148.Народне вето: поняття, сутність.

Народне вето (його ще можна назвати референдумом, що відміняє прийняте рішення) — голосування виборців з метою ліквідації вже діючого закону або будь-якого іншого акта (Італія).

Історично народне вето є однією з перших сучасних форм прямої демократії. Вперше на практиці було реалізоване у 1831 p. в одному з кантонів Швейцарії. Згідно з цією процедурою, якщо у визначений конституцією строк певна кількість виборців в офіційній формі заявить про свою незгоду з прийнятим законом, останній обов'язково виноситься на референдум. Залежно від наслідків референдуму такий закон або скасовується, або зберігає силу.

Так, у Швейцарії конституційна процедура народного вето на рівні федерації грунтується на передачі законів і парламентських постанов на референдум за вимогою 50 тис. виборців або восьми кантонів. Аналогічний порядок введений щодо затвердження міжнародних договорів. Саме ж народне вето далеко не завжди досягає своєї мети. Починаючи з 1848 p. відповідна процедура в масштабах усієї країни була застосована близько 100 разів, проте лише в третині випадків голосування призвело до скасування законів. У США процедура народного вето визнана основними законами двадцяти чотирьох штатів.

В Італії референдум призначається для повного або часткового скасування закону на вимогу 500 тис. виборців або п'яти обласних рад. За період з 1945 по 1990 p. процедура народного вето була використана в цій країні лише тричі, що пов'язано з відносно великою кількістю виборців, які можуть стати ініціаторами відповідних референдумів.

149.Поняття і соціальні функції виборів.

Вибори – передбачена конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом таємного голосування формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування).

Вибори мають соціальні функції лише у демократичних державах. Серед них:

1 представництво різних інтересів населення- вибори дозволяють перетворити інтереси в конкретні рішення.

2 контроль за інститутами влади

3 формування загальної і політ волі.

4 легітимація і стабілізація Пол. сист. І конкретних інститутів влади.

5 розширення комунікацій відносин представництва між інститутами влади і громадянами.

6 переведення Пол кофліктів в русло їх істинного,мирного врегулювання

150.Види виборів за опосередкованістю волі виборців.

За опосередкованістю волі виборців вибори поділяються на:

1) прямі – воля виборців формує одв (як правил, парламентські вибори і вибори до інших пред­ставницьких органів. Шляхом прямих виборів обирається гла­ва держави у переважній більшості президентських і змішаних республіках; напр.. вибори деп.-тів нижньої палати Парл-нту, вибори През-нта в ряді країн – Фр., Єгипет)

2) непрямі : а) опосередковані -- воля виборців опосередкована спеціально вибраною колегією (обрання Президента у США); б) багатоступеневі -- воля виборців опосередкована діючим органом влади, на який покладено обрання іншого органу (КНР, Куба + президентські вибори у парламентських республіках).

+ виділяють змішані вибори (наприклад у ФРН та Італії висунення кандидатів здійснюється не тільки партіями, а й самими виборцями. При цьому для реєстрації кандидатів необхідно, щоб відповідні документи були підпи­сані певною кількістю виборців по кожному округу)