
- •Передмова
- •І програма -питання
- •1 Статика твердого тіла
- •2 Кінематика
- •3 Динаміка
- •2 Методичні вказівки щодо вивчення теоретичного матеріалу
- •3 Знання та вміння, що необхідні для розв’язання більшості задач
- •3.1. В’язі, реакції в’язей
- •3.2. Проекція сили на вісь
- •3.3. Момент сили відносно точки
- •Рекомендація
- •3.4. Момент сили відносно осі
- •3.5. Пара сил та її момент
- •4 Загальні методичні вказівки до р08в’язання задач з кожного розділу курсу
- •4.1 Алгоритм розв’язання задач на рівновагу:
- •4.2 Алгоритм розв’язання задач кінематики:
- •4.2.1. Виділити матеріальний об’єкт (точку, тверде тіло), кінематичні характеристики руху якого необхідно визначити.
- •4.2.2. Встановити рух, який здійснює виділений матеріальний об’єкт. При цьому необхідно пам’ятати що:
- •4.2.3. Ще раз повторити теоретичний матеріал відповідно даної теми (руху), виписавши й застосувавши формули, за долом гою яких по заданим величинам визначаються шукані кінематичні характеристики руху.
- •1. Пряма задача (перша задача динаміки). За відомими кінематичними характеристиками руху матеріального об’єкту визначаються сили, що діють на цей об’єкт.
- •4.3. Алгоритм розв’язання задач динаміки:
- •5 Kоhкpethi методичні вказівки до розв’язань задач
- •5.1. Задача с1
- •5.1.3. Теорему про три сили.
- •5.1.4. Геометричну умову рівноваги системи збіжних сил. Для рівноваги системи збіжних сил необхідно й достатньо, щоб векторний (силовий) багатокутник, побудований із сил, був замкнутим.
- •5.2. Задача с2
- •5.3. Задача с3.
- •5.4.2. Рівняння рівноваги плоскої системи сил - рівн. 5.6, 5.7, 5.8.
- •5.5 Задача с5
- •5.6. Задача с6
- •5.7. Задача с7
- •5.7.2. Спосіб розбиття.
- •5.7.3. Спосіб від’ємних площ.
- •5.8. Задача с8
- •5.9. Задача к1
- •5.10. Задача к2
- •5.11. Задача к3
- •5.12. Задача к4
- •5.13. Задача к5
- •5.14. Задача к6
- •5.15. Задача к7
- •5.16. Задача д1
- •5.17. Задача д2
- •5.18. Задача д3
- •5.19 Задача д4
- •5.20. Задача д5
- •5.21. Задача д6
- •5.22. Задача д7
- •5.23. Задача д8
- •5.24. Задача д9
- •5.25. Задача д10
- •5.26. Задача д11
- •5.27. Задача д12
- •5.28. Задача д13
- •5.29. Задача д14
- •5.30. Задача д15
- •5.31. Задача д16
- •6 Вибір варіантів контрольних завдань. Вимоги, що ставляться до виконання робіт та контрольні завдання
- •Задача с1
- •Задача с2
- •Задача с3
- •Задача с4
- •Задача с5
- •Задача с 6-1
- •Задача с 6-2
- •Задача с7
- •Задача с8
- •Задача к1
- •Задача к2
- •Задача к3
- •Задача к4
- •Задача к5
- •Задача к6
- •Задача к7
- •Задача д1
- •Задача д2
- •Задача д3
- •Задача д4
- •Задача д5
- •Задача д6
- •Задача д7
- •Задача д8
- •Задача д9
- •Задача д10
- •Задача д11
- •Задача д12
- •7 Перелік типових задач
- •Література
- •Взірець виконання розрахункової роботи
- •1.1 Визначення напряму руху механізму
- •1.2 Кінематичний розрахунок
- •1.3 Визначення прискорення вантажу методом складання диференціальних рівнянь руху кожної ланки механізму
- •1.4 Визначення прискорення вантажу за теоремою про зміну моменту кількості руху механічної системи
- •1.5 Визначення прискорення вантажу по теоремі про зміну кінетичної енергії системи
- •1.6 Визначення прискорення вантажу за загальним рівнянням динаміки
- •1.7 Визначення прискорення вантажу за рівнянням Лагранжа іі роду
- •1.8 Числовий розрахунок прискорення вантажу
- •1.9 Визначення швидкості вантажу з механізму
- •1.10 Визначення натягу нитки
3.4. Момент сили відносно осі
Момент сили відносно осі — це скалярна величина, яка чисельно дорівнює моменту проекції цієї сили на площину, що перпендикулярна осі, відносно точки перетину осі з цією площиною.
