Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
836.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
9.01 Mб
Скачать

2 Методичні вказівки щодо вивчення теоретичного матеріалу

Загальні методичні вказівки щодо вивчення теоретичного матеріалу подані в [20]:

1. Вивчати теоретичний матеріал рекомендується за пунктами наведеної вище програми або відповідно до глав (параграфів) од­ного з підручників [3-12]. При вивченні теоретичного матеріалу відповідно до параграфів підручника після проробки даного параг­рафу необхідно в програмі-питання відшукати питання, відповідь на яке дає матеріал вивченого параграфу.

2. Особливу увагу звертайте на формулювання відповідних визначень, теорем, законів тощо. У точних формулюваннях, як правило, істотне кожне слово. Однак не слід механічно завчати формулювання, важливо зрозуміти їхній зміст та вміти викласти результат власними словами.

3. Закінчивши вивчення теми, корисно скласти короткий кон­спект, у якому навести:

3.1. Точне формулювання відповідних визначень, теорем тощо.

3.2. Формули (співвідношення, рівняння), що математично ви­ражають наведене визначення (теорему). При цьому необхідно усві­домити, що саме визначає кожна буква, індекс при букві в наведе­ному співвідношенні.

3.3. Хід доведень сформульованих теорем. Доведення завчати не слід. Необхідно, зрозумівши ідею доведення, відтворити його самостійно.

3.4. Висновки (наслідки), що можуть бути отримані з доведе­ної теореми:

При складанні конспекту бажано праворуч або ліворуч залиша­ти широку смугу (поле). Тут Ви зможете коли-завгодно внести необхідні доповнення (уточнення), навести інший варіант доведення тощо.

Наявність такого конспекту полегшить Вам роботу при підготовці до іспиту. Полегшення полягає в тому, що в різних підручниках матеріал викладається в різній послідовності. Тому відповідь на якесь питання потрібно шукати в різних главах підручника, що ускладнює підготовку.

Як приклад, подамо конспект відповіді на перше питання програми.

Все, що існує в світі, є матерія, безмежно розмаїта за своїми властивостями та формами існування. “Матерія, за визна­ченням B.I.Леніна, є філософська категорія для позначення об’єктивної реальності, що надана людині в її відчуттях, що копіюється, фотографується, відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них”.

Основними формами буття матерії є рух, простір і час. Так як “рух у застосуванні до матерії, — як відзначав Ф.Енгельс, — це є зміна взагалі”, то під рухом слід розуміти будь-які зміни що відбуваються в світі, тобто рух може мати різні форми: теплову, хімічну, біологічну тощо. А найпростішою формою руху матерії є механічний рух, що в тому-чи іншому вигляді (кількості) притаманний усім іншим формам руху матерії.

Механічний рух — це переміщення одного тіла (або його частини) відносно інших тіл (інших його частин) у просторі та в часі.

Наука про механічний рух і взаємодію матеріальних тіл називається механікою. Коло проблем, що розглядається у механіці, дуже різноманітне, й з розвитком цієї науки в ній з’явився цілий ряд самостійних галузей, що виділилися в окремі розділи (дисципліни).

Теоретична механіка — це розділ механіки, де вивчаються закони механічного руху матеріальних тіл та загальні властивості цього руху.

Оскільки теоретична механіка вивчає загальні закони найпростішої форми руху матерії, то серед природничих наук, що вивчають більш складні форми руху матерії, вона посідає чільне місце. Чільне місце вона посідає і серед технічних наук, бо механіка розвивалася в нерозривному зв’язку з практичними задачами, що виникали у процесі історичного розвитку людства, й більшість технічних наук “зародилися” в надрах механіки, а їхня теорія грунтується на положеннях та законах, що сформульовані теоретичною механікою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]