§ 98. Перехід дієприкметників у прикметники

У розряд прикметників перейшло чимало слів з інших частин мови, зокрема дієслівних форм дієприкметників.

Перехід дієприкметників у прикметники, або ад’єк- тивація (від лат. adjectivum — прикметник), супрово- джується поступовими змінами в граматичних значеннях: дієприкметники втрачають дієслівні ознаки часу і виду та здатність до дієслівного керування і цим самим починають виражати статичні ознаки предметів. Порівняйте: Як то- поля, стала в полі при битій дорозі (Т. Ш.). Гола зем- ля, бита крилами вітру, сіріла під олив’яним небом (Коц.).

У розряд прикметників переходять пасивні дієприкметники (складаний ніж, зачароване царство, клятий ворог, зак- риті збори) і активні (спраглі вуста, колючий погляд).

188

ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ

§ 99. Способи творення

Дієслова в сучасній українській мові творяться префіксаль- ним, суфіксальним, суфіксально-префіксальним та суфіксаль- но-префіксально-постфіксальним способами.

Твірними основами виступають: дієслівні (внутрішньо- дієслівне словотворення), іменникові, прикметникові, числів- никові, рідше займенникові і прислівникові. Дієслова тво- ряться також від службових слів та вигуків.

Префіксальним способом здійснюється внутріш- ньодієслівне словотворення.

Дієслово має розвинену систему префіксів, переважна більшість яких генетично пов’язана з прийменниками, на- приклад: в- (в/-), у-, уві-, від- (віді-), од- (оді-), ви-, до- (ді-), з- (зі-), (із-, -ізі-, іс-, с-), за-, до-, на-, над- (наді-), о- (об-, обі-) та ін.

Приєднанням префіксів до безпрефіксальних дієслів утворюються цілі гнізда споріднених слів, наприклад: сто- яти — встояти, відстояти, вистояти, достояти, пе- рестояти, простояти, постояти, обстояти (крім того, префіксально-постфіксальні: застоятися, розстоятися і под.); летіти — влетіти, відлетіти, вилетіти, приле- тіти, залетіти, перелетіти, пролетіти, полетіти, об- летіти (і префіксально-постфіксальне: розлетітися).

Значення префіксів найчіткіше виявляється в дієсловах руху і переміщення, оскільки вони (значення) в основному збігаються із значенням прийменників: до — напрямок руху до якогось пункту; від — рух від чогось; при — кінець руху, наприклад: доїхати, довезти, догнати, від’їхати, відвезти, відійти, відігнати, прийти, приїхати, при- везти, пригнати. Найбільш нейтральний щодо змін семан- тичних у дієсловах переміщення префікс при-, що означає досягнення результату (кінець руху). Саме з цим префіксом дієслівне утворення (групи переміщення) сприймається як видова пара до безпрефіксного дієслова: іти — прийти, їхати — приїхати, везти — привезти, гнати — пригна- ти. Ці пари слів різняться тільки вказівкою на обмеженість дії, результативність її.

У багатьох групах дієслів префікси виступають з додат- ковими значеннями, більш віддаленими від прийменникових. Так, наприклад, префікс при- може означати: а) доповнення до чогось: приказати (звідси — приказка), приписати;

189

б) здійснення дії на користь суб’єкта: причарувати, прибе- регти, приховати; в) незакінчену, частково здійснену дію: причинити, присмалити, припудрити; г) зближення пред- метів: примазати, прив’язати, приклеїти; д) супровідну дію: приспівувати, пританцьовувати і под.

Дієслівні префікси багатозначні, вони можуть приєднува- тися до дієслів різних тематичних груп, надаючи новоутво- реним дієсловам різних додаткових семантичних відтінків.

У префіксально-постфіксальних утвореннях найпродуктив- ніше виступає префікс роз- (розсідатися, розгулятися, розминатися, розохатися).

Більшість дієслів з постфіксом -ся творяться від уже пре- фіксованих слів (перейняти — перейнятися, помазати — помазатися), або, навпаки, до дієслів з постфіксом -ся до- дається префікс, наприклад: сміятися — розсміятися, біли- тися — побілитися, публікуватися — опублікуватися, вітатися — привітатися (як видова пара), нестися — перенестися і под.

Суфіксальний спосіб у дієслівних словах виступає в основному для вираження видової кореляції (зачитати — зачитувати, бути — бувати, зберегти — зберігати).

Суфіксальним способом творяться дієслова: а) від основ іменників: зима — зимувати, порох — порошити, мило — милити, весна — весніти; б) від основ прикметників: бі- лий — біліти і білити, багатий — багатіти, багат- ший — багатшати, розумніший — розумнішати. Рідше утворюються від основ числівників: четвертий — чет- вертувати, двоє — двоїтися (з постфіксом -ся) та від основ займенників: якати, викати і прислівників: такати.

До основ іменників, прикметників і числівників дода- ються безпосередньо дієслівні суфікси -и-, -і-, -а- (-я-), -ува-. При творенні дієслів від основ займенників та від службових слів і вигуків перед дієслівним суфіксом з’яв- ляється словотворчий суфікс -к-, наприклад: тикати, ніка- ти, ойкати, гейкати.

Суфіксально-префіксальним способом творяться дієслова від іменних частин мови та від службо- вих слів і вигуків.