Таким
чином, для визначення момента сили
відносно будь-якої осі (наприклад, осі
,
рис. 3.7, а)
слід спроектувати силу
на
площину
що перпендикулярна даній осі (рис. 3.7,
б),
визначити момент отриманої проекції
відносно точки перетину осі з площиною
(т. 0)
,
(3.9)
Рисунок 3.7
Момент сили відносно осі вважається додатнім, якщо при спостереженні з додатного напрямку осі видно, що сила прогне повернути тіло проти ходу годинникової стрілки (рис. 3.7, а), в супротивному випадку — від’ємним.
Момент сили відносно осі дорівняє нулю в двох випадках:
— проекція дорівнює нулю, тобто сила паралельна осі (рис. 3.8, а);
— плече
дорівнює нулю, тобто лінія дії сили
(проекції) перетинає вісь (рис. 3.8, б).
Часто при Знаходженні моменту сили відносно осі застосовують теорему Варіньона, згідно якій момент рівнодійної системи сил відносно осі дорівнює алгебраїчній сумі моментів складових відносно даної осі.
Рисунок 3.8
,
(3.10)
Для застосування цієї теореми необхідно силу, момент якої потрібно визначити (рис. 3.9), розкласти на складові, і обчислити момент сили як алгебраїчну суму моментів складових
(3.11)
де:
— лінія дії сили перетинає вісь. У
рівняннях (3.11)
,
оскільки складові
,
паралельні відповідним осям;
внаслідок перетину лінії дії даних
складових з відповідними осями.
Рисунок 3.9
3.5. Пара сил та її момент
Пара сил — це система двох рівних за модулем, паралельних t протилежних за напрямком сил (рис. 3.10, а).
Рисунок 3.10
Основними характеристиками пари є:
1. Площина дії пари сил — це площина, в якій знаходяться лінії дії сил пари (рис. 3.10, 6 це площина ).
2.
Плече пари (
)
— це найкоротша віддаль між лініями
дії пари сил (рис. 3.10). Для визначення
плеча пари необхідно з будь-якої точки
лінії дії однієї сили пари опустити
перпендикуляр на лінію дії другої
сили (рис. 3.10, б).
3. Момент пари сил — це вектор, який геометричне дорівнює моменту однієї сили .пари відносно точки прикладання другої сили
(3.11)
З даного визначення витікає, що:
— вектор моменту пари сил перпендикулярний до площини дії пари і спрямований в той бік, звідки обертання тіла парою сил видно проти ходу годинникової стрілки (рис. 3.10, 6);
— чисельно момент пари сил відносно будь-якої точки дорівнює добутку модуля однієї сили пари на її плече
(3.12)
При цьому момент вважається додатнім (береться знак “+”), коли пара сил намагається повернути тіло в площині її дії проти ходу годинникової стрілки (рис. 3.11, а), і від’ємним (береться “-“) коли — за ходом годинникової стрілки (рис. 3.11, б).
Рисунок 3.11
З теореми про еквівалентність пар сил (пари сил є еквівалентними, якщо їх моменти геометричне рівні) випливає, що дія пари сил на тверде тіло не зміниться, якщо:
пару сил перенести в будь-яке місце площини її дії;
пару сил перенести в будь-яку площину, яка паралельна площині її дії;
змінити
плече пари, одночасно змінюючи величину
її сил так, щоб незмінним зберігся її
момент (
)
Можливі варіанти зображення дії пари сил на тверде тіло зображені на рис. 3.12.
Рисунок 3.12