4.3. Стадії і техніка проведення міжнародних аукціонів

Оскільки міжнародний аукціон є за суттю комерційною організацією, що об’єднує, як правило, торгових монополістів (за певним видом товарів) або брокерські фірми, що спеціалізуються на комісійному перепродажу товарів, то для організації і загального керівництва проведенням аукціону створюється аукціонний комітет, який має в своєму розпорядженні приміщення, спеціально обладнане для проведення аукціонних торгів, а також кваліфікований персонал, що займається вивченням ринкової кон’юнктури даного товару. До складу аукціонного комітету зазвичай входять: голова (директор аукціону), комерсант, юрисконсульт, експерт, маркетолог, аукціоніст, бухгалтер.

Техніка проведення аукціонів по окремих товарах має свої специфічні особливості, що визначаються насамперед характером товару. Проте сам порядок проведення аукціонів приблизно однаковий і включає чотири стадії: підготовка аукціону, передаукціонна демонстрація товарів, аукціонний торг, оформлення і виконання аукціонної угоди (табл. 2).

Таблиця 2

ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ МІЖНАРОДНОГО АУКЦІОНУ

Підготовка аукціону	Передаукціонна демонстрація товарів	Аукціонний торг	Оформлення і виконання аукціонної угоди
Розсилка інформаційних матеріалів про аукціон (для продавців) Проведення рекламної кампанії (для покупців та продавців) Укладання аукціон­ної домовленості, складання інформаційної картки Формування аукціонної відомості Сортування товару та ви­ділення лотів і стрингів Формування, друк та розсилка каталогу аукціону Інформування через засоби масової інформації про проведення аукціону, реклама	Огляд зразків товарів з лоту Огляд усього лоту (у разі необхідності) Дегустація (за можливістю) Вибір лотів (стрингів) для участі в аукціонному торзі	Проведення аукціонного торгу Визначення покупця-пере­можця (див. рис. 3.12)	Підписання контракту покупцем Виписка рахунку адміністрацією аукціону Оплата товару покупцем Оформлення транспортних документів Вивезення товару

4.4. Тенденції розвитку міжнародних аукціонів

Аукціони як форма організованих товарних ринків відома раніше, ніж товарні біржі. Поява і розвиток аукціонної торгівлі були пов’язані з перевагами, які отримували як продавці, так і покупці товару: можливість швидко реалізувати значну кількість товару, особливо з обмеженими термінами зберігання; висока вірогідність продажу товару за найвигіднішою ціною завдяки присутності великої кількості покупців і створенню умов конкуренції; можливість (для покупця) самостійно перевірити якість товару; забезпечення гарантії поставки товару внаслідок того, що він уже знаходиться на складі аукціону.

У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається тенденція до падіння ролі аукціонів, що викликано цілим рядом причин. По-перше, посилення конкуренції зумовило динамічний розвиток прямих зв’язків між експортерами та імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів-аукціонерів. По-друге, підвищення якості товарів і вдосконалення стандартизації сприяли розширенню товарних поставок рівномірнішої та гарантованішої якості, збільшенню обсягів продажу товарів на основі окремих договорів. По-третє, розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів. По-четверте, значні додаткові витрати, пов’язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту. По-п’яте, розвиток світової транспортної мережі і засобів зв’язку зумовив зростання визначеності термінів поставки, що знизило потребу в запасах як резерві.

Усе це призвело до того, що на сьогодні аукціони відіграють провідну роль в міжнародній торгівлі тільки такими товарами, як чай (майже 70 % продажів на світовому ринку), хутро (приблизно 80 %), вовна (майже 50 %). Важливе значення аукціони зберігають і для таких товарів, як квіти, овочі, фрукти, тютюн, риба, худоба.

Іншою тенденцією розвитку міжнародних аукціонів є їх зміщення з імпортуючих в експортуючі країни, що пов’язано як з нижчими накладними витратами при продажах на аукціонах у місцях походження товару, так і з прагненням досягнення більшого контролю за системою збуту своїх експортних товарів і посилення впливу на формування рівня цін. Оскільки серед постачальників товарів на міжнародні аукціони значну частину складають країни, що розвиваються, то відповідно спостерігається збільшення реалізації через аукціони, що розташовані в цих країнах. Однак це не означає зниження ролі транснаціональних корпорацій індустріально розвинутих країн у збуті відповідних товарів. Так, у капіталі багатьох брокерських фірм ТНК мають значні частки участі. Використовується також практика особистої унії керівництва брокерських фірм і ТНК. Досить широко застосовується механізм закупівлі ТНК великої партії товару та подальшого її розподілу з іншими покупцями відповідно до раніше досягнутих домовленостей. При цьому конкуренція послаблюється, а покупцям вдається знизити рівень цін.

Тенденцією розвитку сучасних міжнародних аукціонів, що протидіє падінню їх ролі, є вдосконалення та модифікація техніки аукціонної торгівлі. Так, на деяких аукціонах з метою зниження накладних витрат та підвищення конкурентоспроможності аукціонних фірм почали застосовувати реалізацію товару за описом якості, а там, де раніше продавались індивідуальні партії, — за зразками.

Аукціони імпортуючих країн також почали використовувати практику продажу товарів за зразками, які доставляються літаком з експортуючих країн, що знижує витрати на навантаження, розвантаження та зберігання товарів на складах аукціону. На багатьох аукціонах з метою прискорення укладання угод стали застосовуватися електронні засоби і телевізійна апаратура.