Натур. Форма

продукту

↓ ↓

↓ засоби виробництва І (C + V + m)

↓ } ССП

предмети споживання ІІ (C + V + m)

Вартість ССП складається з суми вартості продукту І підрозділу і ІІ підрозділу.

Розглянемо кожну складову ССП:

І C - по вартості – це вартість спожитих засобів виробництва

• по натуральній формі – це засоби виробництва

Постійний капітал призначається для купівлі засобів виробництва, а І C як раз і виступає у вигляді засобів виробництва, отже натуральна форма цієї частини ССП відповідає вартісній формі, тому вона реалізується в межах І підрозділу шляхом продажу капіталістами цього підрозділу один одному засобів виробництва, що необхідні для відшкодування спожитих засобів виробництва.

І (V + m) – по вартості – це еквівалент вартості робочої сили і додаткова вартість, що використовується для особистого споживання капіталістів І підрозділу, тобто доходи найманих робітників і капіталістів І підрозділу, на які вони мають придбати предмети споживання

• по натуральній формі – це засоби виробництва.

Натуральна форма цієї частини ССП така, що її неможливо використати для особистого споживання, неможливо реалізувати доходи в засобах виробництва. Тому реалізувати, відшкодувати цю частину ССП по вартості і по натуральній формі можливо лише шляхом обміну з ІІ підрозділом, де виробляються предмети споживання.

ІІ С – по вартості – це вартість засобів виробництва

• по натуральній формі – предмети споживання

Неможливо замінити спожиті засоби виробництва ІІ підрозділу виробленими тут предметами споживання у вигляді яких виступає ІІ С. На постійний капітал купляють засоби виробництва, а не предмети споживання. Тому реалізувати цю частину ССП можливо лише шляхом обміну з І підрозділом.

ІІ (V + m) – по вартості – це еквівалент вартості робочої сили і додаткова вартість, або доходи найманих робітників і капіталістів ІІ підр.

- по натуральній формі – предмети споживання.

На доходи купляють предмети споживання, у вигляді яких як раз і виступає ця частина ССП (натуральна форма відповідає вартісній формі). Тому вона буде реалізована в межах ІІ підр. шляхом продажу капіталістами цього підрозділу предметів споживання найманим робітникам свого підрозділу і один одному.

Умови реалізації ССП при простому капіталістичному відтворенні:

1. головне, показує обмін між 2-ма підрозділами:

І ( V + m) = ІІ C

Знову створена вартість у І підрозділі повинна дорівнювати вартості спожитих засобів виробництва в ІІ підрозділі, причому по натуральній формі І ( V + m) - ця частка ССП повинна бути у вигляді засобів виробництва для ІІ підр.

2) І (C + V + m) = І C + ІІ C

Вартість продукту І підр. повинна дорівнювати вартості спожитих засобів виробництва в обох підрозділах. Іншими словами: в І підр. треба виробити стільки засобів виробництва і в такому асортименті, щоб забезпечити відтворення спожитих засобів виробництва в обох підрозділах.

3) ІІ (C + V + m) = І ( V + m) + ІІ ( V + m)

Вартість продукту ІІ підр. повинна дорівнювати знову створеної вартості в обох підрозділах. Іншими словами: в ІІ підр. треба виробити стільки предметів споживання і в такому асортименті, щоб забезпечити особисте споживання найманих робітників і капіталістів обох підрозділів. Праворуч у рівнянні – національний доход.

Розширене капіталістичне відтворення означає відновлення процесу виробництва у збільшеному масштабі за рахунок нагромадження капіталу, тобто процесу перетворення частини додаткової вартості у капітал.

Додаткова вартість у цьому випадку розпадається на 3-и частини, що відбувається в обох підрозділах:

→ C m (додатковий постійний капітал)

m { → V m (додатковий змінний капітал)

→ mоск (додаткова вартість, що використовується для особистого споживання капіталістів, їхній дохід)

→ C m C m ←

І m { → V m V m ← } ІІ m

→ mоск mоск ←

Умови капіталістичного розширеного відтворення (за яких умов воно можливе?)

1. І ( V + m) > ІІ C

Знову створена вартість у І підрозділі повинна перевищувати вартість спожитих засобів виробництва в ІІ підрозділі (щоб було можливо залучити додатковий постійний капітал у ІІ підр.).

