137.Поняття і зміст політичного режиму.

Політичний режим – це сукупність реальних засобів і методів, за допомогою яких здійснюється державна влада, реальний порядок взаємовідносин частин державного механізму.

Політичний режим включає діяльність і органів держави, і партій, і суспільних організацій, і статус громадян.

138.Види політичних режимів.

Види політичного режиму: 1) демократичний; 2) недемократичний (фашистський, тоталітарний, авторитарний).

Демократичний режим полягає у домінуванні інституту демократії.

Недемократичний (тоталітарний )режим характеризується абсолютним контролем держави над усіма сферами суспільного життя, повним підкоренням людини політичній владі і домінуванні ідеології. Тобто ознаки демократизму відсутні.

139.Конституційно-правові ознаки демократичного політичного режиму.

Ознаки дем. режиму:

1. прийняття рішень більшістю з врахуванням інтересів меншості;

2. існування правильної держави і громадянського суспільства;

3. виборність і змінність центральних і місцевих органів влади, їх підзвітність виборцям;

4. «силові» стр-ри знаходяться під цивільним контролем;

5. широке використання методів переконання і примусу;

6. проголошення і реальне забезпечення прав і свобод л-ни і гром-на, рівність громадян перед законом;

7. існування політичного плюралізму, в т.ч.багатопартійності, легальної політ. опозиції;

8. гласність, відсутність цензури;

9. реальне здійснення принципу розподілу влад;

140.Конституційно-правові ознаки тоталітарного політичного режиму.

Осн.х-ки тоталітар.політ.режиму:

1. д-ва прагне глобального домінування над всіма сферами сусп.ж-тя, до всеохоплюючої влади;

2. с-во повністю відчуджене від політ.влади, але воно не усвідомл.цього;

3. монопольний держ.контроль над ек-кою, засобами мас.інформації, к-рою, релігією, вплоть до прив.ж-тя;

4. держ.вл.формується бюрократичним сп-бом і недоступна для контролю з боку д-ви;

5. домінуючим методом управління є насилля, примус, терор; домінування однієї партії, фактичне її зрощення із д-вою, заборона легал.д-сті опозицій.сил;

6. п-ва і свободи л-ни і гром-на носять декларатив., формал.х-р, відсутні гарантії їх реалізації;

7. фактично усувається політ.плюралізм;

централізація держ.вл.на чолі з диктатором і його оточенням

141.Конституційно-правові ознаки авторитарного політичного режиму.

Осн.хар-ки автори тар.політ.режиму:

1. в центрі і на місцях здійснюється концентрація влади в руках одного чи декількох взаємозв’язаних ор-нів д-ви (чи одного сильного лідера), при повному відчудженні народу від реалізації держ.вл.;

2. ігнорується, обмежується принцип поділу вл.;

3. роль предс.ор-нів обмежена, хоч вони можуть й існ.;

4. суд виступає допміж.інс-том, поряд можуть існ.і поза суд.ор-ни;

5. звужена сфера дії принципів виборності держ.ор-нів і посад.осіб, підзвітності і підконтрольності їх населенню;

6. домінують командні і адм.методи упр-ня, але відсутній масовий терор;

7. зберігається цензура, «напівгласність»;

8. допускається частковий плюралізм;

9. п-ва і свободи людини і громадянина проголошуються, але реально забезпечуються не повністю;

«силові» структури суспільству непідконтрольні і як правило використовуються в політичних цілях;