (на) однім
2. Числівники два, три, чотири у непрямих відмін- ках мають однакові закінчення (крім знахідного й оруд- ного):
Н. два, дві три чотири
Р. двох трьох чотирьох
Д. двом трьом чотирьом
3. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.
О. двома трьома чотирма
М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох
251
н. Р. д. 3. 0. м. |
один, одно (одне) одного одному як Н. або Р. одно (одне) одним (на) одному і (на) однім |
|
одна однієї (одної) одній одну однією (одною) (на) одній |
|
одні одних одним як Н. або Р. одними (на) одних |
|||||
Н. Р. д. 3. 0. м. |
два, дві двох двом як Н. або Р. двома (на) двох |
|
три трьох трьом як Н. або Р. трьома (на) трьох |
|
чотири чотирьох чотирьом як Н. або Р. чотирма (на) чотирьох |
|
||||
3. Числівники від п’яти до тридцяти, а також від п’ят- десяти до вісімдесяти та кільканадцять, стонадцять, кількадесят становлять один тип відмінювання.
У складних числівниках змінюється тільки друга час- тина:
Н. п’ять сім одинадцять
Р. п’яти і семи і одинадцяти і
п’ятьох сімох одинадцятьох
Д. п’яти і семи і одинадцяти і
п’ятьом сімом одинадцятьом
3. п’ять і сім і одинадцять і
п’ятьох сімох одинадцятьох
О. п’ятьма і сьома і одинадцятьма і
п’ятьома сімома одинадцятьома
М. (на) п’яти і (на) селш і («а) одинадцяти і
п’ятьох сімох одинадцятьох
Н. вісімдесят
Р. вісімдесяти і вісімдесятьох
Д. вісімдесяти і вісімдесятьом
3. вісімдесят і вісімдесятьох
О. вісімдесятьма і вісімдесятьома
М. («а) вісімдесяти і (на) вісімдесятьох
4. Числівники сорок, дев’яносто, сто у непрямих відмінках мають флексію -а:
Н. сорок дев’яносто сто
Р. сорока дев’яноста ста
Д. сорока дев’яноста ста
3. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.
О. сорока дев’яноста ста
М. (на) сорока (на) дев’яноста (на) ста
5. Складні назви сотень двісті, триста...дев’ятсот змінюються в обох частинах:
Н. двісті чотириста вісімсот
Р. двохсот чотирьохсот восьмисот
Д. двомстам чотирьомстам восьмистам
3. як Н. або Р. як Н. або Р. як Н. або Р.
О. двомастами чотирмастами вісьмастами
і вісьмомастами
М. (на) двохстах (на) чотирьохстах (на) восьмистах
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відміню- ються, як іменники в однині: тисяча — за системою відмі-
252
н. Р. д. 3. 0. м. |
п’ять п’яти і п’ятьох п’яти і п’ятьом п’ять і п’ятьох п’ятьма і п’ятьома (на) п’яти і п’ятьох |
|
сім семи і сімох семи і сімом сім і сімох сьома і сілсама Єна) семи і сшох |
|
одинадцять одинадцяти і одинадцятьох одинадцяти і одинадцятьом одинадцять і одинадцятьох одинадцятьма і одинадцятьома (на) одинадцяти і одинадцятьох |
||||||||||
Н. Р. д. 3. 0. м. |
сорок сорока сорока як Н. або Р. сорока (на) сорока |
|
дев’яносто дев’яноста дев’яноста як Н. або Р. дев’яноста (на) дев’яноста |
|
сто ста ста як Н. або Р. ста (на) ста |
|
|||||||||
Н. Р. д. 3. 0. м. |
двісті двохсот двомстам як Н. або Р. двомастами (на) двохстах |
чотириста чотирьохсот чотирьомстам як Н. або Р. чотирмастами (на) чотирьохстах |
вісімсот восьмисот восьмистам як Н. або Р. вісьмастами і вісьмомастами (на) восьмистах |
|
|||||||||||
нювання іменників І відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як іменники II відміни твердої групи; нуль — як іменники II відміни м’якої групи.
7. Дробові числівники відмінюються в обох частинах: чисельникове слово змінюється, як кількісний числівник, а знаменникове — як порядковий: одна друга, одної другої, одній другій, одну другу, однією (одною) другою, (на) одній другій; три п’ятих, трьох п’ятих, трьом п’ятим, три п’ятих, трьома п’ятими, (на) трьох п’ятих. Керова- ний іменник при цьому не змінюється: дві третіх гекта- ра, двом третім гектара, двох третіх гектара, дві тре- тіх гектара, двома третіми гектара, (на) двох третіх гектара.
8. З усіх збірних числівників повну систему відмінкових форм має слово обоє, що змінюється, як числівник два: обоє, обох, обом, обох і обоє, обома, (на) обох.
За цим же типом відмінюються неозначено-кількісні чис- лівники кілька, декілька і багато, небагато, якщо вони поєднуються з іменниками, які означають конкретні предме- ти, що підлягають лічбі: багато днів, багатьох днів, бага- тьом дням, багато днів, багатьма днями, (по) багатьох днях.
У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: сто п’ятдесят вісім, ста п’ятдесяти восьми (вісьмох), ста п’ятдесяти восьми (вісьмом) і т. д.
Порядкові числівники відмінюються за відмінками, родами і числами. Числівник третій відмінюється, як прикметник м’якої групи, усі інші порядкові числівники відмінюються, як прикметники твердої групи.
У складених порядкових числівниках відмінюється тільки останнє слово.
Н. третій двісті п’ятдесят сьомий
Р. третього двісті п’ятдесят сьомого
Д. третьому двісті п’ятдесят сьомому
3. як Н. або Р. як Н. або Р.
О. третім двісті п’ятдесят сьомим
М. (на) третьому (на) двісті п’ятдесят сьомому
У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родо- вому відмінку: сьомого січня, перед двадцять другим лю- того.
253
н. р. д. 3. 0. м. |
третій третього третьому як Н. або Р. третім (на) третьому |
|
двісті п’ятдесят сьомий двісті п’ятдесят сьомого двісті п’ятдесят сьомому як Н. або Р. двісті п’ятдесят сьомим (на) двісті п’ятдесят сьомому |
ЗАЙМЕННИК
