
- •Передмова
- •І програма -питання
- •1 Статика твердого тіла
- •2 Кінематика
- •3 Динаміка
- •2 Методичні вказівки щодо вивчення теоретичного матеріалу
- •3 Знання та вміння, що необхідні для розв’язання більшості задач
- •3.1. В’язі, реакції в’язей
- •3.2. Проекція сили на вісь
- •3.3. Момент сили відносно точки
- •Рекомендація
- •3.4. Момент сили відносно осі
- •3.5. Пара сил та її момент
- •4 Загальні методичні вказівки до р08в’язання задач з кожного розділу курсу
- •4.1 Алгоритм розв’язання задач на рівновагу:
- •4.2 Алгоритм розв’язання задач кінематики:
- •4.2.1. Виділити матеріальний об’єкт (точку, тверде тіло), кінематичні характеристики руху якого необхідно визначити.
- •4.2.2. Встановити рух, який здійснює виділений матеріальний об’єкт. При цьому необхідно пам’ятати що:
- •4.2.3. Ще раз повторити теоретичний матеріал відповідно даної теми (руху), виписавши й застосувавши формули, за долом гою яких по заданим величинам визначаються шукані кінематичні характеристики руху.
- •1. Пряма задача (перша задача динаміки). За відомими кінематичними характеристиками руху матеріального об’єкту визначаються сили, що діють на цей об’єкт.
- •4.3. Алгоритм розв’язання задач динаміки:
- •5 Kоhкpethi методичні вказівки до розв’язань задач
- •5.1. Задача с1
- •5.1.3. Теорему про три сили.
- •5.1.4. Геометричну умову рівноваги системи збіжних сил. Для рівноваги системи збіжних сил необхідно й достатньо, щоб векторний (силовий) багатокутник, побудований із сил, був замкнутим.
- •5.2. Задача с2
- •5.3. Задача с3.
- •5.4.2. Рівняння рівноваги плоскої системи сил - рівн. 5.6, 5.7, 5.8.
- •5.5 Задача с5
- •5.6. Задача с6
- •5.7. Задача с7
- •5.7.2. Спосіб розбиття.
- •5.7.3. Спосіб від’ємних площ.
- •5.8. Задача с8
- •5.9. Задача к1
- •5.10. Задача к2
- •5.11. Задача к3
- •5.12. Задача к4
- •5.13. Задача к5
- •5.14. Задача к6
- •5.15. Задача к7
- •5.16. Задача д1
- •5.17. Задача д2
- •5.18. Задача д3
- •5.19 Задача д4
- •5.20. Задача д5
- •5.21. Задача д6
- •5.22. Задача д7
- •5.23. Задача д8
- •5.24. Задача д9
- •5.25. Задача д10
- •5.26. Задача д11
- •5.27. Задача д12
- •5.28. Задача д13
- •5.29. Задача д14
- •5.30. Задача д15
- •5.31. Задача д16
- •6 Вибір варіантів контрольних завдань. Вимоги, що ставляться до виконання робіт та контрольні завдання
- •Задача с1
- •Задача с2
- •Задача с3
- •Задача с4
- •Задача с5
- •Задача с 6-1
- •Задача с 6-2
- •Задача с7
- •Задача с8
- •Задача к1
- •Задача к2
- •Задача к3
- •Задача к4
- •Задача к5
- •Задача к6
- •Задача к7
- •Задача д1
- •Задача д2
- •Задача д3
- •Задача д4
- •Задача д5
- •Задача д6
- •Задача д7
- •Задача д8
- •Задача д9
- •Задача д10
- •Задача д11
- •Задача д12
- •7 Перелік типових задач
- •Література
- •Взірець виконання розрахункової роботи
- •1.1 Визначення напряму руху механізму
- •1.2 Кінематичний розрахунок
- •1.3 Визначення прискорення вантажу методом складання диференціальних рівнянь руху кожної ланки механізму
- •1.4 Визначення прискорення вантажу за теоремою про зміну моменту кількості руху механічної системи
- •1.5 Визначення прискорення вантажу по теоремі про зміну кінетичної енергії системи
- •1.6 Визначення прискорення вантажу за загальним рівнянням динаміки
- •1.7 Визначення прискорення вантажу за рівнянням Лагранжа іі роду
- •1.8 Числовий розрахунок прискорення вантажу
- •1.9 Визначення швидкості вантажу з механізму
- •1.10 Визначення натягу нитки
5.27. Задача д12
Необхідно знати:
5.27.1. Принцип можливих переміщень (загальне рівняння статики):
(5.112)
-
Для рівноваги механічної системи, підпорядкованої ідеальним двостороннім в’язям, необхідно і достатньо, щоб сума робіт всіх активних сил, що діють на систему, на будь-якому можливому переміщенні дорівнювала нулю.
5.27.2. Визначення поняття “можливі переміщення системи”
-
Уявні, вельми малі переміщення системи, котрі допускаються в’язями, що накладені на систему, в даний момент часу.
5.27.3. Формули, за допомогою яких визначається робота сил (див. форм. 5.74, 5.106).
