
- •Передмова
- •І програма -питання
- •1 Статика твердого тіла
- •2 Кінематика
- •3 Динаміка
- •2 Методичні вказівки щодо вивчення теоретичного матеріалу
- •3 Знання та вміння, що необхідні для розв’язання більшості задач
- •3.1. В’язі, реакції в’язей
- •3.2. Проекція сили на вісь
- •3.3. Момент сили відносно точки
- •Рекомендація
- •3.4. Момент сили відносно осі
- •3.5. Пара сил та її момент
- •4 Загальні методичні вказівки до р08в’язання задач з кожного розділу курсу
- •4.1 Алгоритм розв’язання задач на рівновагу:
- •4.2 Алгоритм розв’язання задач кінематики:
- •4.2.1. Виділити матеріальний об’єкт (точку, тверде тіло), кінематичні характеристики руху якого необхідно визначити.
- •4.2.2. Встановити рух, який здійснює виділений матеріальний об’єкт. При цьому необхідно пам’ятати що:
- •4.2.3. Ще раз повторити теоретичний матеріал відповідно даної теми (руху), виписавши й застосувавши формули, за долом гою яких по заданим величинам визначаються шукані кінематичні характеристики руху.
- •1. Пряма задача (перша задача динаміки). За відомими кінематичними характеристиками руху матеріального об’єкту визначаються сили, що діють на цей об’єкт.
- •4.3. Алгоритм розв’язання задач динаміки:
- •5 Kоhкpethi методичні вказівки до розв’язань задач
- •5.1. Задача с1
- •5.1.3. Теорему про три сили.
- •5.1.4. Геометричну умову рівноваги системи збіжних сил. Для рівноваги системи збіжних сил необхідно й достатньо, щоб векторний (силовий) багатокутник, побудований із сил, був замкнутим.
- •5.2. Задача с2
- •5.3. Задача с3.
- •5.4.2. Рівняння рівноваги плоскої системи сил - рівн. 5.6, 5.7, 5.8.
- •5.5 Задача с5
- •5.6. Задача с6
- •5.7. Задача с7
- •5.7.2. Спосіб розбиття.
- •5.7.3. Спосіб від’ємних площ.
- •5.8. Задача с8
- •5.9. Задача к1
- •5.10. Задача к2
- •5.11. Задача к3
- •5.12. Задача к4
- •5.13. Задача к5
- •5.14. Задача к6
- •5.15. Задача к7
- •5.16. Задача д1
- •5.17. Задача д2
- •5.18. Задача д3
- •5.19 Задача д4
- •5.20. Задача д5
- •5.21. Задача д6
- •5.22. Задача д7
- •5.23. Задача д8
- •5.24. Задача д9
- •5.25. Задача д10
- •5.26. Задача д11
- •5.27. Задача д12
- •5.28. Задача д13
- •5.29. Задача д14
- •5.30. Задача д15
- •5.31. Задача д16
- •6 Вибір варіантів контрольних завдань. Вимоги, що ставляться до виконання робіт та контрольні завдання
- •Задача с1
- •Задача с2
- •Задача с3
- •Задача с4
- •Задача с5
- •Задача с 6-1
- •Задача с 6-2
- •Задача с7
- •Задача с8
- •Задача к1
- •Задача к2
- •Задача к3
- •Задача к4
- •Задача к5
- •Задача к6
- •Задача к7
- •Задача д1
- •Задача д2
- •Задача д3
- •Задача д4
- •Задача д5
- •Задача д6
- •Задача д7
- •Задача д8
- •Задача д9
- •Задача д10
- •Задача д11
- •Задача д12
- •7 Перелік типових задач
- •Література
- •Взірець виконання розрахункової роботи
- •1.1 Визначення напряму руху механізму
- •1.2 Кінематичний розрахунок
- •1.3 Визначення прискорення вантажу методом складання диференціальних рівнянь руху кожної ланки механізму
- •1.4 Визначення прискорення вантажу за теоремою про зміну моменту кількості руху механічної системи
- •1.5 Визначення прискорення вантажу по теоремі про зміну кінетичної енергії системи
- •1.6 Визначення прискорення вантажу за загальним рівнянням динаміки
- •1.7 Визначення прискорення вантажу за рівнянням Лагранжа іі роду
- •1.8 Числовий розрахунок прискорення вантажу
- •1.9 Визначення швидкості вантажу з механізму
- •1.10 Визначення натягу нитки
3.2. Проекція сили на вісь
Проекція сили на вісь — це скалярна величина, що чисел дорівнює довжині відрізку, що обмежений проекціями початку кінця вектора сили (рис. 3.1) на дану вісь.
