Тема : ряди динаміки. План.

1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови.

2. Основні характеристики рядів динаміки.

3. Середні показники динаміки.

4. Основні прийоми аналізу рядів динаміки.

5. Вимірювання сезонних коливань.

1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови

У статистичній практиці доводиться мати справу з великою кількістю чи­сел, що характеризують розвиток явищ у часі. Для кращого розуміння і аналізу досліджуваних статистичних даних їх потрібно систематизувати, побудувавши хронологічні ряди, які називаються рядами динаміки або часовими рядами. Отже, рядами динаміки в статистиці називаються ряди чисел, що характери­зують закономірності зміни суспільних явищ і процесів у часі.

Кожний ряд динаміки складається з двох елементів:

1. періодів або моментів часу, до яких відносяться рівні ряду (t);

2. статистичних показників, які характеризують рівні часу (Y). Залежно від характеру рівнів ряду розрізняють два види рядів динаміки: моментні і інтервальні (періодичні).

Моментним називається ряд динаміки, величини якого характеризують розмір явищ на певні моменти часу.

Підсумовування рівнів моментного ряду не має змісту, оскільки це при­водить до повторного рахунку, однак різниця рівнів має певний економічний зміст.

Інтервальним називається такий ряд чисел, величини якого характеризу­ють розміри суспільних явищ за певні періоди часу (день, місяць, квартал і т.д.).

Важливе економічне значення має підсумовування рівнів інтервального ряду. Сума рівнів інтервального ряду динаміки характеризує рівень даного явища за більш тривалий проміжок часу.

Ряди динаміки бувають одномірні і багатомірні.

Одномірні ряди динаміки характеризують зміну в часі одного показника (валовий збір картоплі).

Багатомірні ряди динаміки характеризують зміну в часі двох, трьох і більше показників.

У свою чергу багатомірні динамічні ряди поділяються на паралельні і ряди взаємозв'язаних показників.

Паралельні ряди динаміки відображають зміну в часі або одного показ­ника різних об'єктів (чисельність населення різних країн), або різних показ­ників одного об'єкта (валовий збір пшениці, цукрових буряків і картоплі в районі).

Ряди взаємозв'язаних показників характеризують залежність одного явища від іншого (залежність заробітної плати робітників від їхнього тариф­ного розряду).

За повнотою часу динамічні ряди поділяються на повні і неповні.

У повних динамічних рядах дати або періоди ідуть один за одним з рів­ними інтервалами.

У неповних динамічних рядах в послідовності часу спостерігаються не­рівні інтервали.

За способом вираження рівнів динамічного ряду вони поділяються на ряди абсолютних, середніх і відносних величин

При побудові динамічних рядів потрібно дотримуватись порівняльності всіх рівнів ряду між собою за періодами часу, за територією, колом охоплю­ваних об'єктів, методом обчислення показників, одиницями виміру і іншими параметрами.

Важливою вимогою будь-яких динамічних порівнянь є вимога порівняльності території, до котрої відносяться рівні динамічного ряду. Межі тери­торіальних одиниць держав, областей, районів протягом досліджуваного пе­ріоду змінюються внаслідок приєднання до них нових територій або відо­кремлення їх певної частини. У кожному окремому випадку питання порівняльності розглядається залежно від мети дослідження. Для приведення да­них динамічного ряду до порівняльного виду проводиться перерахунок по­передніх даних з урахуванням нових меж (кордонів).

Статистичні дані, які необхідні для побудови ряду динаміки, повинні бу­ти порівняльні за колом охоплюваних об'єктів Непорівняльність може ви­никнути внаслідок переходу деяких об'єктів із одного підпорядкування в ін­ше.

Порівняльність за колом охоплюваних об'єктів забезпечується зімкнен­ням динамічних рядів шляхом заміни абсолютних рівнів відносними.

У моментних рядах динаміки виникає непорівняльність за критичним моментом реєстрації рівнів явищ, які піддаються сезонним коливанням.

Рівні динамічного ряду повинні бути порівняльні за методикою їх обчислення.

Статистичні дані динамічного ряду можуть бути непорівняльними за рі­зними періодами або тривалістю часу. Для того, щоб виявити закономірності розвитку явищ із значними сезонними коливаннями, потрібно порівнювати між собою дані за одні і ті ж періоди часу і за однаковою тривалістю періоду. Так, наприклад, обсяг виробництва молока за різні роки потрібно порівнюва­ти тільки січень з січнем, квітень з квітнем, липень з липнем і т.д. Також не можна порівнювати виробництво продукції за місяць і за квартал, за квартал і за півріччя і т.д. Тобто, інтервали часу, за які наведено дані динамічного ря­ду, повинні бути рівними.

Важливе значення має правильне визначення інтервалів і віддалі між моментами в рядах динаміки, що залежить від характеру досліджуваних явищ. Для явищ, які змінюються повільно, інтервал беруть більш широкий, для динамічних явищ, навпаки, потрібно брати менший розмір інтервалу.

Часто статистичні дані виражені в різних одиницях виміру, що веде до непорівняльності таких динамічних рядів. Непорівняльність через різні одиниці виміру виникає внаслідок того, що ряд явищ обліковується парале­льно в двох одиницях виміру або за однією із них. Наприклад, стальні труби обліковуються в тоннах і метрах, електромотори - в штуках і кіловатах по­тужності і т.д. Будуючи ряд за одним вимірником, отримуємо одну динаміку розвитку явища, а за другим - іншу, які можуть бути протилежними. Вага стальних труб може зростати, а метраж зменшуватись. Порівняльність за одиницями виміру вимагає, щоб рівні динамічного ряду завжди були вира­жені в одних і тих же одиницях виміру. Статистичний аналіз такого ряду до­повнюють паралельним аналізом за іншим способом вимірювання.

Непорівняльність рядів динаміки через одиниці виміру виникає внаслі­док непорівняльності грошової оцінки (зміна грошової одиниці, інфляція, зміна курсу валюти та ін.). Для приведення до порівняльного виду таких ря­дів динаміки всі попередні рівні досліджуваних ознак перераховуються за діючою грошовою оцінкою.

Непорівняльність статистичних показників динаміки може бути обумов­лена також різною структурою сукупності за ряд років. Для приведення да­них таких рядів до порівняльного виду використовують так звану стандартизацію структури (стандартизовані коефіцієнти народжуваності, смертності, природнього приросту і т.д.), Щo значною мірою залежить від вікової струк­тури населення у різні роки. В якості стандартної структури використовують структуру певного періоду часу, а всі показники інших періодів розраховую­ться за цією ж структурою, що робить такі показники порівняльними.