Методичні поради для здійснення фонетичної транскрипції.

Необхідність транскрипції зумовлена тим, що звичайні букви не завжди передають реальне звучання: одні й ті ж самі звуки передаються різними буквами і , навпаки, за одними й тими ж буквами – різні звуки.

Фонетична транскрипція передбачає дотримання ряду правил:

1. кожен звук повинен мати лише один відповідний йому знак;

2. Знаки повинні бути однозначними, тобто позначати лише даний звук;

3. Кожен звук повинен мати тільки одне позначення.

Для точного транскрибування всіх фонетичних особливостей використовують систему діакритичних (розрізнювальних) знаків:

• [н:] –довготу звука позначають двокрапкою після букви або горизонтальною рискою над буквою;

• [д′] – м’якість звука позначають рискою;

• [/] – скісною рискою позначають паузу;

• [//] – велику паузу позначають двома скісними рисками;

• [н;´] – словесний наголос – рискою зверху.

Практичне заняття №3

тема: Лексикологія: типи значень.

план

1. Визначення поняття лексикологія, завдання лексикології як науки.

2. Розділи лексикології (загальна, прикладна, конкретна).

3. Предмет і завдання суміжних з лексикологією наук: семасіологія, ономасіологія, етимологія, фразеологія тощо.

4. Критерії визначення поняття “слово”.

5. Співвідношення слово – лексема.

6. Семантичний трикутник та його елементи.

7. Типи значення слова:

• Пряме значення;

• Переносне значення;

• Вільне значення;

• Зв’язане значення (фразеологічно зв’язане, синтаксично та конструктивно зумовлене);

8. Лексико-семантичні категорії:

   • Полісемія; лексико-семантичний варіант;

   • Омонімія;

   • Синонімія (стрижневе слово, синонімічний ряд);

   • Антонімія;

   • Парономазія.

Мета:

• сформувати базові знання про лексичний рівень мови;

• виробити вміння та навички розрізнення лексико-семантичних категорій та типів значень слова.

Студенти повинні знати:

• розділи лексикології, предмет і завдання суміжних з лексикологією наук;

• спільне та відмінне понять слово – лексема;

• типи значень слова;

• лексико-семантичні категорії;

Студенти повинні вміти:

• визначати предмет та основні завдання суміжних з лексикологією наук ;

• чітко розрізняти типи значень;

• розрізняти лексико-семантичні категорії.

Рекомендована література:

Основна:

1. Донець Л. С., Мацько Л. І., Вступ до мовознавства: практикум. – К. : Вища школа, 1989.

2. Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства – К. : Літера, 1974.

3. Карпенко Ю. А. Вступ до мовознавства – К. : Академія, 1991.

4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства – К. : Академія, 2008.

5. Маслов Ю. С. Введение в языкознание – М. : Высшая школа, 1987.

Додаткова:

Підручники, посібники

1. Білецький  А. О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

2. Булаховській  Л. А. Нариси з загального мовознавства. – К., 1959.

3. Головин В. Н. Введение в языкознание – М. : Высшая школа, 1996.

4. Кодухов В. І. Введение в языкознание – М. : Высшая школа, 1987.

5. Лисиченко Л. А. Бесіди про рідне слово : Слово і його значення. – Харків, 1993.

6. Реформатский А. А. Введение в языкознание – М. : Высшая школа, 1983.