Проекція сили на вісь береться зі знаком плюс або мінус залежно від напрямку відрізку, що визначає дану проекцію. Я його напрямок співпадає з додатнім напрямком осі (рис. 3.1, а), то проекція вважається додатною, в супротивному випадку проекція є від’ємною (рис. 3.1, б)
Позначимо
кут, що утворений вектором сили з додатнім
напрямком осі. Тоді (див. рис. 3.1) маємо
,
(3.1)
тобто проекція сили на вісь визначається добутком модуля сили на косинус кута між додатнім напрямком осі та вектором сили.
При обчисленні проекції сили на вісь можливі наступні випадки:
;
;
;
(3.2)
;
;
;
;
(3.3)
;
;
;
(3.4)
Практично при обчисленні проекції вектора сили на вісь модуль вектора сили множать на косинус гострого кута між вектором сили та віссю проекції. Знак проекції визначають безпосередньо за кресленням: знак плюс, якщо кут між вектором сили та додатнім напрямком осі проекції гострий (рис. 3.1, а та 3.2, а), і мінус якщо цей кут — тупий (рис. 3.1, б та 3.2, в).
Аналогічно визначаються проекції сили на інші координатні осі.
Іноді
при обчисленні проекції сили на вісь
використовують спосіб подвійного
проектування. Цей спосіб застосовують
у випадку, коли кут між напрямком сили
та осі попередньо невідомий і його важко
визначити.
Рисунок 3.1
Рисунок 3.2
Наприклад,
при визначенні проекцій вектора сили
на осі
та
(рис. 3.3)
проектуємо на площину
й наступним повторним проектуванням
знаходимо відповідні проекції:
|
|
Рисунок 3.3
; (3.5)
. (3.6)
3.3. Момент сили відносно точки
Момент
сили відносно точки 0
— це вектор
,
що прикладений у точці 0 перпендикулярно
до площини, що проходить через точку 0
та вектор сили
,
який спрямований у той бік, звідки
обертання тіла силою видно проти ходу
годинникової стрілки (рис. 3.4). Чисельно
момент сили відносно точки дорівнює
добутку модуля сили на її плече,
взятому з певним знаком
,
(3.7)
Плече сили — це довжина перпендикуляру, опушеного з точки 0 на лінію дії сили ( рис. 3.4)
Рисунок 3.4
Якщо сила прагне обертати тіло навколо даної точки 0 проти годинникової стрілки (рис. 3.5, а), то момент сили відносно цієї точки вважається додатнім, а в супротивному випадку — від’ємним (рис. 3.5, б). Якщо лінія дії сили проходить через дану точку 0 (рис. 3.5, в), то момент сили відносно цієї точки дорівнює нулю.
Рисунок 3.5
Рекомендація
У випадках, коли обчислення моменту сили утруднене через складність визначення плеча сили, рекомендується використовувати теорему Варіньона, згідно якій момент рівнодійної системи відносно будь-якої точки дорівнює геометричній сумі моментів усіх сил системи відносно тієї ж точки
.
(3.7)
Для плоскої системи сил рівняння (3.7) можна записати у вигляді
,
(3.8)
тобто момент рівнодійної плоскої системи сил відносно будь-якої точки дорівнює алгебраїчній сумі моментів всіх сил системи відносно даної точки.
При визначенні моменту сили відносно будь-якої точки 0 за допомогою теореми Варіньона дану силу розкладають на складові, моменти яких відносно даної точки 0 легко визначаються. Момент же сили відносно точки 0 обчислюють як алгебраїчну суму моментів складових (рис. 3.6):
Рисунок 3.6