Продуктивними є словотворчі типи дієслів: а) з префіксом роз- і суфіксом -и- чи -ува-, наприклад: кріпак — розкрі- пачувати; б) з префіксом за- і суфіксом -и-, наприклад: земля — заземлити, кабала — закабалити; в) з пре- фіксом з- і суфіксом -u- або -ува-, наприклад: бідний — збіднити, густий — згустити, дешевий — здешевити

190

(здешевлюватися); г) з префіксом зне- і суфіксом -и-, наприклад: кров — знекровити, сила — знесилити, до- ля — знедолити, закон — узаконити, син — усиновити. Менш продуктивними є словотвірні типи з префіксами о-: зброя — озброїти, свій — освоїти; обез-: біль — обезбо- лювати, люди — обезлюдніти; по-: двоє — подвоїти, троє — потроїти; під-: добрий — піддобритися.

З дієслівних суфіксів, як видно з прикладів, продуктивно виступає лише -и-. Суфікс -ува- (-юва-) в основному ви- ражає, за незначними винятками, видову кореляцію: знекро- вити — знекровлювати, згустити — згущувати, зазем- лити — заземлювати і т. д.

Суфіксально-префіксальний спосіб використовується та- кож у віддієслівному словотворенні, наприклад: кашляти — підкашлювати, стукати — постукувати, рахувати — прираховувати. До суфіксально-префіксального словотво- рення близьке префіксально-постфіксальне типу: мовити — домовитися, кричати — розкричатися, кинути — пере- кинутися та суфіксально-префіксально-постфіксальне: ко- шіль — розкошелитися, добрий — роздобритися, здоро- вий — оздоровитися.

ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ § 100. Способи творення

Прислівники сформувалися і формуються в наш час на основі інших частин мови. Основним способом творення прислівників віддавна є адвербіалізація. В сучасній ук- раїнській мові використовуються також афіксальні способи словотвору.

Адвербіалізація (від лат. adverbium — при- слівник) є різновидом морфологічно-синтаксичного слово- твору, який полягає у переході в прислівники слів і слово- форм з інших частин мови: іменників, прикметників, числів- ників, займенників, рідше — дієслів.

Найдавніші в українській мові прислівники займеннико- вого походження, що утворилися поєднанням двох давніх займенників: mym (my-тъ), там (та-мъ), займенника з часткою, яка перейшла до розряду суфіксів: коли (къ-ли). Пізніше на основі їх утворилися похідні прислівники спосо- бом приєднання часток: куди — нікуди, абикуди, будь- куди, куди-небудь; коли — ніколи, деколи, коли-небудь,

191

будь-коли; де — будь-де, ніде, хтозна-де, десь; як — ніяк, абияк, як-небудь, хтозна-як.

Прислівники, похідні від іменників, зберегли такі основні типи: а) від орудного відмінка однини: бігом, гуртом, кру- гом, живцем, миттю, ходором, узбіччям; б) від орудного відмінка множини: годинами, днями, місяцями; в) від ро- дового відмінка однини з прийменником, часткою: здому, згори, знизу, додолу, догори, доволі; г) від знахідного відмінка однини з прийменником: угору, вниз, вплав; д) від місцевого відмінка однини і множини з прийменником: угорі, вночі, нарівні.

Прислівники прикметникового походження утворилися на основі форм називного відмінка нечленних прикметників, їх суфікси -о, -є історично є флексіями називного відмінка однини якісних прикметників середнього роду нечленної форми: високо, ясно, байдуже. За зразком цього словотвір- ного типу в сучасній українській мові творяться суфіксаль- ним способом якісно-означальні прислівники на -о, -є. Інші типи відприкметникових утворень такі: а) від родового відмінка давнього нечленного прикметника з прийменником: звисока, зблизька, знову, віддавна; б) від знахідного від- мінка нечленного прикметника з прийменником: востаннє, вручну, нашвидку; в) від місцевого (давального) відмінка відносних та якісних прикметників з прийменником по: по-міському, по-розумному.

Кількісно обмежені прислівники числівникового походжен- ня. Адвербіалізації підпали: а) форми збірних числівників знахідного відмінка однини з прийменниками в, на: вдвоє, втроє, вчетверо, надвоє, натроє; б) форми знахідного відмінка порядкових числівників з прийменником в: впер- ше (уперше), вдруге (удруге), вдесяте (удесяте).

До прислівників дієслівного походження належать слова з суфіксами -ки (мовчки, пошепки), -ма, -ома (ридма, сидьма, жартома) та деякі дієприслівникового походжен- ня (неперестаючи, жартуючи).

Складні прислівники утворилися завдяки зрощенню сло- воформ (віч-на-віч, пліч-о-пліч).

Адвербіалізація — одне з багатьох джерел поповнення класу прислівників і в наш час. В одних словах цей процес уже завершується, в інших відбулися лише часткові зміни, як наприклад: без краю, без угаву, в далеч, в далечінь (порівняйте: вдалині, вдалину), в цілому, в основному, до вподоби, до зарізу, з розгону, на ходу, на добраніч, на зло (порівняйте: зозла), на світанку, на скаку та ін.

192

У сучасній українській мові продуктивні такі типи афік- сального словотвору: 1) суфіксальні: а) від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -є: близько, дале- ко, жадібно, зверхньо, ретельно, уважно, хапливо, чес- но, явно, вороже, разюче; б) від прислівникових основ за допомогою суфіксів -еньк-о, -есеньк-о, -ісіньк-о, -юсіньк-о: гладенько, уважненько, пильнесенько, милісінько, то- нюсінько;

2) суфіксально-префіксальні: від іменних основ за допо- могою одночасного приєднання префікса по- та суфікса -ому або -ськи (-зьки, -цьки), -и: по-материному (по- материнському, по-материнськи), по-боягузьки, по- юнацькому (по-юнацьки), по-вовчому (по-вовчи).

ГРАМАТИКА