§ 56. Правила переносу слів з рядка в рядок

В українській мові слова переносяться з рядка в рядок за складами. Якщо склад закінчується на приголосний чи наяв- ний збіг приголосних різних морфем, тоді слід:

1. Не розривати буквосполучення, яким передається на письмі один звук: гу-дзик, ра-джу.

114

Росій- ські букви	Переда- ються в україн- ській мові як	У таких випадках	Приклади
є и и и и и ы	О і ї и і и и	1) після м’якого знака 2) після літер ч, ш, щ, які познача- ють звуки [ч], [ш] 1) на початку слова 2) після літер на позначення приго- лосних, крім [ж], [ч], [ш], [ц] 1) після букви, якою позначається голосний звук 2) при роздільній вимові 3) після м’якого знака 1) після букв, якими передаються зву- ки [ж], [ч], [ш], [ц] 2) у префіксі при- 3) у прізвищах, утворених від слів, що мають спільний корінь в україн- ській і російській мовах у прізвищах, утворених від росій- ських імен у суфіксах -ик-, -ич-, -иш- росій- ських прізвищ, а також з інших слов’янських у російських словах та словах ін- ших слов’янських мов	Кльонов Щотов, Сичов 1 Ігнатов Гагарін, але Брицин, Рощин Ізмаїлов Гур’їн Ільїн Шишков, Жилін, Чичиков, Ципін Пришвін Борисов, Курилов, Грибанов Нікітін, Ніколаєв Беликов, Гнєдич, Засулич Циганков, Пташин- ський

2. Зберігати значущі частини слова, не відривати одну букву від кореня, префікса: роз-кидати, а не ро-зкидати, пре-красний, а не прек-расний.

3. Не залишати в попередньому рядку і не переносити в наступний одну букву: олі-вець, а не о-лівець, ра-діо, а не раді-о.

4. Не можна розривати односкладні частини складноско- рочених слів: пед-рада, а не пе-драда, зокрема й ініціальні і комбіновані абревіатури: АПН України.

5. Не можна відривати ініціали від прізвища (повні іме- на та імена по батькові можна розривати для переносу): Т. Г. Шевченко, а не Т. Г.-Шевченко.

6. М’який знак і апостроф залишати біля попередньої букви: пред'-явити, п’ять-ма.

7. Однакові букви, якими фіксуються довгі звуки, внаслі- док збігу їх, розриваються: від-дати, осін-ній.

8. Не розриваються цифрові записи і скорочені слова при них, а також будь-які скорочення слів: 1998 р. (а не 19 — 98р. чи /995 -р.), і т. д. (а не і — т. д. чи і т. — д.).

У словах, де подовжений звук виник у результаті асимі- ляції, букви, якими позначається цей подовжений звук, мож- на розривати або переносити разом: знан-ня і зна-ння, сіл- лю і сі-ллю.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

§ 57. Предмет лексикології

Лексикологія (від грец. lexikós — словесний, словниковий і lógos — учення) — розділ мовознавчої нау- ки, який вивчає словниковий склад мови.

Розрізняють лексикологію історичну, яка досліджує зако- номірності формування, розвитку і збагачення словника мови від найдавніших часів, і лексикологію сучасної мови, або опи- сову, яка вивчає лексичний склад мови сучасного періоду.

Групування слів української мови

Розрізнення слів Групи слів Приклади

За значенням однозначні суфікс, краков’як

багатозначні земля, вільний

подібні (синоніми) думати — міркувати

протилежні (антоніми) високий — низький

За звучанням омоніми коса (знаряддя праці) і

або написанням коса (заплетене волосся)

омографи приклад — приклад

омофони сонце — сон це

За віднесеністю загальновживані людина, жити, миска,

до мовного специфічно побутові, на- шафа, пунктограма,

стилю укові терміни та профе- теорема, шов, стібок,

сіоналізми, ділові штам- нижчепідписаний, хмар- пи, образно-художні ки-лебеді

За емоційним нейтральні ранок, ліс

забарвленням емоційні величний, красень

За сферою літературні півень

вживання діалектні когут (півень)

знижені тріснути (вдарити)

За активністю активного вжитку палець

вживання пасивного запасу перст (палець)

За походжен- незапозичені означення

ням запозичені епітет

¹ і

116

Розрізнення слів	Групи слів	Приклади
За значенням За звучанням або написанням За віднесеністю до мовного стилю За емоційним забарвленням За сферою вживання За активністю вживання За походжен- ням	однозначні багатозначні подібні (синоніми) протилежні (антоніми) омоніми омографи омофони загальновживані специфічно побутові, на- укові терміни та профе- сіоналізми, ділові штам- пи, образно-художні нейтральні емоційні літературні діалектні знижені активного вжитку пасивного запасу незапозичені запозичені	суфікс, краков’як земля, вільний думати — міркувати високий — низький коса (знаряддя праці) і коса (заплетене волосся) приклад — приклад сонце — сон це людина, жити, миска, шафа, пунктограма, теорема, шов, стібок, нижчепідписаний, хмар- ки-лебеді ранок, ліс величний, красень півень когут (півень) тріснути (вдарити) палець перст (палець) означення епітет

До завдань описової лексикології української мови вхо- дить вивчення лексичних значень слів і їх типів (одно- значність і багатозначність, пряме і переносне, конкретне і абстрактне значення, омоніми і пароніми, синоніми і антоні- ми), стилістичної диференціації лексичного складу сучасної української літературної мови та інших шарів лексики і шляхів формування і розвитку лексики, визначення її актив- них і пасивних шарів на сучасному етапі функціонування мови.

Лексикологія як учення про словниковий склад мови тісно пов’язана з багатьма іншими розділами мовознавчої науки, що трактують слово: семасіологією, яка вивчає внутрішній зміст слова; етимологією — з’ясовує первин- не значення слова, його походження; ономатологією — вивчає власні назви; фразеологією — досліджує стійкі сполучення слів, або фразеологізми; лексикографією — ученням про укладання різних типів словників — та ін- шими.