§ 162. Морфологічний склад сполучників

За морфологічним складом сполучники в українській мові поділяються на прості, складні і складені.

Прості сполучники морфологічно не членуються на окремі частини, їх в українській мові небагато: і (й), а, ні, та, то, чи, бо, що.

Ці сполучники давно втратили семантичні зв’язки з сло- вами, від яких вони утворилися, а тому їх ще називають не- похідними.

Складні сполучники морфологічно поділяються на дві і більше частин: але, зате, проте, ніж, або, якщо, якби, щоб, ніби, нібито, неначебто та ін.

Складені сполучники є сполученням двох і більше слів, що виконують службову функцію зв’язку членів ре-

305

чення та частин складного речення. Найчастіше складені сполучники в першій частині містять форми непрямих відмінків вказівного займенника той з прийменником або іншого повнозначного слова, а в другій — сполучники що, щоб чи прислівник як: через те що, для того щоб, з тим щоб, незважаючи на те що, подібно до того як, в міру того як, перед тим як, дарма що, як..., так, так що, не тільки..., а й, не тільки..., але ă.

Складні і складені сполучники називають похідними, тому що вони мотивуються тими простими сполучниками і повно- значними словами (займенниками, прислівниками), від яких утворилися.

За способом уживання сполучники поділяються на оди- ничні, повторювані і парні.

Одиничний сполучник виступає в реченні як за- сіб вираження замкненості однорідного ряду або складної структури, наприклад: Ціле літо дід Данило живе на пасі- ці в лісах, а увесь рік пахне вощиною, медом і трава- ми (Ст.).

Повторювані сполучники вживаються при кожно- му однорідному члені речення або перед кожною частиною складного речення з паралельною підрядністю, наприклад: Де ж Катрусю [ніч] пригорнула: Чи в лісі, чи в хаті? (Т. Ш.). Повторюваними є розділові сполучники.

Парні сполучники складаються з двох частин, кожна з яких розподіляється між членами речення чи його частинами, ви- ражаючи парний взаємозв’язок. До них належать: не тільки..., а й , не тільки..., але й, як..., так, хоч..., але, якщо..., то, чим..., тим. Наприклад: Чим далі за- глиблювалися вони в гори, тим тихішим ставав відгомін бою (Соб.).

ЧАСТКА

§ 163. Загальне поняття про частки

Частка — це службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткового відтінку або служить засобом тво- рення форм слів та похідних слів.

За роллю у слові і реченні частки поділяються на: 1) формотворчі, 2) словотворчі і 3) фразові (заперечні та модальні).

306

§ 164. Формотворчі і словотворчі частки

Формотворчі частки використовуються для творення форм деєслова: би (б) — умовного способу; хай, нехай — нака- зового способу: жити — жив би, жила б, жило б, жили б (у цих краях); хай {нехай) живе, хай {нехай) живуть (у цих краях). Наприклад: Тим часом дідова каша википі- ла, присмалилась і, мабуть, зовсім згоріла б, коли б не каменоломи... (Баш); Хай моя й хай твоя пісенька зіллються, хай лунають у гаях, до світанку в’ються (Л. У.).

Частка б може стояти після дієслова, перед ним або відділя- тися від дієслова кількома словами, може об’єднуватися з деякими сполучниками підрядності {аби, щоб, якби, ніби, мовбито). Наприклад: Чи ще Марко не приїхав? Ох, якби я знала, Що діждуся, що побачу... (Т. III.).

Словотворчі частки служать для творення слів, а тому з часом перетворюються на суфікси або префікси. Так, за- перечна частка ні служить для творення заперечних за- йменників {ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки) і прислівників, похідних від займенників {ніде, ніколи, ніяк, нізвідки, нітрохи); частка не функціонує як префікс, за допомогою якого творяться прикметники і похідні від них прислівники {високий — невисокий — не- високо, давній — недавній — недавно); частка ся пере- творилася на дієслівний словотворчий суфікс {лити — ли- тися, вітати — вітатися); так само частки аби, де, чи, що, як, будь, небудь, казна, хтозна та деякі інші, що служать для творення займенників і прислівників, збли- жуються з суфіксами та префіксами {абихто, абиколи, деякий, деінде, чимало, щодня, якнайскоріше, будь-що, будь-коли, скільки-небудь, як-небудь, казна-що, хто- зна-де).