§ 217. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

Між предикативними частинами безсполучникових склад- них речень вживаються такі розділові знаки, як кома, крапка з комою, двокрапка і тире.

Між предикативними частинами безсполучникових речень з однотипними частинами, коли вони семантично тісно по- в’язані між собою і означають одночасність перелічуваних явищ, часову послідовність дій, перелік їх, звичайно ставить- ся кома. Якщо ж предикативні частини цих речень зберіга- ють відносну самостійність і в своєму складі мають ще роз- ділові знаки, зокрема коми, то між ними ставиться крапка з комою (приклади див. на с 375).

У складних безсполучникових реченнях з різнотипними частинами нерідко ставиться двокрапка. Цей розділовий знак, зокрема, вживається тоді, коли між предикативними частина- ми цих речень існують з’ясувально-об’єктні, означальні, а також причинові відношення (приклади див. на с 377).

У безсполучникових складних реченнях з однотипни- ми частинами із зіставно-протиставними відношеннями між компонентами ставиться тире (приклади див. на с 377). Ти- ре ставиться також у складних безсполучникових речен- нях із різнотипними частинами, що виражають часові, умов- ні, наслідкові, порівняльні відношення (приклади див. на с 378).

394

Складні синтаксичні конструкції

§ 218. Загальні відомості

У мовленні не так уже й часто зустрічаються складні речення, так би мовити «класичного» зразка — двокомпо- нентні, що складаються із двох предикативних одиниць, на яких переважно зосереджено увагу в курсах синтаксису складного речення. Найчастіше в мовленні (причому в різних його стилях) виступають складні синтаксичні конст- рукції, що є багатокомпонентними, багаточленними склад- ними реченнями, до складу яких входить три і більше пре- дикативних частин, які відповідним чином пов’язані між собою в єдине ціле. Це так звані ускладнені складні ре- чення.

Серед складних синтаксичних конструкцій, що складаються з кількох предикативних частин, виділяють такі різновиди: 1) безсполучникові багатокомпонентні речення; 2) складно- сурядні багатокомпонентні речення; 3) складнопідрядні ба- гатокомпонентні речення; 4) складні багатокомпонентні ре- чення з різними типами зв’язку, інакше — складні багато- компонентні речення змішаного типу, серед яких, у свою чергу, виділено ще ряд підрізновидів.

До складних синтаксичних конструкцій із своєрідною організацією належать також такі, як період та різні способи передачі чужого мовлення.

§ 219. Безсполучникові багатокомпонентні речення

У сучасній українській літературній мові, зокрема в її ху- дожньо-белетристичному стилі, не кажучи уже про уснороз- мовні стилі мовлення, поширено безсполучникові багатоком- понентні речення, в яких три і більше предикативних час- тин об’єднано в одне ціле, причому дослідники визначають, що такі складні безсполучникові конструкції у мові худож- ньої літератури з часом набирають дедалі більшого поши- рення.

Серед них найпоширенішими є безсполучникові утворен- ня з однорідною безсполучниковістю: Послався зелений бар- вінок, червоніє зірка, повився горобиний горошок, вовча ступа попустила широке листя, розкинувся до землі синій ряст, розрослася зелена рута (М. В.); З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ

395

сонця, на ланах грає сонячна хвиля, під хвилею спіє хлібо- робська доля (П. М.). У першому з наведених речень має- мо шість предикативних одиниць, а в другому — три, що поєднані між собою безсполучниково.

Безсполучникові багатокомпонентні складні речення з неоднорідною безсполучниковістю, з різнотипними частина- ми трапляються у мовленні рідше: Розбилася, розсипалася грудка — стиглий ґрунт, пора орать, сіять (Горд.). По- рівняно частіше трапляються безсполучникові багатокомпо- нентні складні речення, що містять одночасно однорідну і неоднорідну безсполучниковість: Не китайкою покрились козацькії очі, не вимили біле личко слізоньки дівочі: орел вийняв карі очі на чужому полі, біле личко вовки з’їли, — така його доля (Т. Ш.); Поглянь: уся земля тремтить в палких обіймах ночі, лист квітці рвійно шелестить, траві струмок воркоче (Ол.). У першому з наведених ре- чень, що складається з п’яти предикативних частин, пер- ші дві поєднані однорідною безсполучниковістю, а до них уже неоднорідною безсполучниковістю приєднується ці- лий блок предикативних частин, пов’язаних між собою одно- рідною безсполучниковістю; у другому ж реченні, що скла- дається з чотирьох предикативних частин, до першої части- ни з неоднорідною безсполучниковістю приєднується уся решта.

Другий різновид багатокомпонентних безсполучникових конструкцій — безсполучниково-сполучникові — трапляється значно частіше, ніж суто безсполучникові, причому серед них зустрічаються як конструкції з однорідною безсполучнико- вістю і сурядністю, так і конструкції з безсполучниковістю і підрядністю, з безсполучниковим поєднанням частин і су- рядністю, підрядністю: Минають роки і сторіччя, відхо- дять у небуття покоління людей, змінюються їхні зви- чаї, вірування та погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по- новому розмовляють з кожним віком (Рил.); Береги не- сподівано розступилися, відкривалися спокійні плеса ве- ликих заток, які так густо позаростали широким ла- таттям, що, здавалося, по ньому можна пройти від берега до берега, не торкаючись босими підошвами тем- ної води (Рил.); Мітинг почався, гримнув оркестр, з по- стаменту впало біле полотнище, і всіх, хто тут зібрав- ся, материнською посмішкою привітав юнак у тра- диційній формі пілота (36.). У першому з наведених ре- чень, що складається з чотирьох предикативних частин, перші

396

три частини поєднані між собою безсполучниково, а четвер- та, що до того й ускладнена однорідними присудками, — про- тиставним сполучником а; у другому реченні, що також скла- дається з чотирьох предикативних частин, перші дві частини поєднані безсполучниково, третя приєднується до другої за допомогою сполучного слова які, а четверта з’єднана з тре- тьою сполучником так що; у третьому ж реченні, що скла- дається з п’яти предикативних частин, перші три частини поєднані безсполучниково, четверта — сполучником суряд- ності і, а до неї вже приєднується п’ята частина за допомо- гою сполучного слова хто.