§ 230. Поняття про складне синтаксичне ціле

Як слово повністю розкриває своє значення тільки у зв’яз- ку з іншими словами, тобто у словосполученні і реченні, так і речення повніше розкриває свій зміст і своє значення у контексті, у поєднанні з іншими реченнями.

У мовленні окремі речення звичайно не виступають ізо- льовано, а поєднуються між собою за змістом і за допомогою граматичних засобів, творячи своєрідні блоки речень, тісно пов’язаних між собою єдністю думки, теми, а також специ- фічними засобами зв’язку. Ці своєрідні блоки речень, пов’я- заних між собою як своєю семантикою, так і граматично, і є складне синтаксичне ціле, або, за іншою термінологією, над- фразна єдність, складна синтаксична єдність, текст (контекст), прозова строфа.

Складне синтаксичне ціле — це група взаємопов’язаних своїм змістом і синтаксичними засобами речень, які вира- жають у порівнянні з окремими реченнями розвиток думки. Складне синтаксичне ціле — це сполучення ряду речень, поєднаних між собою в одне ціле семантико- граматичними відношеннями.

Окремі речення у складному синтаксичному цілому ста- новлять структурно-семантичну єдність. Вони з погляду змісту настільки тісно взаємопов’язані між собою, що, взяті окремо, ізольовано, мають вигляд, як правило, неповних, не

413

закінчених. Отже, з погляду змісту складне синтаксичне ціле характеризується єдністю думки, вислову, теми, тісним змісто- вим зв’язком компонентів, окремих речень, що входять до його складу. Із граматичного, синтаксичного погляду воно характеризується специфічними синтаксичними засобами зв’язку між реченнями, що входять до його складу, а також єдністю суб’єктивно-модального забарвлення і ритмомело- дійною єдністю.

Єдність суб’єктивно-модального забарвлення складного синтаксичного цілого проявляється в тому, що воно (склад- не синтаксичне ціле) — це внутрішньо єдине, цілісне син- таксичне утворення, в якому окремі речення тісно пов’язані між собою певним ставленням мовця (автора) до висловлю- ваного. Ритмомелодійне оформлення складного синтаксич- ного цілого проявляється в тому, що паузи між реченнями цього утворення звичайно коротші від пауз, що існують між окремими блоками, пов’язаних між собою у складне синтак- сичне ціле речень.

Отже, складне синтаксичне ціле — це поєднання в одне ціле ряду речень, що характеризуються відносною заверше- ністю теми (мікротеми), семантичним і синтаксичним зв’яз- ком компонентів. Воно характеризується й композиційно- тематичним членуванням, яке полягає в можливості виді- лити в ньому зачин (початок думки, теми), який зосере- джується в першому реченні, що може навіть виділятися в окремий абзац, середню частину (розвиток, вик- лад теми) і кінцівку, в якій робиться підсумок всього вислову (теми) з погляду як змісту, так і синтаксичної струк- тури.

Окремо слід зауважити, що складне синтаксичне ціле не можна ототожнювати з абзацем. Це зовсім різні категорії, які й ґрунтуються на різних засадах. Хоч абзац нерідко й збігається зі складним синтаксичним цілим, проте він є не синтаксичною, структурно-семантичною категорією, а засо- бом членування тексту на композиційно-стилістичній основі.