Заповідники полтавщини Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні

Полтавська обл., Зіньківській район

сел. Опішне, вул. Партизанська, 102, тел . (05353) 4-24-16

На території стародавнього містечка Опішне з часів скіфського городища „Кардашев вал” (ІУ-ІІІ століття до н.е) і досі знаходять високомистецькі витвори з глини. Селище поправу вважається гончарною столицею України, а створений музей – єдиний в Україні спеціалізований етномистецький науково-дослідний, культурно-освітній навчально-виховний заклад, який постає всеукраїнським центром дослідження, збереження і популяризації гончарської спадщини України. Фондові колекції репрезентують: гончарні осередки всіх історико-етнографічних регіонів України, унікальну збірку дитячої глиняної іграшки, колекцію зарубіжного гончарства. Збереглася єдина в Україні виробнича гончарська споруда з горном початку ХХ століття.

Діяльність музею-заповідника спрямо-вана на відродження, утвердження й плідний розвиток історичних надбань опішнянського гончарства, популяризації мистецтва кераміки та творчості гончарів і малювальниць.

До складу Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному входять структурні підрозділи, які є пам’ятками культурної спадщини: меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів, музей-садиба гончарівни Олександри Селюченко, приміщення земської губернської гончарної майстерні. З 1995 року при музеї діє Науково-дослідницькій центр українського гончарства інституту керамології. На базі Центру щороку в серпні проходять Всеукраїнські симпозіуми монументальної кераміки. Кращі роботи експонуються просто неба впродовж року.

Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»

36006,М. Полтава, вул. Шведська Могила, 32

тел/факс (05322) 52-74-27

Це один з перших стаціонарних музеїв Полтавщини, відкритий у 1909 році до 200-річчя перемоги військ Петра І над армією шведського короля Карла ХІІ. Цей музей можна без перебільшення назвати «доленосним полем європейської історії». На його території упродовж XIV-XX століть відбулося ряд подій, які залишили значний слід у державотворчих процесах на європейському континенті: битва великого Литовського князя Вітовта з монголо-татарами 1399 року, битва між законно обраним гетьманом України І.Виговським та полтавським полковником М.Пушкарем, який започаткував Руїну України (1658 р.), Полтавська битва 1709 року, операція «Френтік» 1944 року. В охоронній зоні Державного історико-культурного заповідника розташовано 4 старих поселення та понад 30 курганів скіфської доби.

У 1950 р. відкрито музей історії Полтавської битви, де у дев’яті залах виставлені унікальні експонати періоду Північної війни 1700-1721 рр.: зброя, прапори та штандарти, строї обох воюючих сторін та особисті речі Петра, картини і чеканка, що зображують Полтавську баталію, макети пам’ятників знаменитої битви та ін.

Сьогодні Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» став значним культурним, науково-методичним центром по вивченню історії України XIV-XVII ст. у контексті європейської історії. Єдиний з музеїв України, який входить до складу Міжнародної організації військово-історичних музеїв ІАМАМ (під егідою ЮНЕСКО), включений до всесвітнього туристичного маршруту. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1761 Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» занесений до державного реєстру нерухомих пам’яток України як заповідник національного значення.

Крім музею, на території Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» знаходяться: історичне поле Полтавської битви, обеліски на місці земляних укріплень (редутів), Сампсонівська церква, братська могила російських воїнів та інші пам’ятні місця, пов’язані з перебігом битви.

У 2009 році Державний історико-культурний заповідник „Поле Полтавської битви” відзначає 300-річчя Полтавської битви.