Необхідно вміти:
5.27.4. Класифікувати переміщення твердого тіла (посту-пальний, обертальний та плоскопаралельний рухи).
5.27.5. Проводити кінематичний розрахунок (див. § 5.25.8).
Приклад 27. Розв’язати задачу Д12 контрольної роботи за варіантом 001.
Розв’язання.
Згідно з даними до задачі Д12 (див. табл. Д12 а та Д12 б), маємо:
м;
м;
Нм;
Рисунок 5.74
1. Зображуємо систему у вказаний момент часу, який визначається заданими кутами (рис. 5.75)
Рисунок 5.75
2. Даємо системі
можливе переміщення — стрижень
умовно повертаємо на кут
.
При цьому:
точка А
здійснює переміщення
,
величина якого
причому
оскільки точка А
належить стрижню
,
котрий здійснив обертове переміщення;
точка В
здійснює переміщення
оскільки точка В
належить стрижню
,
котрий здійснив обертове переміщення
на кут
навколо осі, що проходить через точку
перпендикулярно кресленню, причому
(а)
стрижень АВ здійснив плоскопаралельне переміщення, миттєвим центром повороту котрого є точка Р. Тоді
За заданими кутами
видно, що
є рівнобедреним, тобто
а значить,
(б)
Точка К здійснить
переміщення
котре є перпендикулярним до відрізку
АР,
що з’єднує
цю точку з миттєвим центром повороту
стрижня АВ,
котрому вона належить. При цьому
співпадає зі стрижнем АВ,
оскільки
,
як медіана рівнобедреного трикутника.
Величину переміщення точки К
знайдемо із співвідношення
(в)
стрижень ЕК здійснює плоскопаралельне переміщення. Переміщення точки Е визначимо, використовуючи положення, що:
-
проекції переміщень двох точок плоскої фігури на вісь, що проходить через дані точки, рівні між собою.
Значить,
(г)
3. Складаємо рівняння робіт
що виражає принцип можливих переміщень:
Використовуючи співвідношення (а, б, г), отримуємо:
Скорочуючи на кут
і знаючи, що
м,
отримуємо
звідки
Н.
Відповідь:
Н. Знак мінус вказує, що для рівноваги
системи силу
потрібно прикласти у бік, протилежний
вказаному на рис. 5.75 або 5.76.
5.28. Задача д13
Необхідно знати: — див. § 5.27.1.—5.27.3.
Необхідно вміти: — див. § 5.27.4—5.27.5.
Приклад 28. Застосовуючи принцип можливих переміщень, визначити реакції опор складної конструкції, розглянутої в прикладі 4.
Розв’язання. Згідно з даними до прикладу 4, маємо
1. Зображуємо конструкцію та сили, що діють на неї (рис. 5.76, а)
Рисунок 5.76
2. Для знаходження реакції опори В уявно відкинемо цей зв’язок, замінивши його дію реакцією (рис. 5.76, б).
Можливим переміщенням для стрижня ВС є його поворот навколо шарніру С. Надаємо це переміщення ( ) і складаємо рівняння робіт:
звідки
Н.
3. Для визначення
реакції невагомого стрижня з шарнірами
на кінцях
відкидаємо цю в’язь, замінивши її дією
реакції
(рис. 5.76, в).
Надамо системі можливе переміщення:
стрижень АС
повертаємо на кут
;
при цьому стрижень СВ
здійснить поступальне переміщення на
відстань
Складаємо рівняння робіт:
звідки, підставивши
значення
і скоротивши на
та
отримаємо:
Н
4. Для визначення
вертикальної складової
реакції шарніру А
відкинемо зв’язок,
що перешкоджує вертикальному переміщенню
точки А,
замінивши шарнір А
повзуном у вертикальних направляючих
і приклавши
(рис. 5.76, г).
Надаємо конструкції можливе переміщення:
стрижень АС
повертаємо на кут
навколо шарніру
К, при цьому стрижень СВ
здійснить поступальне переміщення
(рис. 5.76, г).
Складаємо рівняння робіт:
Підставивши
значення
і скоротивши на
та
,
отримаємо
Н.
5. Для визначення
горизонтальної складової
реакції шарніру А
зобразимо шарнір А
у вигляді повзуна в горизонтальних
направляючих, коротко закріпленого зі
стрижнем АС
і прикладемо
(рис. 5.76, д).
Надаємо конструкції можливе переміщення
— стрижень АС
перемістився поступально праворуч на
відстань
.
При цьому, враховуючи, що точка С
перемістилася праворуч на ту ж саму
відстань, а точка В
— по вертикалі, стрижень ВС
здійснить плоскопаралельне переміщення,
котре можна представити як поворот на
кут
навколо миттєвого центра обертання.
Складаємо рівняння робіт:
отримаємо
Н.
Відповідь:
Знак мінус при
значенні
вказує на те, що напрямок цієї реакції
є протилежним вказаному на рисунку,
тобто стрижень
— стиснутий. Дані результати співпадають
з результатами, отриманими в прикладі
4, де задача розв’язува-лась
складанням рівнянь рівноваги.