2. І (C + V + m) > І C + ІІ C

Вартість продукту І підр. повинна перевищувати вартість спожитих засобів виробництва в обох підрозділах (щоб забезпечити не лише відтворення спожитих засобів виробництва в обох підрозділах, а й залучення додаткових постійних капіталів у ці підрозділи).

3. ІІ (C + V + m) < І ( V + m) + ІІ ( V + m)

Вартість продукту ІІ підр. повинна бути меншою, ніж знову створена вартість в обох підрозділах (бо частина додаткової вартості має перетворитися у додатковий постійний капітал в обох підрозділах).

Умови реалізації ССП при розширеному капіталістичному відтворенні (як відбувається відшкодування, компенсація складових частин ССП по вартості і натуральній формі?)

1) І (V + V m + mоск) = ІІ (C + C m)

Сума початкового змінного капіталу, додаткового змінного капіталу І підр. і додаткової вартості, призначеної для особистого споживання капіталістів І підр., повинна бути рівною сумі початкового постійного капіталу і додаткового постійного капіталу ІІ підр.

2) І (C + V + m) = І (C + C m) + ІІ (C + C m)

Вартість продукту І підр. повинна бути рівною сумі початкового і додаткового постійних капіталів обох підрозділів. Іншими словами: в І підр. має бути вироблено стільки засобів виробництва і в такому асортименті, щоб забезпечити відтворення спожитих засобів виробництва в обох підрозділах, а також залучення у виробництво додаткових засобів виробництва.

3) ІІ (C + V + m) = І (V + V m + mоск) + ІІ (V + V m + mоск)

Вартість продукту І підр. повинна бути рівною сумі початкового і додаткового змінних капіталів І і ІІ підр. і додаткової вартості, що використовується на особисте споживання капіталістів обох підрозділів. Іншими словами: ІІ підр. має забезпечити предметами споживання в необхідній кількості і асортименті раніше зайнятих робітників і додатково залучених у виробництво робітників І і ІІ підр., а також капіталістів обох підрозділів.

В. І. Ленін дав нову схему розширеного капіталістичного відтворення, з урахуванням зростання органічної будови капіталу під впливом науково-технічного прогресу (робота “З приводу так званого питання про ринки”). Він розділив І підрозділ на 2 частини: виробництво засобів виробництва для І підр. і виробництво засобів виробництва для ІІ підр. На основі аналізу він прийшов до висновку: в умовах капіталістичного розширеного виробництва найбільш високими темпами зростає виробництво засобів виробництва для І підр., на 2-ому місці по темпам зростання – виробництво засобів виробництва для ІІ підр., на 3-му місці – виробництво предметів споживання. На основі цього Ленін зробив висновок про дію закону випереджаючого зростання виробництва засобів виробництва. Ці ідеї сильно позначились на структурі економіки СРСР (ця проблема не вирішена і зараз в Україні): надмірний розвиток галузей, що виробляють засоби виробництва і недостатній розвиток галузей, що виробляють предмети споживання. Диспропорція формувалась на основі виконання директивних планів (Держплан СРСР), які передбачали приріст на певний процент раніше досягнутих показників валового продукту, створеного у галузях І-го і ІІ-го підрозділів (планування методом від досягнутого у попередніх часових періодах).

Питання про дію цього закону в умовах НТР є дискусійним. Автори, які вважають, що в епоху НТР цей закон втрачає силу, що темпи зростання І-го і ІІ-го підр. зближуються і урівнюються, виходять з особливостей економічного зростання в сучасних умовах.

Розрізнюють екстенсивний і інтенсивний типи розширеного відтворення чи економічного зростання.

Екстенсивний тип розширеного відтворення означає зростання виробництва за рахунок залучення додаткових трудових, матеріальних, природних ресурсів при незмінному рівні якості речового і особистого факторів виробництва.

Інтенсивний тип розширеного відтворення означає зростання виробництва за рахунок кращого використання ресурсів, що вже використовувались (запровадження прогресивних технологій і методів організації виробництва та стимулювання труда), і якісного вдосконалення факторів виробництва на основі досягнень НТР.

В умовах НТР провідну роль відіграє інтенсивний тип розширеного виробництва, причому не тільки в його працезберігаючій формі, але й у фондо- та матеріалозберігаючих формах. Це дозволяє обійтись без зростання темпів зростання І підр по відношенню до ІІ підр.